Справа № 761/20739/18
Провадження № 4-с/761/232/2018
28 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Ющенко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни на дії державного виконавця, заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Токарь Ксенія Миколаївна, ОСОБА_4,
01.06.2018 року ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної М.А. звернулось до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області Токарь К.М., у якій просить визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 26.02.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 52841448, а також скасувати вказану постанову та відновити виконавче провадження.
Свою скаргу представник заявника обґрунтовує тим, що 26.02.2018 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області Токарь К.М. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 52841448 з підстави, передбаченої п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Разом з тим, посилаючись на те, що дії державного виконавця щодо винесення вказаної постанови є неправомірними, оскільки останній не в повному обсязі скористався своїми правами, що свідчить про неналежне проведення ним виконавчих дій, а тому представник заявник вважає, що вказаними діями державного виконавця були порушені права заявника, у зв'язку з чим звернувся з даною скаргою до суду.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили.
Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, тому суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника заявника та заінтересованих осіб.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 18.06.2009 року Шевченківським районним судом м.Києва видано судовий наказ № 2-н-1952/10, за яким з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 400029995 від 01.12.2007 року в сумі 20548,66 грн., судовий збір в сумі 102,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,74 грн., а всього 20666,40 грн.
26.02.2018 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області Токарь К.М. винесено постанову, якою виконавчий документ повернуто стягувачу з підстави, передбаченої п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Звертаючись до суду з даною скаргою, представник заявника, як на підставу для її задоволення посилається на неправомірність дій старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області Токарь К.М. щодо винесення постанови від 26.02.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки на його думку державний виконавець не в повному обсязі скористався своїми правами, що свідчить про неналежне проведення ним виконавчих дій.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).
Судом встановлено, що представником заявника до скарги під час її подання та судового розгляду, крім копії оскаржуваної постанови та супровідного листа, на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення своїх вимог, не додано жодного документа з матеріалів виконавчого провадження ВП № 52841448, в рамках якого на його думку діями старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області Токарь К.М. були порушені права заявника.
При цьому, згідно з ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Разом з тим, зі змісту постанови старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області Токарь К.М. від 26.02.2018 року, вбачається, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів боржника за адресою, вказаною у виконавчому документі не розшукано, встановити фактичне місце проживання боржника не вдалося, а також майна боржника, на яке можливо звернути стягнення не виявлено та джерела отримання доходів боржника встановити не вдалося, а тому у відповідності п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ було повернуто стягувачу.
Таким чином, судом встановлено, що старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області Токарь К.М. заходи щодо з'ясування місця проживання боржника та розшуку його майна були здійснені у відповідності до вимог закону, однак виявилися безрезультатними.
За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони у справі.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За таких обставин, оскільки представником заявника не доведено та не підтверджено належними і допустимими доказами факту неправомірності дій старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області Токарь К.М. щодо винесення оскаржуваної постанови, тому судом не встановлено порушень прав чи свобод заявника з боку державного виконавця, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
Відмовити Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни в задоволенні скарги на дії державного виконавця, заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Токарь Ксенія Миколаївна, ОСОБА_4.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: