ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
31 жовтня 2018 року № 826/4243/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику сторін у адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання противоправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) (надалі - позивач або ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (адреса: 02225, м. Київ, вул. Каштанова, буд. 6) (далі - відповідач або Управління), у якому просить суд:
визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік;
зобов'язати Управління здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, на умовах і в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки (2014-2016), що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2017 року, з дати звернення до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, тобто з 19.09.2017.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно призначив показник заробітної плати за 2007 рік при переведенні з одного виду пенсії на інший, мотивуючи це тим, що такий перехід здійснюється з урахуванням показника, що використовувався для обрахування попереднього виду пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження в адміністративній справі № 826/4243/18; судом ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання; витребувано у позивача належним чином засвідчену копію матеріалів пенсійної справи; запропоновано відповідачу подати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву (відзив) та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
06 квітня 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній зазначив, що діяв виключно у межах та на підставі закону. Вказав, що оскільки обчислення пенсії позивача проведено з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки (3764,40 грн.) з 01.10.2017, то на даний час відповідачем вжито усіх заходів щодо обчислення та виплати в подальшому пенсії в розмірах передбачених чинним законодавством.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2018 задоволено клопотання б/н від 17.07.2018 «Про заміну відповідача у справі» представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2.; судом здійснено заміну відповідача у справі № 826/4243/18, а саме: з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
З урахуванням приписів п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), адміністративна справа розглядається у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває як пенсіонер на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, та з 12.08.2002 отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
29.12.2017 представник позивача - адвокат ОСОБА_2 звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з адвокатським запитом № 269, в якому просив надати роз'яснення відносно того, чи застосовано при призначенні пенсії ОСОБА_1 показник середньої заробітної плати (доходу), на умовах і в порядку, передбачених ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Також адвокат зазначив, що у випадку незастосування відповідного показника, слід провести перерахунок пенсії ОСОБА_1
У відповідь відповідач надіслав лист від 09.01.2018 № 480/09, в якому зазначив, що пенсія позивача призначена із застосуванням показника заробітної плати, проте вказав, що з 01.10.2017 було проведено індивідуально-масовий перерахунок пенсії ОСОБА_1 Таким чином, розмір пенсії на 01.10.2017 у громадянина ОСОБА_1 становить 4110 грн. 97 коп., із них: 2,49747 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) х 3764,40 (середній заробіток з 01.10.2017 за повний 2016 рік) х 0,42750 (індивідуальний коефіцієнт трудового стажу) + 91 грн. 84 коп. (доплата за понаднормовий стаж).
ОСОБА_1 з відповіддю, наданою Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, не погодився та вирішив звернутися за захистом своїх прав до суду.
Розглядаючи спір по суті, суд виходить із такого.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 9 розділу ІV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 45 згаданого Закону, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до пункту 43 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Матеріали справи свідчать, що позивач з 12.08.2002 отримував пенсію за вислугу років, пенсія за віком йому не призначалась, і лише 19.09.2017 ОСОБА_1 скористався своїм правом на отримання пенсії за віком та звернувся до територіального органу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо призначення йому пенсії за віком вперше з 19.09.2017.
Оскільки право на пенсію за віком вперше у позивача виникло з 19.09.2017 (звернення з відповідною заявою від 19.09.2017), тому згідно з пунктом 4-3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Згідно абзацу першого ч. 1 ст. 40 вказаного Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід), за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно ч. 1 ст. 44 даного Закону, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач 19.09.2017 звернувся вперше.
Тобто, суд приходить до висновку, що реалізація права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» проводиться вперше.
Аналогічні правові позиції щодо відповідних питань призначення пенсії викладені в постановах Верховного Суду України від 29.11.2016 (справа №21-6331а15), від 22.12.2015 (справа №21-4071а15), від 31.03.2015 (справа №21-612а14), від 0212.2015 (справа №21-4123а15).
За наведених обставин, посилання відповідача в своїх запереченнях на те, що позивач, отримуючи пенсію за вислугу років з 12.08.2002 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», скористався своїм правом вибору державної пенсії, а тому відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при виникненні у нього права на інший вид пенсії та обчисленні її розміру (переведенні, призначені) застосовується положення ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не ч. 2 ст. 40 цього Закону, є помилковими та не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що доведеними з боку позивача, в площині викладених у позові доводів, вимоги про зобов'язання відповідача провести донарахування пенсії на підставі ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу по Україні за останні три календарні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме 2017 року, та здійснити відповідні виплати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 241- 246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код - 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) пенсії за віком, на умовах і в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки (2014-2016), що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2017 року, з дати звернення до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, тобто з 19.09.2017.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко