Справа № 761/36939/18
Провадження № 1-кс/761/25080/2018
27 вересня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 181 001 000 102 91, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, громадянка України, українка, з середньою освітою, яка у зареєстрованому шлюбі не перебуває, непрацездатних утриманців не має, офіційно не працевлаштована, зареєстрована та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , раніше не судима;
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 26.09.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України, відповідно до якої остання 24.09.2018, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту із своїм братом ОСОБА_7 , нанесла останньому удар в область передпліччя лівої руки предметом, що має колюче-ріжучі властивості, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що потягли його смерть.
Слідчий вважає, що підозрювана може переховуватись від органу досудового слідства або суду, знищити, впливати на свідків та вчинити новий злочин.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які зазначені у клопотанні.
Підозрювана та її захисник вважали висунуту ОСОБА_4 підозру необґрунтованою, оскільки на теперішній час відсутній висновок судово-медичної експертизи, тобто причина смерті ОСОБА_7 не встановлена. Також, сторона захисту наполягала на відсутності зазначених стороною обвинувачення ризики, тому що підозрювана наміру переховуватись не має, тому належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 може забезпечити запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини»«обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваної ОСОБА_4 певних ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що про реальне існування наведеного вище ризику свідчить відсутність у підозрюваної міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, сім'ї, непрацездатних утриманців, тобто факторів, які б стримали останню від дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після її можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
У той же час, не ґрунтуються на матеріалах клопотання доводи сторони обвинувачення про наявність ризику щодо вчинення підозрюваною ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення.
Крім того, слідчим та прокурором не надано даних на підтвердження ризиків, що підозрювана може здійснити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Однак, прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної, що свідчить про необхідність вирішення питання про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, який зможе забезпечити достатні гарантії виконання підозрюваною ОСОБА_4 її процесуальних обов'язків.
Приймаючи до уваги наявність у підозрюваної постійного місця проживання, вік, відсутність судимостей, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 менш суворий запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на неї такі обов'язки:
- цілодобово не залишати приміщення квартири АДРЕСА_2 ;
- прибувати за першою вимогою до слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, прокурора, слідчого судді, суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем мешкання ОСОБА_4 .
Строк дії цієї ухвали встановити по 26 листопада 2018 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.
Слідчий суддя ОСОБА_1