Справа № 2а-5359/10/2570
19 листопада 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Гром Л.М.
при секретарі - Тищенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Новгород - Сіверської установи виконання покарань управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області до Контрольно - ревізійного управління в Чернігівській області, третя особа: Контрольно - ревізійний відділ в Новгород - Сіверському районі про визнання дій та вимоги незаконними,
19.10.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області та просить суд визнати дії Контрольно-ревізійного відділу в Новгород - Сіверському районі незаконними в частині повторної перевірки фінансово - господарської діяльності Новгород - Сіверської установи виконання покарань за чотири місяці 2008 року та щодо порядку проведення перевірки; визнати вимогу про усунення виявлених порушень, встановлених при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності Новгород - Сіверської УПВ № 31 за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року від 23.07.2010 року за № 13-18/780 Контрольно-ревізійного відділу в Новгород - Сіверського району незаконною.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що за результатами перевірки було складено акт № 13-25/40 від 05.07.2010 року в якому ревізори зазначили низку встановлених порушень, на підставі чого була направлена вимога щодо усунення виявлених недоліків. Вважає, що висновки ці є необґрунтованими та неправильними оскільки перевірка проведена в термін більше ніж встановлено законом. Також ревізорами проведена перевірка другого кварталу 2008 року повторно, так як за цей період вже проводилась перевірка. Крім того, встановлені порушення ревізорами визначені на підставі неповного використання норм законодавства, зокрема, по питанням нарахування надбавок ревізори застосували тільки норми закону, що був скасований як незаконний, в той же час не зазначили, яким чином повинні проводитись такі нарахування працівникам, оскільки працівникам така надбавка гарантована умовами праці і підлягає виплаті. Безпідставним є визначення перевіряючими про відшкодування сум вартості отриманих як благодійність цукерок, також не зазначено, яким чином підлягає це відшкодування. Вимоги щодо відновлення касових видатків загального фонду за КПКВ 6071020 за коштами, що були утримані із заробітної плати спецконтингенту за харчування та побутові послуги в сумі 48400 грн. визначені без врахування нормативних документів якими керуються установи, що є діючими і для вирішення цих питань установам дозволено проводити такі відрахування.
В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи, які наведені в позовній заяві та також зазначила, що висновки ревізорів про встановлені порушення які наведені в акті не ґрунтуються на нормах законодавства, оскільки під час перевірки ревізорами не брались до уваги окремі нормативні акти, що регулюють діяльність таких спеціальних бюджетних установ. У зв'язку з цим направлені для виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень також прийняті без врахування наявності нормативних документів, без їх аналізу, тому на думку представника позивача є неправомірними. Крім того, вважає, що встановлюючи порушення ревізори зобов'язані зазначити, яким шляхом підлягає виправлення помилки або усунення недоліків з конкретним посилання на вимоги норм діючого законодавства, яке повинне бути застосовано позивачем, але ревізорами це не виконано, а вимоги для виконання містять в собі таки визначення, за нормами законодавства, яке не регулює діяльність установ. Тому сформульовані та направленні вимоги щодо усунення виявленого порушення, а зокрема, - п. 6, стор. 16, в частині безпідставної виплати надбавки робітникам і службовцям за безперервну роботу в кримінально-виконавчій системі у сумі 67929,59 грн. та нарахування внесків до Державних цільових фондів на зазначену надбавку в сумі 24679,68 грн. загальна сума 92609,27 грн.; п. 6, стор. 18, в частині безпідставного підвищення посадових окладів державних службовців за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими, що тримаються у слідчих ізоляторах і перебувають у лікувально - трудових профілакторіях та підвищення посадових окладів за рівень безпеки установи виконання покарань в сумі 23908,84 грн. та нарахованих внесків до Державних цільових фондів в сумі 8688,34 грн., загальна сума 32597,18 грн.; п. 6 стор. 20, в частині незаконного нарахування та утримання внесків до пенсійного Фонду України та до Фонду соціального страхування на випадок безробіття у сумі 131623,44 грн.; п. 7, стор. 30 в частині втрачених коштів державного бюджету в сумі 43287,60 грн. внаслідок неефективного управлінського рішення при проведенні закупівлі дров паливних; п. 9, стор. 45, в частині неефективних витрат коштів державного бюджету на списання рису на харчування спецконтингенту за нормами № 1, № 3, № 4 у сумі 5622,76 грн.; п.13 стор. 55 в частині не проведення відновлення касових видатків загального фонду за КПКВ 6071020 за коштами, що були утримані із заробітної плати спецконтингенту за харчування та побутові послуги в сумі 48,4 тис. грн.; п. 13 стор. 57 в частині нецільового використання коштів одержаних від надання послуг довгострокових кімнат побачень в сумі 2288,13 грн. вважає безпідставними.
Виконуючи п. 43 Порядку № 550 відповідач направив висновок від 21.07.2010 року на заперечення до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Новгород-Сіверської УВП № 31 за період з 01.01.2008 року по 30.04.2010 року. З цими порушення представник позивача не погодилась та зазначила, що відповідно до направлень № 21, 22, 23 посадові особи контрольно - ревізійного відділу провели перевірку, що починається з 27.04.2010 року по 14.06.2010 року та суперечить ч. 9 ст. ІІ Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» - ( далі - Закон), де зазначено, що тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів. Подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів для планової ревізії. Як вбачається з ОСОБА_1 перевірки ревізія тривала з 27.04.2010 року та закінчена 05.07.2010 року, що є порушенням Закону. Зважаючи на ч. 5 п. 22 в усіх випадках зупинення ревізії на строк понад 3 - х робочих днів складається акт із зазначенням фактів, виявлених на момент зупинення ревізії, який долучається до матеріалів ревізії. Акт підписується та вручається об'єкту контролю у тому ж порядку, що і акт ревізії. Дана вимога Постанови відповідачем була порушена.
Відповідачем в порушення Стандарту двічі було проведено ревізію фінансово господарської діяльності Установи за період з 01.01.2008 року по 01.03.2009 року.
30.07.2010 року за № 13-18/824 установа отримала Вимогу про усунення виявлених порушень, встановлених при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності Новгород-Сіверської УВП за період з 01.01.2008 року по 30.03.2010 року. В даній Вимозі зазначено, що проведеною ревізією фінансово-господарської діяльності Установи за період 01.01.2008 року по 30.03.2010 року встановлено ряд порушень, які відмічені в акті ревізії № 13-25/40 від 05.07.2010 року представник позивача зазначила, що до працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, зокрема спеціалістів, які не мають спеціальних звань, належать державні службовці, а також службовці і робітники. В зв'язку з цим порядок підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ кримінально-виконавчої системи, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах і перебувають у лікувально-трудових профілакторіях. Даний порядок затверджений наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 03.10.2004 року № 190, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2004 року за № 1312/9911. Відповідач визначаючи порушення фінансової дисципліни брав за основу постанову Кабінету Міністрів України № 268, яка не розповсюджується на робітників, службовців та державних службовців установ кримінально-виконавчої системи, оскільки установи не відносяться до керівних апаратів, а також дана постанова не припинила дію постанови Кабінету Міністрів України № 1510.
У зв'язку з утворенням ДДУПВП і виведенням його з підпорядкування МВС України, а також відповідно до постанов КМУ від 22.04.1999 року № 653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань» та від 18.08.1999 року № 1510 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої системи», наказом ДДУПВП від 24.05.2000 року № 98 була затверджена Інструкція про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів кримінально - виконавчої системи». При цьому втрачав дію наказ Міністерства Внутрішніх Справ України від 26.06.1993 року № 407, який був зареєстрований Міністерством юстиції.
Наказ № 98 на виконання отримали всі установи кримінально-виконавчої системи і проводили нарахування відповідно до вимог даного наказу, тобто виконували вказівку Державного департаменту.
У 2010 році Держдепартамент наказом від 25.05.2010 року № 175 був скасований вище вказаний наказ і нарахування та виплата надбавки за безперервну роботу по наказу припинено з 01.06.2010 року.
Представник позивача не погодився з твердженням відповідача, що Новгород - Сіверська установа виконання покарань здійснила нецільове використання бюджетних коштів від кімнат побачень на суму 2288,13 грн., а саме по КПКВ 6071020 за КЕКВ 1135 «оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів» в сумі 554,44 грн. та за КЕКВ 1163 «Оплата електроенергії « в сумі 17733,69 грн., оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року № 659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямку використання», затверджений перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утримання та напрямки використання згідно додатку 1. Надходження коштів від кімнат довгострокових побачень згідно вище вказаного переліку відносяться до другої підгрупи першої групи, а саме надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності використовуються на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ.
Управлінням КРУ Чернігівської області проводилась перевірка, якою було встановлено, що Управління 16.03.2009 року листом № 5/е1-25 звернулось до ДП «КК «Рошен» про надання безоплатної допомоги цукерками на суму 158982,89 грн., які надійшли через ОСОБА_1 (довіреність від 16.03.2009 року № 22), ці цукерки були розподілені між установами області. Факт отримання солодощів Установою від Управління підтверджується накладною № 5 від 17.03.2009 року. А ні Управління, а ні Установа коштів за отримані солодощі не сплачувала. Тому Установа не повинна нікому сплачувати 9114,94 грн.
Щодо направлення 48400 грн. на поновлення видатків коштів утриманих із заробітної плати засуджених для відшкодування вартості комунальних послуг, харчування, речового майна представник позивача не погоджується, оскільки із змісту нормативних актів вбачається, що не один із них не вказує куди саме установа повинна зарахувати утримані кошти.
Представники відповідача в судовому засіданні не погодились з позовними вимогами та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення пояснюють наступним, що позивачем зроблено хибний висновок, що відповідач поставив під сумнів ревізію фінансово-господарської діяльності, яка проводилась представниками Київського територіального контрольно-ревізійного відділу ДДУПВП, оскільки жодного слова про це в акті ревізії не зазначено. Ревізія проведена працівниками КРВ в Новгород-Сіверському районі відповідно до Плану Контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ на II квартал, порушення, виявлені під час ревізії, зафіксовані в акті ревізії від 05.07.2010 № 13-25/40. Нарахування і виплата державним службовцям установи підвищених посадових окладів за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими, встановлених відповідно до Порядку підвищення посадових окладів тарифних ставок працівників установ Державної кримінально - виконавчої служби, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах і перебувають у лікувально - трудових профілакторіях, затверджених наказом ДДУВП від 03.10.2004 року № 190, затвердженого в Мін'юсті України від 14.10.2004 року № 1312/9911. За роботу в кримінально-виконавчих установах закритого типу максимального рівня безпеки, встановлених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.1999 року № 1510 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників Державної кримінально - виконавчої служби», суперечить вимогам Постанови № 268 і проведено безпідставно.
Умови оплати праці вільнонайманих працівників установи визначені відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розмірів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».
Відповідно до Постанови № 1298, затверджено схему тарифних розрядів посад професій робітників у додатку № 4 та у пункті 3 цієї постанови визначено перелік надбавок і доплат до них (надбавка за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи, за складність, напруженість у роботі, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, тощо). Аналогічні умови затверджено Наказом № 184.
Вказаними нормативними актами встановлення та виплата процентної надбавки за безперервну роботу не передбачено. Надбавка за безперервну роботу встановлена відповідно наказу ДДУЗПВП від 24.05.2000 року № 98 (який не зареєстрований в Мін'юсті) суперечить вимогам чинного законодавства і встановлена безпідставно.
В порушення вимог п. 47 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Держдепартаменту виконання покарань від 25.12.2003 року № 275, заплановано і здійснено видатки, які не відповідають фактичним витратам та передбаченим цілям, що включені в розрахунок (калькуляцію) плати за користування кімнатами дострокових побачень, а загальну суму - 2288,13 грн. Кошти використано не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог пункту 8 статті 7 Бюджетного Кодексу України від 21.06. 2001 року № 2542.
Також порушено вимоги ч. 1 пп. а п. 3 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, ствердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року № 659, відповідно до якого власні надходження бюджетних установ (плата за послуги що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями) використовуються відповідно до закону про державний бюджет - на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг.
Загалом установою (№ 31) отримано та списано на видатки спеціального фонду кошторису по КПКВ 6071020 «Утримання спецконтингенту кримінально - виконавчої системи» по КЕКВ 1133 «Продукти харчування» цукерок з простроченим терміном споживання на суму 9114,94 грн., що є порушенням п. 7; п. 36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 року № 771/97-В. Внаслідок допущеного порушення нанесено матеріальної шкоди (збитків) установі (№ 31) на суму 9114,94 грн.
Накладні на відпуск цукерок «Тростинка» зі складу Новгород-Сіверського СІЗО установам області були виписані на цукерки, яких ще не було на складі (акти, складені комісією установи на прийняття та оприбуткування на склад цукерок, які відповідно затверджені начальником установи: від Сумської виправної колонії (№ 116) від 24.03.2009 року, від Шостинської виправної колонії (№ 66) від 22.03.2009 року, чим порушено п. 1 ст. 9 Закону № 996.
Списання цукерок в кількості 7710 штук на суму 11635,00 грн. та в кількості 130 кг. на суму 3371,44 грн., загалом на суму 14982,00 грн. проведено згідно актів, складених відповідними комісіями та затверджених начальником установи. Проте, в актах не зазначаються прізвища засуджених та ув'язнених та кількість виданих цукерок особисто кожному засудженому.
Кошти утримані із заробітної плати спецконтингенту є власними надходженнями установи і відносяться до групи «Надходження від господарської та/або виробничої діяльності» спеціального фонду бюджету, але проведення харчування та надання комунально - побутових послуг проводилося за рахунок коштів загального фонду кошторису, і за таких умов установа при складанні кошторису за спеціальним фондом повинна враховувати проведення поновлення касових видатків проведених по загальному фонду кошторису.
Таким чином, в результаті не проведення відновлення касових видатків загального фонду по КПКВ 6071020 «Утримання спецконтингенту кримінально - виконавчої системи» за коштами, що були утримані із заробітку спецконтингенту за харчування та комунально - побутові послуги, проведено незаконних видатків коштів загального фонду в сумі 48400 грн., що є порушенням вимог ч. 1 пп. а п. 3 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року № 659.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року № 2939 (далі Закон України № 2939), іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.
Права, якими наділені Головне контрольно-ревізійне Управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах визначаються ст. 10 Закону України № 2939. Наведені вимоги закону свідчать, що органам Державної Контрольно-Ревізійної Служби надано право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).
За вимогами ч. 3 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою КМУ від 20.04.2006 року № 550, за результатами ревізії складається акт (акт ревізії) тобто документ, що фіксує факт її проведення та результати. Акт складається особами, що проводили ревізію. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
Згідно ст. 13 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку. Скарги на дії службових осіб в районах, містах, районах у містах та службових осіб контрольно-ревізійних управлінь розглядаються і вирішуються начальниками цих управлінь. Скарги на дію службових осіб Головного контрольно-ревізійного управління України та начальників контрольно-ревізійних управлінь Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя розглядаються та вирішуються начальником Головного контрольно-ревізійного управління України.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем дії службових осіб щодо проведення перевірки до керівництва управління КРУ не оскаржувались.
Відповідно п. 9 Наказу ГоловКРУ, від 09.08.2002 року № 168 «Стандарт державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна - 2. Планування державного фінансового контролю» зазначається, що законні звернення органів державної влади (в тому числі правоохоронних органів) та органів місцевого самоврядування, в яких не вказується обґрунтований термін виконання контрольних заходів, включаються до планів контрольних заходів на наступне півріччя. Відповідний контрольний захід було проведено за зверненням від 08.09.2009 року № 10/4537/ГЛ Державного департаменту України з питань виконання покарань. В даному випадку суб'єктом державного фінансового контролю, який затверджував плани є ГоловКРУ України. Відповідно до вказаного звернення ГоловКРУ в межах своїх повноважень провели зміни до плану роботи та направили на виконання по місцям завдання з відповідними вимогами щодо його виконання.
Судом встановлено, що відповідно до п. 2.34 Плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ України на ІІ квартал 2010 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 27.04.2010 року № 21, № 22, № 23 проведено планову ревізію фінансово - господарської діяльності Новгород - Сіверської установи виконання покарань (№ 31) за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року. Ревізія проводилась з 27.04.2010 року по 05.07.2010 року. На підставі листа КРУ в Чернігівський області ревізію було зупинено з 17.05.2010 року для проведення зустрічних звірок, ревізію поновлено 07.06.2010 року.
Позивач допустив посадових осіб підрозділу відповідача до ревізії, ревізія проведена, за результатами якої складений ОСОБА_1 від 05.07.2010 року за № 13-25/40.
23.07.2010 року за № 13-18/780 була сформована вимога КРВ в Новгород - Сіверському районі та направлена начальнику Новгород - Сіверської установи виконання покарань (№ 31).
Згідно з Наказом ГоловКРУ, від 09.08.2002 року, № 168 «Стандарт державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна - 3. Організація та виконання контрольних заходів» терміни, що вживаються в цьому Стандарті, мають такі значення: планові контрольні заходи - це контрольні заходи, що включені до відповідних планів контрольних заходів суб'єктів державного фінансового контролю. Позапланові контрольні заходи - контрольні заходи, що не включені до відповідних планів суб'єктів державного фінансового контролю і здійснюються в межах їх компетенції та повноважень за дорученнями ініціаторів контрольних заходів і зверненнями органів державної влади (в тому числі правоохоронних органів) та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання і громадян.
Відповідно п. 7 до Постанова Кабінету Міністрів України, від 20.04.2006 року, № 550 "Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою" у ході підготовки до ревізії посадовими особами служби складається в двох примірниках програма ревізії, в якій визначаються найменування об'єкта контролю, тема, період та питання, що підлягають ревізії відповідно до компетенції служби. Програма затверджується керівником органу служби чи його заступником. Під час проведення ревізії для повноти дослідження питань посадовими особами служби можуть вноситися за письмовим погодженням з керівником органу служби чи його заступником зміни до програми ревізії. Один примірник програми ревізії видається керівнику об'єкта контролю чи його заступнику під розписку на примірнику органу служби для ознайомлення. Якщо керівник об'єкта контролю чи його заступник відмовляється від підпису, але не заперечує проти проведення ревізії, це зазначається у вступній частині акта ревізії.
Суд приходить до висновку, що проведення ревізії відповідачем проходило на законних підставах, тому вимога позивача, щодо порушення відповідачем порядку проведення ревізії є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Доводи позивача про порушення терміну та порядку проведення ревізії не знайшло підтвердження в судовому засіданні, оскільки порядок призупинення проведення ревізії оформлений належними актами (а/с 125, 126, 127, 128, 129, 130, 131, 132, 133) та про поновлення проведення ревізії повідомлялось позивача у відповідності до вимог закону. Ревізія проводилась з 27.04.2010 року по 05.07.2010 року та зупинялась з 17.05.2010 року по 07.06.2010 року у зв'язку з необхідністю проведення значної кількості зустрічних звірок про що повідомлялось підконтрольний об'єкт (а/с 135, 136) та складався проміжний акт від 17.05.2010 року (а/с 109); з 14.06.2010 року по 16.06.2010 року проведена зустрічна звірка у Шостинській виправній колонії № 66. Строк, на який зупинено ревізію, не включається до тривалості її проведення.
За ст. 14 Закону України від 23.06.2005 року, № 2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби.
У відповідності до Наказу Державного департаменту з питань виконання покарань, від 03.10.2004 року, № 190 «Про затвердження Порядку підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ Державної кримінально-виконавчої служби, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах», який розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 1080 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 1993 року N 534», визначає порядок установлення підвищень посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ Державної кримінально-виконавчої служби, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу (далі - працівники), за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах.
Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України, від 18.08.1999 року, № 1510 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби» працівникам Державної кримінально-виконавчої служби, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, посадові оклади (тарифні ставки), встановлені згідно з законодавством, виплачуються з підвищенням: на 10 відсотків - у кримінально-виконавчих установах закритого типу середнього рівня безпеки, де тримаються чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; на 15 відсотків - у кримінально-виконавчих установах закритого типу максимального рівня безпеки. Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач при проведенні перевірки невірно застосував Постанову Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року, № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» щодо підвищення посадових окладів (тарифних ставок).
Так у зв'язку з утворенням ДДУПВП і виведенням його з підпорядкування МВС України, а також відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 року № 653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань» та від 18.08.1999 року № 1510 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої системи», наказом ДДУПВП від 24.05.2000 року № 98 була затверджена Інструкція про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів кримінально - виконавчої системи». При цьому втрачав дію наказ МВС України від 26.06.1993 року № 407, який був зареєстрований Міністерством юстиції.
Наказ № 98 на виконання отримали всі установи кримінально-виконавчої системи і проводили нарахування відповідно до вимог даного наказу, тобто виконували вказівку Державного департаменту.
У 2010 році Держдепартамент наказом від 25.05.2010 № 175 був скасований вище вказаний наказ і нарахування та виплата надбавки за безперервну роботу по наказу припинено з 01.06.2010 року.
Відповідно до чинного законодавства, а саме Закону України «Про колективні договори» та ст. 13 КЗпП України зміст колективних договорів можуть містити нормування і оплати праці, встановлення форм системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат( доплат, надбавок, премій та ін.). Така норма передбачена і галузевою угодою між Державним департаментом і Центральним комітетом профспілок України на 2008-2010 роки, яка зареєстрована Міністерством праці та соціальної політики України за № 9726/6/14-08/18 від 17.09.2008 року, де у п п. 2.3.6. оплата праці працівників установ і організацій Державної кримінально-виконавчої служби, що фінансується з бюджету здійснюється на підставі законодавчих та відомчих нормативно-правових актів, Генеральної угоди, колективних договорів в межах асигнувань.
Суд встановив, що позивач вірно керувався вищезазначеними наказами та постановами Кабінету Міністрів України, а тому всі установи кримінально-виконавчої системи і проводили нарахування відповідно до вимог наказу ДДУПВП від 24.05.2000 року № 98, яким затверджена Інструкція про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів кримінально - виконавчої системи»., тобто як підпорядкована установа виконували вказівку Державного департаменту України
У березні 2009 року установою (№ 31) по накладних від інших установ, що належать до сфери управління ДДУВП і знаходяться на території Сумської області, та від Управління ДДУВП в Чернігівській області по довіреностях через ОСОБА_2 отримані цукерки на суму 61215,00 грн., як благодійна допомога (в тому числі від установ Сумської області (Сумської виправної колонії (№ 116) та від Шостинської виправної колонії (№ 66)) цукерки «Тростинка» в кількості 2000 кг. на суму 49580,00 грн.; від Управління ДДУВП в Чернігівській області в кількості 7710 шт. на суму 11635,50 грн., в тому числі ПДВ 939,25 грн.).
Цукерки «Тростинка» в кількості 1000 кг. прийняті на склад установи згідно акту від 22.03.2009 року.
Звіркою визначення джерела надходження цукерок та відображення їх по бухгалтерському обліку встановлено, що цукерки «Тростинка» отримані вищезазначеними установами Сумської області від благодійної організації «Відкрите серце», в тому числі: Сумською виправною колонією (№116) по накладній від 25.02.2008 року за № 863 Г в кількості 510 ящиків на загальну суму 50572,88 грн. Шостинською виправною колонією (№ 66) по накладній від 22.03.2009 року за № 864 Г в кількості 590 ящиків на загальну суму 58505,58 грн.
Відповідно до накладної № 5 від 17.03.2009 року від Управління ДДУВП в Чернігівській області Новгород-Сіверським СІЗО через ОСОБА_2 по довіреності НСТ № 791 від 17.03.2009 року (в журналі реєстрації довіреностей зареєстровано довіреність під № 000791 23.03.2009 року), отримано цукерки (батон помадно-шоколадний, горішок «Люкс», штучка вершки) загалом в кількості 7710 шт. на суму 11635,50 грн.
Звіркою визначення джерела надходження цукерок та відображення їх по бухгалтерському обліку встановлено, що цукерки на загальну суму 158982,89 грн. отримані ДДУВП в Чернігівській області від ДП «КК» РОШЕН» по накладній від 16.03.2009 року № 5530072.
На підставі вищезазначеного листа Новгород-Сіверським СІЗО згідно накладних від 04.03.2010 - 05.03.2010 року відпущено установам області цукерки загалом в кількості 1864 кг. на суму 46118,56 грн.
В поясненні, наданому начальником ВІГЗ Новгород-Сіверської УВП (№ 31) ОСОБА_2, зазначено, що транспортування цукерок «Тростинка» в кількості 1000 кг. на суму 24790,00 грн. від Сумської виправної колонії (№ 116) та в кількості 1000 кг. на суму 24790,50 грн. від Шостинської виправної колонії (№ 66) у березні 2009 року проводилось згідно розпорядження Управління ДДУПВП у Чернігівській області автотранспортом Новгород-Сіверської УВП (№ 31) на автомобілі ГАЗ-53 по маршруту «Новгород-Сіверський - Шостка - Суми - Чернігів - Новгород-Сіверський».
Установа отримала кондитерські вироби у вигляді цукерок, шоколаду, вафлі з Управління ДДУПВП в Чернігівській області по накладній № 5 від 17.03.2009 року на загальну суму 11635,50 грн. З даного приводу Управлінням КРУ Чернігівської області проводилась перевірка, якою було встановлено, що Управління 16.03.2009 року листом № 5/е1-25 звернулось до ДП «КК «Рошен» про надання безоплатної допомоги цукерками на суму 158982,89 грн., які надійшли через ОСОБА_1 (довіреність від 16.03.2009 року № 22), ці цукерки були розподілені між установами області. Факт отримання солодощів Установою від Управління підтверджується накладною № 5 від 17.03.2009 року.
Суд приходить до висновку, що відповідач вийшов за межі повноважень щодо встановлення факту придатності цукерок до споживання, оскільки, по-перше, відповідачем не надано суду доказів залучення експерта або фахівця, який би надав висновок про те, прострочений строк придатності цукерок чи ні та про можливість їх споживання; по друге: на момент проведення перевірки, цукерки вже були спожиті. Також судом встановлено, що ні Управління, а ні Установа коштів за отримані солодощі не сплачувала. Крім того, під час проведення перевірки та визначаючи про терміни споживання цукерок, ревізори не звернули увагу та не надали оцінки сертифікатам якості, які були надані з фабрики виробника. Встановлюючи факт порушень, ревізори визначили у акті а потім і у вимозі про необхідність відшкодування до бюджету вартості отриманих як благодійна допомога цукерок, але не вказали, яким чином підлягає відшкодуванню установою сума коштів, що не витрачались та бюджету до установи не надходила.
Що стосується зменшення асигнування на суму бюджетних коштів використаних не за цільовим призначенням коштів від оплати послуг за кімнати дострокових побачень, то за п. 47 наказу ДДУПВП від 25.12.2003 року № 275, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 31.12.2003 року «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань» передбачено надання послуг за користування кімнатами тривалих побачень за затвердженими розцінками, вартість ліжко місця становить 14,90 грн. Відповідач вважає, що позивач здійснив нецільове використання бюджетних коштів від кімнат побачень на суму 2288,13 грн., а саме по КПКВ 6071020 за КЕКВ 1135 «оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів» в сумі 554,44 грн. та за КЕКВ 1163 «Оплата електроенергії» в сумі 17733,69 грн. Суд встановив, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року № 659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямку використання», затверджений перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утримання та напрямки використання згідно додатку 1. Надходження коштів від кімнат довгострокових побачень згідно вище вказаного переліку відносяться до другої підгрупи першої групи, а саме надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності використовуються на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ.
У п. 23 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначається, що видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямками використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, які не забезпечені або частково забезпечені видатками загального фонду, та у зв'язку з недостатнім надходженням коштів із загального фонду бюджету. Кошти спеціального фонду за рахунок власних надходжень можуть використовуватися для проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені або частково забезпечені видатками загального фонду. Установа використала кошти від надходжень з кімнат побачень на оплату електроенергії, бензин та інші витрати, що пов'язані з основною діяльністю установи. Доходи від послуг довгострокових кімнат побачень заплановано за спеціальним фондом бюджету КПКВ 6071020.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 року № 1017 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та установами Державної кримінально-виконавчої служби» зазначено, що доходи від кімнат побачень входять до переліку платних послуг, які можуть надаватись установами кримінально-виконавчої системи і є доходами спеціального фонду бюджетної установи, яка може їх витрачати на організацію видатків кімнат побачень (їх облаштування, ремонт, господарське утримання), а також на господарські видатки бюджетної установи. Суд приходить до висновку, що відповідач зазначаючи, що позивачем порушено вимоги п. 47 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Держдепартаменту виконання покарань від 25.12.2003 року № 275, заплановано і здійснено видатки, які не відповідають фактичним витратам та передбаченим цілям, що включені в розрахунок (калькуляцію) плати за користування кімнатами дострокових побачень на загальну суму - 2288,13 грн. та те, що кошти використано не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог пункту 8 статті 7 Бюджетного Кодексу України від 21.06.2001 № 2542 є невірним, оскільки відповідач не взяв до уваги те, що позивач також повинен керуватися постановами Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 року № 1017 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та установами Державної кримінально-виконавчої служби», Наказом Державного департаменту з питань виконання покарань, від 25.12.2003 року, № 275 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», Постанова КМ України, від 28.02.2002 року, № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ».
Відповідно до ст. 115, 118, 121 Кримінально-виконавчого кодексу України та Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04.10.2004 № 191. якими передбачено, чим саме забезпечуються засуджені на час відбування покарання, а також на яких підприємствах залучаються засуджені до суспільно корисної праці. Також кодексом, які проводяться відрахування із заробітку ( грошової винагороди) засуджених. Інструкція передбачає порядок утримання та відрахування із заробітку або іншого доходу засуджених до обмеження та позбавлення волі. Відповідно до абзацу 6 п. 4.3. Інструкції, якщо у засуджених відсутні кошти на особовому рахунку або недостатньо їх заробітку вартість комунально-побутових послуг на утримання в поточному місяці у наступному місяці не стягується. Із змісту нормативних актів вбачається, що не один із них не вказує куди саме установа повинна зарахувати утримані кошти.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року № 659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямку використання», затверджений перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утримання та напрямки використання згідно додатку 1. пункт 2, додатку 1, передбачає, що кошти утримані із заробітної плати спецконтингенту є власним надходженням установи і відносяться до групи «Надходження від господарської та/або виробничої діяльності» спеціального фонду бюджету з подальшим проведенням касових видатків згідно річного розпису кошторису спеціального фонду бюджету на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ.
Під час проведення ревізії вказаного питання ревізорами не було звернуто увагу на регулювання даного питання і іншими нормативними документами, які направлені на забезпечення виконання вимог кримінально-виконавчого кодексу під час виконання вироку та забезпечення умов утримання засуджених.
Тому суд прийшов до висновку, що позивачем вірно утримувались кошти із заробітку спецконтингенту за харчування та комунально - побутові послуги в сумі 48400 грн.
На підставі досліджених доказів по справі суд приходить до висновку, що позовні вимоги Новгород - Сіверської установи виконання покарань управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області до Контрольно - ревізійного управління в Чернігівській області, третя особа: Контрольно - ревізійний відділ в Новгород - Сіверському районі про визнання дій та вимоги незаконними підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 41, 70, 71, 104, 122 КАС України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Дії Контрольно - ревізійного відділу в Новгород - Сіверському районі стосовно визнання наявності порушень за виплатою підвищень посадових окладів та надбавок за безперервну роботу, необхідності відшкодування вартості отриманих цукерок та необхідності проведення відновлення касових видатків загального фонду по КПКВ 6071020 «Утримання спецконтингенту кримінально - виконавчої системи», встановлених за актом ревізії фінансово-господарської діяльності від 05.072010 року № 13-25/40 та щодо вимоги сформованої від 23.07.2010 року за № 13-18/780 в п. 2 про зайво виплачених підвищень посадових окладів та надбавки за безперервну роботу в порядку та розмірах, встановлених ст. ст. 127, 136 Кодексу законів про працю України, у разі пропуску встановленого строку, відшкодування порушення за рахунок керівника, що допустив зайві грошові виплати; в п. 7 про недопущення отримання продуктів харчування з простроченим терміном придатності та списання їх на видатки та відшкодування вартості отриманих цукерок з простроченим терміном придатності на суму 9114,94 грн.; в п. 8 про проведення відновлення касових видатків загального фонду по КПКВ 6071020 «Утримання спецконтингенту кримінально - виконавчої системи» за коштами, що були утримані із заробітку спецконтингенту за харчування та комунально - побутові послуги в сумі 48 400 грн. - визнати незаконними.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Гром Л.М.