Справа № 2а-4279/10/2570
03 серпня 2010 р. Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Гром Л.М. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури, Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання дій протиправними та скасування протестів,
03.08.2010 року позивачем подано адміністративний позов до Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури, Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області та просить суд визнати протиправним та скасувати протести Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора від 24.03.2010 року на рішення 10 сесії 24 скликання від 31.03.2004 року на рішення 16 сесії 4 скликання від 13.05.2005 року, на рішення 10 сесії 5 скликання від 30.01.2008 року, від 25.03.2010 року на рішення 11 сесії 5 скликання від 18.04.2008 року на рішення 21 сесії 5 скликання від 30.09.2009 року Киселівської сільської ради Чернігівського району та області; визнати недійсним та скасувати рішення 25 сесії 5 скликання від 26.03.2010 року Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з березня 2004 року позивач не може належним чином відповідно до закону оформити своє землекористування та отримати державний акт на земельну ділянку, що з 1960 року знаходиться біля мого будинку в користуванні. З березня 2004 року позивачу створюються різноманітні перешкоди головою сільської ради та сусідом ОСОБА_2 з метою не допустити видачі державного акту на землю, що позбавляє позивача права на безоплатну приватизацію земельної ділянки шість років. Всі оскаржені протести Чернігівського міжрайонного прокурора внесені голові сільської ради, а не держави та суспільства. Державний акт на земельну ділянку не виданий досі .
Виходячи з положень ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про прокуратуру" предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.
Згідно ст. 21 Закону України, від 05.11.1991, № 1789-XII "Про прокуратуру" протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
Згідно ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, від 06.07.2005, № 2747-IV компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Як вбачається з тексту позовної заяви, вимоги, що зазначені в ній, відповідно до вимог закону не вважається рішенням, наказом або іншим актом прямої дії, що тягне за собою правові наслідки для позивача.
Якщо виходити з положень правознавства, то такі протести прокурора не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не мають обов'язкового характеру.
Тобто, викладені вище позовні вимоги не відповідають способу захисту порушених та/або оспорених прав позивача, які б підлягали розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За таких підстав, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо відмови у відкритті провадження.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним. Тому позивач має право звернутись до загального суду, як адміністративного щодо оскарження рішень сесії.
На підставі наведеного та керуючись ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури, Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання дій протиправними та скасування протестів та повернути позовну заяву із усіма доданими до неї матеріалами.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.М. Гром