Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
31 жовтня 2018 р. № 2040/7580/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (вул. Партизанська, 16, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 94404), третя особа - Департамент захисту економіки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, б.10, м. Київ, 01061) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі по тексту - відповідач, УЗЕ в Луганській області), третя особа - Департамент захисту економіки Національної поліції України (далі по тексту - третя особа, ДЗЕ НПУ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (94404, вул. Партизанська, 16, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, ЄДРПОУ 40111732) щодо не оформлення у місячний строк після завершення виконання капітаном поліції ОСОБА_1 завдань по забезпеченню проведення антитерористичної операції відповідних документів та не надання їх на розгляд Антитерористичного Центру при Службі безпеки України для подальшого включення в наказ “Про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності та територіальної цілісності України в районах про антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областях”, який є підставою для надання статусу учасника бойових дій у відповідності до вимог Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і приймали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.
- зобов'язати Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (94404, вул. Партизанська, 16, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, ЄДРПОУ 40111732) належним чином оформити документи, які підтверджують факт виконання майором поліції ОСОБА_1 завдань по забезпеченню проведення антитерористичної операції та надати їх на розгляд Антитерористичного Центру при Службі безпеки України для подальшого включення в наказ “Про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності та територіальної цілісності України в районах про антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областях”, який є підставою для надання статусу учасника бойових дій у відповідності до вимог Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і приймали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.
- стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 . іпн НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань сімсот чотири гривні (704 грн.) 80 коп. сплаченого судового збору.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом заступника голови - начальника Департаменту захисту економіки НП України № 1010 від 21.09.2017 року «Про організацію стажування працівників ДЗЕ» позивача було відряджено для проходження стажування з 25 вересня до 25 січня 2018 року до Управління захисту економіки в Луганській області.
З виданого Управлінням захисту економіки у Харківській області посвідчення про відрядження №253 вбачається, що термін відрядження позивача до м. Сєвєродонецька Луганської області становив 123 дня з 25.09.2017 по 25.01.2018 року. Однак у зв'язку з наказом №280 о/с від 11.09.2017 року позивач знаходився у щорічній відпустці з 25.09 по 12.10.2017 року та фактично пробув 106 діб у відрядженні.
За період відрядження неодноразово здійснював виїзди до лінії розмежування в район м. Попасна, м. Щастя, м. Золоте с. Гірське Луганської області для проведення усіх необхідних слідчих дій та виконання доручень по кримінальних провадженнях досудове розслідування, збір матеріалів про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, яке здійснювалося працівниками УЗЕ у Луганській області. Після завершення відрядження позивач звернувся до начальника УЗЕ в Луганській області із проханням надати інформацію про вчинення дій щодо формування документів та подальшого їх скерування до Антитерористичного Центру при Службі безпеки України для включення його у відповідний наказ з метою отримання статусу «Учасника бойових дій». Отримавши відмову у вчинення таких дій, позивач звернувся до суду за захистом порушених, на його думку, законних прав, свобод та інтересів.
Представником відповідача, у встановлений судом строк надав відзив на адміністративний позов та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.
ОСОБА_1 у відповідності до вимог наказу департаменту захисту економіки Національної поліції України від 21.09.2017 року №1010 проходив стажування в Управлінні захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України в період з 25.09.2017 р. по 25.01.2018 р. з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок, а також перевірки ділових якостей. Вищезазначеним наказом не передбачено залучення ОСОБА_1 до виконання завдань, безпосередньо пов'язаних з проведенням заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності у координації з оперативним штабом з управління АТО. Зазначає, що наказ про стажування ОСОБА_1 не передбачав його залучення до сил та засобів АТО, тому про прибуття ОСОБА_1 відповідно не був повідомлений штаб АТО. У зв'язку з чим керівництво Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України немає повноважень для залучення ОСОБА_1 до виконання завдань, безпосередньо пов'язаних з проведенням заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності у координації з оперативним штабом з управління АТО
Вважає, що позивач помилково розглядає факт проходження стажування у зоні проведення АТО таким, що дає право йому вважатися учасником АТО.
Представник третьої особи, у встановлений судом строк надав пояснення та зазначив, що ОСОБА_1 у відповідності до вимог наказу департаменту захисту економіки Національної поліції України від 21.09.2017 року №1010 направлено для проходження стажування в Управлінні захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України в період з 25.09.2017 по 25.01.2018, а не для безпосередньої участі у проведенні АТО.
Індивідуальний план стажування ОСОБА_1 не передбачав його підпорядкування керівнику оперативного штабу у управління АТО, а також виконання завдань, безпосередньо пов'язаних з проведенням заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.
Ухвалою суду від 17.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Позивач подав до суду заяву, в якій позов підтримав і просив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом т.в.о. начальника Департаменту захисту економіки Національної Поліції України № 1010 від 21.10.2017 року «Про організацію стажування працівників ДЗЕ» позивач був відряджений для проходження стажування з 25 вересня 2017 до 25 січня 2018 року до Управління захисту економіки в Луганській області (а.с.15-16).
Згідно виданого Управлінням захисту економіки у Харківській області посвідчення про відрядження за № 253 вбачається, що термін його відрядження до м. Сєвєродонецьк Луганської області становив 123 дні - з 25.09. 2017 року по 25.01.2018 року.
Фактично, через перебування ОСОБА_1 згідно наказу №280 о/с від 11.09.2017 року у щорічній відпустці з 25.09.2017 року по 12.10.2017 року, знаходився у відрядженні 106 діб (а.с.17).
Після завершення відрядження позивач звертався до начальника УЗЕ в Луганській області із проханням надати інформацію про те, чи вчинялися відносно нього усі необхідні дії щодо формування відповідних документів, та чи скеровувалися такі до Антитерористичного Центру при Службі безпеки України для подальшого включення до наказу «Про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності та територіальної цілісності України в районах про антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областях» та надання статусу «Учасника бойових дій», в тому числі чи було видано відповідну довідку у відповідності до вимог Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
24.02.2018 року адвокатом Ріяко Є.О. було направлено адвокатський запит до начальника УЗЕ в Луганській області НП України щодо надання вищезазначеної інформації (а.с. 18).
02.03.2018 року Начальником Управління захисту економіки в Луганській області листом за № 1732/39/111/01-2018 представника позивача адвокатом Ріяко Є.О. повідомлено про відсутність підстав у видачі довідки про його безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (а.с.20).
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно статті 72 Закону України «Про Національну поліцію», однією із форм професійного навчання поліцейських є післядипломна освіта.
Відповідно до підпункту «и» пункту 4 частини 4 розділу ХV Перехідних положень Закону України «Про вищу освіту», післядипломна освіта - це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її знань, умінь і навичок на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності) або професійно-технічної освіти (професії) та практичного досвіду.
Післядипломна освіта включає, зокрема, стажування як набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної професійної діяльності або галузі знань.
Вказаною правовою нормою також передбачено, що особа, яка успішно пройшла навчання за програмою післядипломної освіти, отримує відповідний документ, зразок якого затверджується засновником (засновниками) навчального закладу або уповноваженим ним (ними) органом.
Статтею 75 Закону України «Про Національну поліцію» також передбачено, що післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України «Про вищу освіту», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і складається з: 1) спеціалізації; 2) перепідготовки; 3) підвищення кваліфікації; 4) стажування.
Порядок організації післядипломної освіти поліцейських установлює Міністерство внутрішніх справ України з урахуванням положень цього та інших законів.
Згідно пункту 1 розділу І Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ № 1625 від 24.12.2015 року, цим Положенням визначаються організаційно-правові засади організації післядипломної освіти працівників Національної поліції України (далі - поліція), що проходять службу (працюють) на посадах, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів, фахівців та робітничих кадрів (далі - працівники поліції).
Метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб працівників поліції в особистому професійному зростанні, забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати свої функції. (п. 3 розділу І даного Положення)
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ даного Положення, одним із видів післядипломної освіти є стажування, яке передбачає набуття працівником поліції досвіду виконання завдань і обов'язків певної професійної діяльності або галузі знань.
Згідно пункту 1 розділу ІХ цього ж Положення, стажування працівників поліції здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенцій, здобутих у результаті теоретичної підготовки.
Водночас пунктом 2 розділу ІХ цього ж Положення визначено вичерпний перелік працівників поліції, які згідно закону зобов'язані пройти стажування, зокрема:
- працівники поліції, які зараховані до кадрового резерву,
- для просування по службі;
- працівники поліції, які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України;
- інші працівники поліції - при призначенні на нову посаду.
Водночас суд звертає увагу на те, що згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.
За приписами статті 4 цього ж Закону, суб'єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, крім іншого, є Національна поліція.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», для безпосереднього управління конкретною антитерористичною операцією та керівництва силами і засобами, які залучаються до здійснення антитерористичних заходів, утворюється оперативний штаб, очолюваний керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України (координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України) або особою, яка його заміщує, першим заступником чи заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року за № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» встановлено, що до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено міста Сєвєродонєцк, Попасна Щастя та смт. Новотошківське Луганської області.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Згідно п. 1 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які, захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.08.2014 року № 413, цей Порядок визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб.
Пунктом 2 даного Порядку передбачено, що статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Згідно пункту 4 вказаного вище Порядку, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, зокрема, є витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Відповідно до вимог пункту 6 цього ж Порядку, для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.
За змістом пункту 1 розділу ІІІ Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2016 року № 405 (зі змінами і доповненнями), Комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій на підставі документів про:
1) безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення;
2) направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції;
3) перебування у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Згідно п. 2 розділу ІІІ цього ж Положення, комісія приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій на підставі таких документів, зокрема, витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь поліцейського у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника війни на підставі документів про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України), а також документів про направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень) (п. 3 розділу ІІІ цього ж Положення).
Судом беруться до уваги твердження позивача щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки НП України щодо не оформлення у місячний строк після завершення виконання позивачем завдань по забезпеченню проведення антитерористичної операції відповідних документів та не надання їх на розгляд Антитерористичного Центру при Службі безпеки України для подальшого включення у відповідний наказ, оскільки пунктом 2 Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції встановлено вичерпний перелік працівників поліції, які згідно закону зобов'язані пройти стажування.
З матеріалів справи вбачається, що наказом № 229ос від 17.07.2017 року позивача призначено на посаду оперуповноваженого міжрайонного відділу №1 (м. Харків) Управління захисту економіки у Харківській області (а.с.91).
За таких обставин суд вважає, що позивач не відноситься до жодної із встановлених в пункті 2 Положення категорії працівників, які зобов'язані проходити стажування у вигляді післядипломної освіти.
Відповідачем жодних належних та допустимих доказів спростування вищенаведеного суду не надано.
Окрім того, у справі містяться рапорти, складені позивачем, які були направлені начальнику УЗЕ в Луганській області ДЗЕ НП України полковнику поліції Камишанському О.Ю. у яких зазначено, що діяльність позивача не була пов'язана із навчальним процесом. Судом встановлено, що позивач виконував ті самі обов'язки, які визначаються його посадовою інструкцією.
Суд також звертає увагу, що згідно п. 1 розділу ІV Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, післядипломна освіта здійснюється за державним замовленням у межах виділених бюджетних коштів на фінансування цього виду освітньої діяльності.
Відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували, що стажування позивача, як вид післядипломної освіти, здійснювалося на підставі державного замовлення у відповідності до вимог законодавства.
Також суд звертає увагу на те, що відповідачем та третьою особою не заперечується факт перебування позивача на першій лінії розмежування в районах м. Попасна та смт. Новотошківське Луганської області, що є територією проведення антитерористичної операції. Вказані обставини підтверджується копією щоденника стажування позивача (а.с.26-35).
З оцінки письмових доказів, наданих до матеріалів справи вбачається, що позивачем виконувалися доручення слідчих та керівництва структурного підрозділу у межах наданих йому повноважень та компетенції в період відрядження до Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в тому числі, із неодноразовими виїздами до першої лінії розмежування в райони м. Папасна та смт. Новотошківське Луганської області у зв'язку із проведенням негласних слідчих дій та оперативно - розшукових заходів, що входить до районів проведення антитерористичної операції.
За змістом статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористичною операцією є комплексом скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.
У відповідності до вимог ст. 13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», до проведення антитерористичної операції, крім інших, залучаються особовий склад Національної поліції України.
Пунктом 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.08.2014 року № 413 передбачено, що статус учасника бойових дій надається, зокрема, поліцейським, які брали безпосередню участь в забезпеченні проведення антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Враховуючи відсутність законодавчо визначеного поняття «безпосередньої участі в забезпеченні проведення антитерористичній операції», суд приходить до висновку, що діяльність особового складу Національної поліції, пов'язаної із виконання завдань щодо охорони правопорядку, боротьбою зі злочинністю, в тому числі, і боротьба з тероризмом є однією із форм безпосередньої участі в забезпеченні проведення антитерористичної операції.
Системний аналіз зазначених вище норм права, а також з'ясування обставин та дослідження доказів у даній справі, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, оскільки останнім виконувалися завдання, пов'язані із запобіганням та припиненням злочинної діяльності та забезпечення безпеки населення на території проведення антитерористичної діяльності, що за своєю природою є формою боротьби з тероризмом.
Така бездіяльність відповідача у формі зволікання в формуванні відповідних документів позивача та їх скеруванні до Антитерористичного Центру при Службі безпеки України для подальшого включення у відповідний наказ є протиправною, оскільки не відповідає критерію законності (п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України) та обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України).
З вищевикладених підстав суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача до вчинення відповідних дій.
Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на необхідності ефективного способу захисту порушених прав в разі зловживання владними суб'єктами своїми дискреційними повноваженнями та зазначає, що правосуддя не повинно бути ілюзорним і має забезпечувати реальний захист прав особи і гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» від 01.03.2002, рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011).
Пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до позиції Європейського суду з прав людини, висловленої в п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом.
У даній справі відповідачами - суб'єктами владних повноважень не було наведено вагомих, чітких та узгоджених доказів на підтвердження того, що їх бездіяльність відповідає нормам чинного законодавства України.
Закріплений у ч. 1ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (вул. Партизанська, 16, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 94404), третя особа - Департамент захисту економіки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, б.10, м. Київ, 01061) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (94404, вул. Партизанська, 16, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, ЄДРПОУ 40111732) щодо не оформлення у місячний строк після завершення виконання капітаном поліції ОСОБА_1 завдань по забезпеченню проведення антитерористичної операції відповідних документів та не надання їх на розгляд Антитерористичного Центру при Службі безпеки України для подальшого включення в наказ “Про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності та територіальної цілісності України в районах про антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областях”, який є підставою для надання статусу учасника бойових дій у відповідності до вимог Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і приймали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.
Зобов'язати Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (94404, вул. Партизанська, 16, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, ЄДРПОУ 40111732) належним чином оформити документи, які підтверджують факт виконання майором поліції ОСОБА_1 завдань по забезпеченню проведення антитерористичної операції та надати їх на розгляд Антитерористичного Центру при Службі безпеки України для подальшого включення в наказ “Про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності та територіальної цілісності України в районах про антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областях”, який є підставою для надання статусу учасника бойових дій у відповідності до вимог Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і приймали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.
Стягнути з Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (вул. Партизанська, 16, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 94404) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , іден. номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань 704,80 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 31 жовтня 2018 року.
Суддя Бадюков Ю.В.