Справа № 204/7756/18
Провадження № 1-кс/204/2686/18
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
25 жовтня 2018 року слідчий суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення спеціальної поліції ГУНП у Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12018040040000036 від 17 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -
23 жовтня 2018 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ відділення спеціальної поліції ГУНП у Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене заступником військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12018040040000036 від
17 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначив, що у провадженні відділення спеціальної поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12018040040000036 від 17 жовтня 2018 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження у якому здійснюється військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.10.2018 близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з невстановленими на даний час особами, прибули до охоронюваної території Акціонерного товариства «ДніпроАзот» (далі - АТ «ДніпроАзот»), яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область м. Кам'янське, вул. С.Х. Горобця, 1, де діючи умисно, з корисних спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, незаконно проникли на територію вказаного підприємства через огорожу. Після чого, 16.10.2018 близько 23 год. 40 хв., ОСОБА_5 , реалізуючи свій спільний з невстановленими на даний час особами злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, незаконно проникли до будівлі № 1072 АТ «ДніпроАзот», яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область м. Кам'янське, вул. С.Х. Горобця, 1, де використовуючи заздалегідь підготовані знаряддя злочину - арматурні кусачки та лом, демонтували з холодильної машини інвентарний номер 41138 лом міді у вигляді трубок діаметром 20 мм, загальною вагою 125,00 кг, вартістю 19500 грн., для подальшого виносу його за охоронювану територію підприємства. Однак, ОСОБА_5 , з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення таємного викрадення вказаного лому міді до кінця, у зв'язку із тим, що 17.10.2018 близько 02 год. 15 хв. був затриманий працівниками відомчої воєнізованої охорони АТ «ДніпроАзот». Таким чином, за викладених вище обставин дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.
17.10.2018 о 2 годині 15 хвилин ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. 17 жовтня 2018 року, за вказаним фактом ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
17 жовтня 2018 року під час затримання громадянина ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України був проведений особистий обшук останнього у ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон «Nokia» чорного кольору IMEI НОМЕР_1 , в якому встановлена карта мобільного оператора «Київстар». У вилученому мобільному телефоні марки «Nokia» чорного кольору IMEI НОМЕР_1 ОСОБА_5 можуть міститись відомості щодо вхідних та вихідних дзвінків, листування, номерів телефонів інших невстановлених на даний час осіб, за попередньою змовою з якими ОСОБА_5 вчинив інкримінований останньому злочин, а отже можуть міститись відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку із чим виникла необхідність в накладенні на них арешту.
18 жовтня 2018 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська направлене клопотання про арешт майна, тобто зазначеного мобільного телефону ОСОБА_5 , яке в цей же день, за результатами розгляду слідчим суддею, було повернуто для усунення недоліків.
22 жовтня 2018 року вилучений мобільний телефон ОСОБА_5 був оглянутий слідчим. За результатами огляду складена фото таблиця, яка долучена до протоколу огляду, тобто недоліки клопотання про арешт майна були усунені. Приймаючи до уваги, що вилучений у ОСОБА_5 , при вказаних вище обставинах, мобільний телефон з картою мобільного оператора «Київстар» останнього, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі відомості про співучасників вчинення злочину, тобто речовим доказом у кримінальному провадженні , з метою збереження речових доказів, тому слідчий звертається до суду з даним клопотанням.
Слідчий у судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій підтримав своє клопотання та просив розглядати без його участі.
Вивчивши подане клопотання та додані до нього матеріали, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні даного клопотання, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 168 КПК України, передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні відділення спеціальної поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12018040040000036, внесене до ЄРДР 17 жовтня 2018 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно з протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 17 жовтня 2018 року, було проведено особистий огляд підозрюваного ОСОБА_5 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору IMEI НОМЕР_1 , з картою мобільного оператора «Київстар».
Згідно частини 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
У клопотанні слідчий обґрунтовує свою вимогу щодо накладення арешту на мобільний телефон тим, що даний телефон є речовим доказом по справі, оскільки в ньому можуть міститись відомості щодо вхідних та вихідних дзвінків, листування, номерів телефонів інших не встановлених на даний час осіб, за попередньою змовою з якими ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, а отже можуть міститись відомості, що мають доказове значення.
Однак, підстав для арешту мобільного телефону марки «Nokia» чорного кольору IMEI НОМЕР_1 , з картою мобільного оператора «Київстар», не вбачаю, оскільки мобільний телефон не є речовим доказом у справі по замаху на таємне викрадення майна. А для встановлення відомостей щодо вхідних та вихідних дзвінків, листування, номерів телефонів інших не встановлених на даний час осіб, які можуть бути причетні до вчинення, є порядок встановлений чинним КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Згідно ч. 1 ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком речей та документів зазначених у статті 161 цього Кодексу.
Оскільки клопотання слідчого не містить належного обґрунтування мети такого арешту, а зазначена мета щодо необхідності отримання відомостей щодо вхідних та вихідних дзвінків, листування, номерів телефонів інших не встановлених на даний час осіб, є незаконною та має бути досягнута у інший процесуальний спосіб, приходжу до переконання, що у задоволені клопотання слідчого СВ відділення спеціальної поліції ГУНП у Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна, слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 159-161, 168, 170-175 КПК України, суддя -
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділення спеціальної поліції ГУНП у Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12018040040000036 від 17 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1