Справа № 761/34151/17
Провадження № 2-а/761/333/2018
04 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Ющенко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство оборони України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
26.09.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство оборони України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо неправомірних вимог до змісту наданих документів до його заяви для призначення і виплати одноразової грошової допомоги; зобов'язати відповідача оформити та подати до Департаменту фінансів Міністерства оборони України його документи на призначення та одержання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, пов'язаної із проходженням військової служби.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він був звільнена з військової служби у запас по хворобі, після чого отримав ІІ групу інвалідності внаслідок травми, яка пов'язана з проходженням ним військової служби. З цього приводу він неодноразово звертався до відповідача із заявою щодо оформлення та подання до Департаменту фінансів Міністерство оборони України для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, додаючи до них усі необхідні документи. Однак, відповідач залишав заяви позивача без задоволення, посилаючись на те, що останній подав документи не в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач вважає, що діями відповідача порушуються його права, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту свого порушеного права.
Ухвалою від 08.12.2017 року відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою від 02.04.2018 року розгляд справи вирішено продовжити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини, справи судом встановлено, що позивач з серпня 1982 року проходив військову службу в лавах Радянської Армії у Харківському РВК м.Києва.
Згідно з наявною у матеріалах справи копіями свідоцтв про хворобу № 83 від 15.02.1988 року та № 410-х від 21.03.1991 року позивач отримав травму, яка пов'язана з проходженням військової служби.
На підставі наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР (по особовому складу) від 16.07.1991 року, яким позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» ст. 59 Положення про проходження військової служби офіцерським складом Збройних Сил СРСР (по хворобі), наказом командира Харківського районного військового комісара від 02.09.1991 року № 78 позивача у зв'язку зі скороченням Збройних Сил СРСР виключено зі списків особового складу районного військового комісаріату, усіх видів забезпечення та направлено на військовий облік до Шевченківського РВК м.Києва.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААА № 771605, позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 19.12.2011 року безстроково, причиню якої є травма отримана під час проходженням військової служби.
03.07.2017 року та 15.08.2017 року позивач звертався до відповідача із заявами щодо оформлення та подання до Департаменту фінансів Міністерство оборони України для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, додаючи до них усі необхідні документи.
Однак, листами від 10.07.2017 року та 21.08.2017 року відповідачем відмовлено позивачу в задоволенні викладених у заявах вимог, посилаючись на те, що він подав документи не в повному обсязі.
Проаналізувавши наведені вище обставини, суд зазначає наступне.
Підпунктом 4 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до п.9 ст. 16-3 Закону № 2011-XII Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Враховуючи те, що позивачу встановлено II групу інвалідності 19.12.2011 року, то до спірних правовідносин слід застосовувати Порядок та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499.
Підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 499 встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби одноразова грошова допомога інвалідам II групи виплачується у розмірі 30-місячного грошового забезпечення.
Отже, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і в тому разі коли інвалідність настала після його звільнення зі служби, але внаслідок виконання ним обов'язків військової служби.
Аналогічний правовий висновок також викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2015 року в справі № К/800/8194/15.
При цьому, пунктом 3 Порядку № 499 визначено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Згідно пункту 7 Порядку № 499 керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.
Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Разом з тим, відповідно до пункту 70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
В рішенні Верховного Суду України від 16.09.2015 року по справі № 21-1465а15, суд вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, із системного аналізу вищевикладених норм, з'ясованих обставин та з метою
ефективного захисту прав позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а тому вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Київського міського військового комісаріату щодо нерозгляду питання про оформлення документів та подальшого їх передання до Міністерства оборони України для прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності, пов'язаної із проходженням військової служби, на підставі поданих ним документів, а також зобов'язати Київський міський військовий комісаріат розглянути питання про оформлення документів та подальшого їх передання до Міністерства оборони України для прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності, пов'язаної із проходженням військової служби, на підставі поданих ним документів.
Крім того, відповідно до ст. 139 КАС України, суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1280,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство оборони України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду питання про оформлення документів та подальшого їх передання до Міністерства оборони України для прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності, пов'язаної із проходженням військової служби, на підставі поданих ним документів.
Зобов'язати Київський міський військовий комісаріат розглянути питання про оформлення документів та подальшого їх передання до Міністерства оборони України для прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності, пов'язаної із проходженням військової служби, на підставі поданих ним документів.
Стягнути з Київського міського військового комісаріату на користь держави судовий збір в сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп.
В решті вимог адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: