Справа № 761/6536/13-ц
Провадження № 4-с/761/266/2018
28 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Ющенко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця, заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Красноштан Інна Леонідівна, ОСОБА_4,
23.04.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на рішення старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Красноштан І.Л., в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову від 27.03.2018 року про стягнення з неї виконавчого збору в сумі 95922,74 грн., винесену державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 45622249.
Свою скаргу заявник обґрунтовує тим, що 27.03.2018 року старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Красноштан І.Л. у межах виконавчого провадження № 45622249 було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 95922,74 грн. Разом з тим, посилаючись на те, що вказана постанова державного виконавця є неправомірною, оскільки до початку примусового виконання рішення суду державним виконавцем отримано документальне підтвердження про його повне виконання, а тому заявник вважає, що вказаним рішенням державного виконавця були порушені його права, у зв'язку з чим звернувся з даною скаргою до суду.
Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Державний виконавець в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилась, свого представника до суду не направила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомила.
Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, тому суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності заінтересованої особи.
Вислухавши пояснення представника заявника та державного виконавця, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що на виконанні у Шевченківського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві перебувало виконавче провадження № 45622249 з примусового виконання виконавчого листа № 761/6536/13-ц, виданого 19.11.2014 року Шевченківський районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Даніель» боргу в сумі 959227,48 грн.
Постановою від 28.11.2014 року відкрите вказане виконавче провадження.
Постановою від 22.07.2016 року на підставі ухвали від 23.03.2016 року замінено сторону виконавчого провадження № 45622249, а саме ПАТ «КБ «Даніель» на ОСОБА_4
23.09.2016 року стягувач ОСОБА_4 звернувся із заявою до Шевченківського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві, у якій повідомив, що боржник ОСОБА_1 за виконавчим провадженням № 45622249 з ним розрахувалась у повному обсязі та він не має до неї жодних фінансових і матеріальних претензій. Також, стягувач просив зняти арешт з майна боржника.
Відповідно з п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно з ч.2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Разом з тим, старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Красноштан І.Л., винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 45622249 з підстави, передбаченої п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» тільки 27.03.2018 року.
При цьому, у встановленому законом порядку постанова про закінчення виконавчого провадження підлягала винесенню 23.09.2016 року.
Згідно з ч.3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
При цьому, старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Красноштан І.Л. у межах виконавчого провадження № 45622249 постанова про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 95922,74 грн. винесена з порушенням вимог закону 27.03.2018 року, а не 26.09.2016 року.
Частинами 1 та 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на дату відкриття виконавчого провадження) передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Частиною 1 статті 28 зазначеного Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на дату відкриття виконавчого провадження) передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.
У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувана та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на дату відкриття виконавчого провадження) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Таким чином, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 28.01.2015 року в справі № 924/205/13-1).
Згідно з положеннями ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на дату відкриття виконавчого провадження) заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Так, судом встановлено, що з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 45622249, а саме з 28.11.2014 року і до 27.03.2018 року до винесення постанови про закінчення виконавчого провадження дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, передбачені статтею 32 Закону, державним виконавцем не вчинялись, а тому відсутні підстави для стягнення з боржника виконавчого збору.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що до початку примусового виконання рішення суду державним виконавцем отримано документальне підтвердження про його повне виконання боржником, суд вважає, що постанова старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Красноштан І.Л. винесена 27.03.2018 року в межах виконавчого провадження № 45622249 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 95922,74 грн. є неправомірною, та такою, що порушує права заявника, а тому приходить до висновку про необхідність скасування вказаної постанови.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
Скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця, заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Красноштан Інна Леонідівна, ОСОБА_4 - задовольнити.
Визнати неправомірною постанову від 27 березня 2018 року про стягнення виконавчого збору в сумі 95922,74 грн., винесену старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Красноштан Інною Леонідівною у межах виконавчого провадження № 45622249, та скасувати її.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: