Справа № 761/15808/18
Провадження № 3/761/3936/2018
19 жовтня 2018 року
Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Левицької Т.В., прокурора Дяченка В.П., захисника Рукіна В.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол № 113 від 27 квітня 2018 року, складеного старшим оперуповноваженим сектору протидії корупції Управління захисту економіки у м. Києві ДЗЕ Національної поліції України Геращенком В.С., щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого начальником відділу моніторингу ризикових операцій управління інформаційно-аналітичного забезпечення Департаменту аудиту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, ?
Як вбачається з протоколу № 113 від 27 квітня 2018 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника відділу моніторингу ризикових операцій управління інформаційно-аналітичного забезпечення Департаменту аудиту, будучи згідно п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» /далі - Закон № 1700-УІІ/, суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, а саме державним службовцем, в порушення встановленого законом ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) десятиденного строку, несвоєчасно повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, а саме отримання доходу від продажу автомобіля у сумі 156 000 гривень, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2017, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до витягу з наказу начальника ГУ ДФС у м. Києві ДФС України Демченко Л.Д. від 17.08.2017 № 809-о ОСОБА_2 призначено на посаду начальника відділу моніторингу ризикових операцій управління інформаційно-аналітичного забезпечення Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві ДФС України.
Згідно листа ГУ ДФС у м. Києві вих. №7582/9/26-15-04-26 від 06.02.2018 відповідно до ст. 6 ЗУ «Про державну службу» посада ОСОБА_2 належить до категорії «Б» посад державної служби.
Таким чином, на підставі п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_2, будучи начальником відділу моніторингу ризикових операцій управління інформаційно-аналітичного забезпечення Департаменту аудиту, є державним службовцем, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та відноситься до суб'єктів, на яких поширюється дія вказаного Закону.
Рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 958/29088) «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» визначено, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочала свою роботу в два етапи: перший етап - з 00 годин 00 хвилин 15 серпня 2016 року, в тому числі і для таких типів декларацій (повідомлень) та суб'єктів декларування, як щорічні декларації за 2015 рік службових осіб, які станом на 15 серпня 2016 року займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Зазначені декларації подаються протягом 60 календарних днів.
Рішенням НАЗК від 18.08.2016 № 1 «Про внесення змін до деяких рішень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», внесені зміни у підпункт 1 пункту 1 Рішення НАЗК від 10.06.2016 року № 2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 958/29088) «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», а саме: слова та цифри «15 серпня 2016 року» змінити словами та цифрами «01 вересня 2016 року».
Таким чином, система подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочала свою роботу в два етапи: перший етап - з 00 годин 00 хвилин 01 вересня 2016 року, другий - з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року.
Згідно із частиною другою статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це НАЗК. Вказана інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) та оприлюднюється на офіційному сайті НАЗК.
Відповідно до пункту 6 розділу 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 року № 3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, суб'єкти декларування письмово повідомляють НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другою статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Реєстру відповідно до технічних вимог до форми. Згідно з пунктом 2 розділу 2 зазначеного порядку повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається через електрону мережу Інтернет з використання програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті суб'єкта декларування після реєстрації в Реєстрі. Пунктом 4 передбачено, що інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Так, 22 серпня 2017 року ОСОБА_2 згідно договору № 8047/2017/592365 продав автомобіль Mitsubishi Lancer VIN: НОМЕР_1, 2006 року випуску за суму 156 000 гривень ОСОБА_5.
За таких умов, у начальника відділу моніторингу ризикових операцій управління інформаційно-аналітичного забезпечення Департаменту аудиту ТУ ДФС у м. Києві ДФС України ОСОБА_2 виник обов'язок, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону, а саме у десятиденний строк з моменту отримання доходу від продажу автомобіля Mitsubishi Lancer, 2006 року випуску, письмово повідомити про це НАЗК.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій, ОСОБА_2 подав повідомлення до НАЗК про суттєві зміни у майновому стані 05.09.2017 року.
В судовому засіданні ОСОБА_2 проти складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення заперечив, свою вину не визнав, пояснив, що він працює начальником відділу моніторингу ризикових операцій управління інформаційно-аналітичного забезпечення Департаменту аудиту. Зазначив, що 22.08.2017 року ним було продано автомобіль Mitsubishi Lancer VIN: НОМЕР_1, 2006 року випуску за суму 156 000 гривень ОСОБА_5, про що було укладено договір купівлі-продажу від 22 серпня 2017 року № 8047/2017/592365. Під час підписання вказаного договору йому було надано 60 тис. грн.., а решта суми, тобто 96 тис. грн.. було надано йому 28.08.2017 року. У зв'язку з цим вважає, що строк повідомлення про суттєві зміни у майновому стані він не пропустив, посилаючись при цьому на Рішення НАЗК № 3 від 10.06.2016 року. А тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні захисник заперечив проти складеного відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, зазначивши, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, оскільки згідно з Рішенням НАЗК № 3 від 10.06.2016 року нарахований, але не сплачений дохід не повідомляється, а тому вважає, що обов'язок повідомлення НАЗК про суттєві зміни майнового стану виникли у ОСОБА_2 саме 28.08.2017 року, що він і виконав у десятиденний строк, тобто 05.09.2017 року.
В судовому засіданні прокурор підтримав протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_2, зазначивши, що в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, його захисника Рукіна В.В., думку прокурора Дяченка В.П., вивчивши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням /проступком/ визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Так, уповноваженою на те посадовою особою, а саме старшим оперуповноваженим сектору протидії корупції Управління захисту економіки у м. Києві ДЗЕ Національної поліції України Геращенком В.С. складено протокол № 113 від 27 квітня 2018 року щодо ОСОБА_2 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Частиною 2 статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного управління, а також у сфері запобігання корупції.
Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у формі несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Суб'єктами вказаного правопорушення є згідно п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме державні службовці, до яких належить посада яку займає ОСОБА_2,, тобто посада начальника відділу моніторингу ризикових операцій управління інформаційно-аналітичного забезпечення Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві ДФС України.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення визначається ставленням особи до дії та наслідків, виражене у формі умислу, тобто особа повинна усвідомлювати протиправний характер своєї дії, передбачати її шкідливі наслідки і бажати їх або свідомо допускати настання цих наслідків.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_2, наданих ним в судовому засіданні, він працює начальником відділу моніторингу ризикових операцій управління інформаційно-аналітичного забезпечення Департаменту аудиту. Зазначив, що 22.08.2017 року ним було продано автомобіль Mitsubishi Lancer VIN: НОМЕР_1, 2006 року випуску за суму 156 000 гривень ОСОБА_5, про що було укладено договір купівлі-продажу від 22 серпня 2017 року № 8047/2017/592365. Під час підписання вказаного договору йому було сплачено 60 тис. грн., а решта суми, тобто 96 тис. грн. йому було сплачено 28.08.2017 року. У зв'язку з цим вважає, що строк повідомлення про суттєві зміни у майновому стані він не пропустив, посилаючись при цьому на Рішення НАЗК № 3 від 10.06.2016 року. А тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з Рішенням НАЗК № 3 від 10.06.2016 року якщо вартість майна перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня, але була сплачена частинами, то повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Дохід, який був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється.
Вказані доводи ОСОБА_2 не спростовані ні прокурором в судовому засіданні, ні матеріалами справи.
Враховуючи викладене, оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, а також враховуючи відсутність умислу у ОСОБА_2, направленого на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, настання будь-яких шкідливих наслідків, суд встановив відсутність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а відповідно і відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
За таких обставин, оскільки відповідно до вимог ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне закрити справу щодо ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 246, 247, 251, 252, 268, 278, 279, 280, 284, 294 КУпАП, ?
Закрити справу щодо ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Суддя Т.В.Левицька