Справа № 761/39291/18
Провадження № 1-кс/761/26616/2018
19 жовтня 2018 року cлідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників володільців майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання начальника першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 про арешт майна, -
Начальник першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, а саме речей та документів, вилучених у ТзОВ «НВЦ «Північ» та ТзОВ «Соляріс» в ході проведеного обшуку приміщення, що мав місце 10.10.2018 року.
В обгрунтування заявленого клопотання зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018110350000158 від 20.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Вказує, що на даний час, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ДП «Укроборонсервіс» та військових частин Збройних сил України, які дислокуються на території Київської області за співучасті службових осіб ТзОВ «НВЦ «Північ», за попередньою змовою групою осіб, організували та впровадили злочинну схему по заволодінню державним майном. Зокрема, ТзОВ «НВЦ «Північ» за завищеними цінами здійснює демонтаж машин та устаткування, що належить ДП «Укроборонсервіс» та військових частин Збройних сил України, які дислокуються на території Київської області. В подальшому, вказане майно силами та засобами МП у формі ТзОВ «Соляріс», за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19-Д, розбирається шляхом демонтажу дорогоцінних металів, з яких виготовляються ювелірні вироби, які згодом реалізуються невизначеному колу осіб.
10.10.2018 року у приміщенні за адресою розташування ТзОВ «НВЦ «Північ» та МП у формі ТзОВ «Соляріс», за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19-Д, в ході проведеного санкціонованого обшуку виявлено та вилучено ряд речей та документів, а саме канцелярські папки з документами, файли, книги для записів, блокнот, жорсткий диск, печатка ТзОВ «НВЦ «Північ» та ін.
Вказує, що вилучені речі та документи є речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому, з метою їх збереження, просить накласти на них арешт.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні його доводам, просить таке задовольнити.
Представники володільця майна в судому засіданні проти вимог клопотання заперечили, вказують, що слідчим вилучено речі і документи, які не мають відношення до кримінального провадження, документи здебільшого належать МП у формі ТзОВ «Соляріс», яке не є фігурантом провадження, обшук проведено із порушеннями процесуального закону, ухвала слідчого судді не передбачала дозволу на вилучення вказаних документів, просять в задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши доводи прокурора, думку представників володільця майна, покази свідка, ознайомившись із доводами клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018110350000158 від 20.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, що підтверджується відповідним витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.10.2018 року надано дозвіл на обшук приміщень ТзОВ «НВЦ «Північ», розташованих за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19-Д.
Як вбачається із зазначеної ухвали, дозвіл на обшук приміщень надано з метою виявлення та фіксації відомостей про кримінальне правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або, яке було здобуте у результаті його вчинення, а саме: документів, підтверджуючих факт реалізації ТзОВ «НВЦ «Північ» військового майна за заниженими цінами та подальше його розібрання, шляхом демонтажу дрогоцінних металів, комп'ютерної техніки на яких містяться вказані документи в електронному вигляді.
Згідно протоколу обшуку від 10.10.2018 року, в ході цієї слідчої дії в приміщенні за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19-Д, виявлено та вилучено канцелярські папки з документами, файли, книги для записів, блокнот, жорсткий диск, печатка ТзОВ «НВЦ «Північ» та ін.
Постановою слідчого від 10.10.2018 року вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також недоторканості права власності, згідно якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За вимогами ст. 236 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ст. 167, 168 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
За приписами ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено .
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя звертає увагу, що матеріали клопотання містять лише витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, ухвалу слідчого судді про надання дозволу на обшук приміщення, протокол обшуку та постанову про визнання вилученого майна речовими доказами.
Які саме документи виявлені та вилучені в ході проведеного обшуку незрозуміло, оскільки ні протокол обшуку, ні постанова про визнання їх речовими доказами не конкретизує цих документів. У вказаних документах зазначено лише про вилучення папок з документами, без вказання їхнього вмісту та опису.
Таким чином у слідчого судді відсутня можливість належним чином з'ясувати та перевірити, які саме документи вилучені слідчим та встановити, яке відношення вони мають до кримінального провадження та чи підпадають вони під критерії речових доказів, що передбачені ст. 98 КПК України.
Окрім цього, питання вилучення, обліку та зберігання речових доказів,врегульовано «Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», що затверджена спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного суду України та Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 року за № 51/401/649/471/23/125.
Так, відповідно до п. 5, 7, 9, 11 вказаної Інструкції, факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з
обігу) відображається у протоколі слідчої дії. У протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки, а також місце, де відповідний об'єкт був виявлений. Усі вилучені предмети, цінності і документи пред'являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об'єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, працівника апарату суду, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі.
Якщо протокол з описом предметів і цінностей, які вилучаються, з якихось причин на місці скласти неможливо (наприклад, у зв'язку з їх значною кількістю), вони упаковуються і опечатуються з доданням бірок з написами, які засвідчують вищеназвані особи. Подальший огляд і опис проводиться за місцем дізнання, досудового слідства в присутності понятих (бажано тих самих), що брали участь у їх вилученні, з відображенням у протоколі цілісності печаток та засвідчених підписами написів на упаковці, в яку були поміщені вилучені об'єкти. Якщо до огляду вилучених предметів і цінностей виявиться можливим залучити тих же понятих, які були присутні і при вилученні, то вони повинні засвідчити, що провадиться огляд та опис цих самих об'єктів, що були раніше вилучені. Вилучені предмети, документи, цінності, які є речовими доказами, повинні бути оглянуті (у необхідних випадках за участі спеціаліста), детально описані в протоколі огляду. В протоколі відображаються кількісні і якісні характеристики предметів, всі інші індивідуалізуючі ознаки, які дозволяють відрізнити об'єкт від подібних йому, а також ті, які зумовлюють його доказове значення.
Слідчий суддя звертає увагу, що всупереч вищевказаній процесуальній нормі та положенням Інструкції, виявлені та вилучені під час обшуку речі та документи належним чином не описані, протокол огляду вилучених речей в матеріалах клопотання відсутній та прокурором в судовому засіданні наданим не був.
Постанова про визнання вилученого майна речовими доказами лише формально вказує, що майно є речовим доказом, при цьому слідчим не зазначено за яким саме критерієм, передбаченим ст. 98 КПК України, ним зроблено такий висновок.
Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу, що всупереч вимогам ст. 132 КПК України, будь-яких доказів обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, матеріали клопотання не містять, оскільки, як вже було зазначено, в матеріалах клопотання наявні лише витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, ухвала слідчого судді про надання дозволу на обшук приміщення, протокол обшуку та постанова про визнання вилученого майна речовими доказами.
З врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що необхідність арешту майна є недоведеною, заявлене клопотання є безпідставним, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 98, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
в задоволенні клопотання начальника першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1