ун. № 759/509/18
пр. № 2/759/3462/18
29 жовтня 2018 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судово засідання Чернишук К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини,
у січні 2018 р. позивач звернулася до суду із зазначеними позовними вимогами, після уточнення просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку доходу щомісячно до досягнення дітьми повноліття та аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку доходу щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, між сторонами було зареєстровано шлюб, який фактично припинено 15.04.2017, однак у даному шлюбі у них народилося двоє дітей, які проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні, та через те, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі вона вимушена звернутися до суду. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.01.2018 відкрито спрощене провадження по справі (а.с. 10).
У відповідності до п. 1, ч. 4 ст. 274 ЦПК України передбачено що в порядку спрощеного позовного справдження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів.
При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків».
23.10.2018 позивачем на адресу суду подано відзив на позовну заяву в якому він позовні вимоги визнав частково та просив стягнути з нього аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку щомісячно та в частині стягнення аліментів на утримання відповідача у розмірі ? частини відмовити, оскільки такі вимоги є необгрунтованими.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що між сторонами зареєстровано шлюб 29.10.2011 у відділі реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1611 (а.с. 5).
У даному шлюбі у сторін народилося двоє дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3, 4).
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 СК України).
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (до ст. 180 СК України).
За приписами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд виходить з матеріального становища кожної із сторін спору, а саме те, що неповнолітні діти проживають разом з матір'ю, перебувають на її утриманні, тоді як відповідно до вимог сімейного законодавства діти мають право на отримання матеріальної допомоги з боку обох своїх батьків.
У даному випадку позивач та відповідач є особою працездатного віку, доказів про наявність медичних протипоказань, встановлених щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності, суду не надано.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень житла, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Враховуючи обов'язок обох батьків утримувати дитину, а також обставини, зазначені у ст. 182 Сімейного Кодексу України та погодження сторін, щодо розміру аліментів, суд вважає необхідним призначити аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Статтею 75 СК України визначено, що право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.
Згідно ч. 2 ст. 84 СК України визначає, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно довідки Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського встановлено, що ОСОБА_2 працює в Національній музичній академії України ім. П.І. Чайковського з 01.11.2013 на посаді старшого лаборанта та вересня 2018 р. переведена на посаду методиста І категорії навчально-методичного відділу по теперішній час, заробітна плата якої за період з січня 2018 р. по вересень 2018 р. складає 21659 грн 78 коп. (а.с. 27, 28).
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення аліментів з відповідача на утримання ОСОБА_2, оскільки вона є працездатною особою та у неї є щомісячний дохід.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Крім цього, судом роз'яснюється, шо відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (ст. 430 ЦПК України).
За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Положенням п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму, що в грошовому еквіваленті становить 704 грн 80 коп.
Враховуючи те, що позивач в силу п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з цим позовом звільнена від сплати судового збору, в такому разі судовий збір по справі необхідно стягнути у дохід держави.
На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст. 75, 84, 180, 182, 183, 184, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 200, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274, 430 ЦПК України-
позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Комарівка, Монастирського району, Тернопільської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5) аліменти на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини від усіх видів (доходів) заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.01.2018 і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Комарівка, Монастирського району, Тернопільської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири гривні) 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 29.10.2018.