м. Миколаїв.
31 жовтня 2018 р.справа № 1440/1727/18
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г.,
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Сторчеуса Ю.І.,
у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідачаКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області, просп. Центральний, 83/9, м. Миколаїв, 54001
проскасування рішення № 46 від 22.06.18 р., зобов'язання вчинити дії, визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди в сумі 40 000,0 грн.
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1.) звернулась із адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області (далі - відповідач або Комісія) в якому просить суд:
1) скасувати рішення дисциплінарної палати Комісії № 46 від 22 червня 2018 р., яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3;
2) зобов'язати дисциплінарну палату Комісії відкрити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_3;
3) надати оцінку доказам дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_3;
4) визнати протиправними дії відповідача щодо порушення строків надання копії спірного рішення та копій матеріалів перевірки скарги;
5) стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 40 000,0 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним: у квітні 2017 р. між її сином ОСОБА_4 і адвокатом ОСОБА_3, для захисту у кримінальному провадженні, був укладений договір про надання правової допомоги. На переконання ОСОБА_1, адвокат неналежним чином виконував свої обов'язки захисника, у зв'язку із чим, в травні 2018 р., вона подала до Комісії скаргу, в якій викладені факти систематичного порушення обов'язків адвоката та просила притягти ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності. Позивач вважає, що його скарга розглянута не об'єктивно, відповідач не провів перевірку викладених в ній фактів, безпідставно не прийняв докази, які він мав намір подати під час засідання дисциплінарної палати. Всі ці обставини призвели до прийняття неправомірного рішення про відмову в порушенні дисциплінарного провадження. Також, відповідач порушив її право на своєчасне отримання копії спірного рішення та матеріалів перевірки, включаючи пояснення адвоката. Доводячи наявність підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди, ОСОБА_1 зазначила, що розгляд її скарги відбувався в образливій формі, прийняття, на її думку, незаконного рішення, порушує відчуття справедливості, а судовий розгляд негативним чином впливає на її звичайний спосіб життя.
Відповідач адміністративний позов не визнав. Відзив, який від нього надійшов, подано із порушенням строку, встановленого в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі. Як визначено ст. 162 ч. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Суд констатує, що відзив відповідачем подано із порушенням строків, встановлених судом і відповідач ніяк не обґрунтував поважність причини пропуску такого строку. Відповідно до ст. 162 ч. 4 п. 1 КАС України, до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. За правилами ст. 77 ч. 1-2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи, що за приписами ст. 162 ч. 4 п. 1 КАС України додатками до відзиву є докази, і відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен був подати їх разом із відзивом, але відзив з додатками подано з порушенням строків, визначених судом, суд, у відповідності до ст. 162 ч. 6 КАС України розглядає справу на підставі наявних в ній матеріалів, які були досліджені в судовому засіданні, без врахування відзиву відповідача та додатків до нього.
Справа розглянута у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої вимоги, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні надав такі пояснення: ОСОБА_1 подала скаргу на дії адвоката ОСОБА_3, який є захисником її сина ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, але останній є повнолітнім та дієздатним, а тому не був позбавлений права самостійно звернутись до відповідача із відповідною скаргою, чого ним зроблено не було, що свідчить про відсутність претензій у підзахисного до адвоката. Вважає, що прийняте за наслідками розгляду скарги позивача рішення ніяким чином не порушує прав саме ОСОБА_1, яка не є учасником кримінального провадження та не є стороною договору про надання правової допомоги, який був укладений адвокатом із сином скаржниці. Зазначив, що відповідачем проведена перевірка всіх фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 і вони не знайшли свого підтвердження. ОСОБА_1 була присутня на засіданні дисциплінарної палати, їй була надана можливість надати свої пояснення, а наведене в позовній заяві, є її суб'єктивним враженням від розгляду скарги. З приводу несвоєчасного отримання позивачем спірного рішення, представник відповідача зазначив, що у зв'язку із надмірною завантаженістю і складністю рішення, виготовити і вручити його текст у встановлені законом строки не було можливості, але рішення позивачу було надано у строк, який не позбавив його можливості оскарження.
Позовна заява залишалась без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, а саме неповною сплатою позивачем судового збору (а. с. 52-53).
До відкриття провадження у справі, позивач звертався із заявою про роз'яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху, у задоволенні якої судом відмовлено (а. с. 56-59).
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
31 травня 2018 р. ОСОБА_1 подала до відповідача скаргу на дії адвоката ОСОБА_3, в якій просила притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а також просила розглянути скаргу в її присутності (а. с. 22-26).
У скарзі ОСОБА_1 навела такі обставини: в березні 2017 р. її син ОСОБА_4 скоїв дорожньо-транспортну пригоду і в квітні того ж року відкрито кримінальне провадження № 12017150040001666 за ст. 286 ч. 1 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами). Захист сина, на підставі відповідного договору, укладеного із ОСОБА_4, здійснював адвокат ОСОБА_3 Захисник, на думку ОСОБА_1, допустив численні порушення своїх обов'язків, Присяги адвоката, Правил адвокатської етики, зокрема: не використовував всі надані йому процесуальні права для виконання функції захисту, надавав недостовірну інформацію щодо кримінального провадження, перекручував факти, обманним шляхом підписував у ОСОБА_4 процесуальні документи та документи щодо оплати його послуг.
За наслідками розгляду скарги, 22 червня 2018 р. відповідач в особі дисциплінарної палати прийняв рішення № 46, яким відмовив в порушенні дисциплінарної справи про вчинення дисциплінарного проступку стосовно адвоката ОСОБА_3 (далі - Рішення № 46) (а. с. 13-19).
Рішення № 46 обґрунтовано наступним:
- ОСОБА_3 належним чином виконував обов'язки адвоката, що підтверджується наданими ним поясненнями та процесуальними документами, складеними у кримінальному провадженні;
- ОСОБА_4 неодноразово порушував умови договору про надання правової допомоги та не виконував вказівок адвоката;
- у березні 2018 р. ОСОБА_4 розірвав договір про надання правової допомоги в односторонньому порядку;
- доводи ОСОБА_1 не свідчать про вчинення ОСОБА_3 дисциплінарного проступку та є її суб'єктивною і упередженою оцінкою;
- заявниця зловживає своїм правом та ініціює дисциплінарне провадження без достатніх на то підстав.
Заперечення відповідача в частині права ОСОБА_1 на подання скарги, суд оцінює таким чином.
У відповідності до ст. 36 ч. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Отже, право на подання скарги виникає у випадку обізнаності особи із фактами протиправної поведінки адвоката і не залежить від інших чинників. Надалі, рішення за результатами розгляду скарги, має вплив на права та обов'язки скаржника, так як він стає учасником правовідносин із розгляду скарги і, власне, є ініціатором їх виникнення.
Таким чином, той факт, що позивач не є учасником кримінального провадження і не є стороною договору про надання правової допомоги, за змістом ст. 36 ч. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", не позбавляє його права на звернення до відповідача із скаргою.
З приводу процедури розгляду відповідачем скарги, слід зазначити наступне.
Як визначено ст. 33 ч. 1-2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Стаття 34 ч. 1-2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в якості підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності визначає вчинення ним дисциплінарного проступку та встановлює, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі (ст. 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Законом встановлені і обмеження підстав притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а саме: винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку, не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (ст. 34 ч. 3 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Крім того, в частині другій ст. 36 цього ж Закону міститься заборона на зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Процедурні питання подання скарги на адвоката та її розгляду врегульовані Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 р. № 120 (далі - Положення):
Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі) (п. 24 Положення).
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (п. 25 Положення).
Згідно із п. 7 Положення, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Стаття 2 ч. 2 КАС України закріплює перелік критеріїв, на відповідність яким суд перевіряє рішення суб'єкта владних повноважень: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Викладені позивачем у скарзі обставини, які він розцінив як вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, зводяться до питання оплати адвокатських послуг (гонорару), не використання всіх процесуальних засобів захисту та неетичній поведінці.
Стаття 50 ч. 5 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до повноважень Комісії відносить 1) організацію та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
З цієї норми слід зробити висновок про те, що відповідач не наділений правом вирішувати спори, які виникають з приводу оплати послуг адвоката. Такий висновок підтверджується і тим, що сторони (замовник і адвокат) узгодили розмір оплати (гонорару) в договорі, який за своєю природою є цивільно-правовим, відповідно, у Рішенні № 46 відсутня оцінка відповідача з приводу розміру і оплати гонорару, так як він не наділений компетенцією надавати оцінку таким доводам скаржниці.
З приводу посилань ОСОБА_1 на неналежне виконання адвокатом своїх обов'язків та порушення ним Присяги адвоката і Правил адвокатської етики, слід зазначити таке.
Порушення Присяги адвоката і Правил адвокатської етики, як це визначено ст. 34 ч. 2 п. п. 2 і 3 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є окремими і самостійними дисциплінарними проступками, проте профільне законодавство не містить критеріїв відмежування таких проступків від іншого проступку - невиконання або неналежного виконання своїх професійних обов'язків, що надає відповідачу досить широкі повноваження діяти на власний розсуд саме в питанні притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги адвоката і Правил адвокатської етики.
При розгляді справи "Олександр Волков проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 9 січня 2013 р., яке набуло статусу остаточного 27 травня того ж року, аналізуючи можливість звільнення заявника за порушення присяги зазначив, що текст присяги надає широкі можливості тлумачення такого правопорушення, як "порушення присяги" і відсутні будь-які керівні принципи та практика, які б встановлювали послідовне та обмежувальне тлумачення поняття "порушення присяги" (п. п. 174 і 180 рішення ЄСПЛ) (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_947).
В сенсі обставин даної справи, правовий підхід, викладений у цьому рішенні ЄСПЛ, слід розуміти таким чином, що відповідальність особи за порушення присяги чи етичних вимог слід тлумачити обмежувально, а відсутність у законодавстві чітких критеріїв цього правопорушення, не повинно слугувати підставою для притягнення особи до відповідальності.
Як слідує з тексту Рішення № 46, відповідач приділив увагу з'ясуванню обсягу наданих адвокатом ОСОБА_3 послуг ОСОБА_4 та навів перелік таких послуг (а. с. 15-16).
У листі прокуратури Миколаївської області на адресу ОСОБА_4 також зазначено, що його захист у кримінальному провадженні здійснював адвокат ОСОБА_3, який був присутнім під час проведення із ОСОБА_4 слідчих дій (а. с. 40).
Таким чином, неможливо стверджувати, що ОСОБА_3 взагалі не виконував функцій адвоката, а те, що рішення органу досудового розслідування і суду, який розглядає кримінальну справу, не відповідають очікуванням сторони захисту, не можуть слугувати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, так як охоплюється обмеженнями щодо підстав притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, встановленими в ст. 34 ч. 3 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Що стосується процедури розгляду скарги ОСОБА_1, то відповідач забезпечив участь скаржниці в розгляді її скарги, дав можливість надати свої пояснення та оголосив в її присутності резолютивну частину Рішення № 46, чого позивач не заперечує. Те, що на думку ОСОБА_1, їй було відведено замало часу для виступу і надання пояснень, не порушенням з боку відповідача, так як він на власний розсуд визначає тривалість розгляду кожної скарги і це є його виключними повноваженнями.
В судовому засіданні позивач зазначив, що мав намір під час засідання дисциплінарної палати Комісії подати докази на підтвердження вчинення ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, але відповідач його такого права позбавив. У відповідності до п. 14 пп. 3 Положення, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов'язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування. Отже, позивач повинен був подати всі наявні у нього докази вини адвоката разом із скаргою, що є його обов'язком, а тому його посилання на порушення відповідачем порядку залучення доказів, є безпідставними.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для скасування Рішення № 46 - відповідач прийняв скаргу позивача до розгляду, провів перевірку викладених в ній фактів, надав можливість позивачу бути присутнім під час її розгляду та заслухав її пояснення.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити з приводу таких позовних вимог, як зобов'язання відповідача відкрити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_3 і надати оцінку доказам дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_3
Відповідно до ст. 39 ч. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
З наведеної норми слідує, що питання порушення дисциплінарної справи і, відповідно, оцінки доказів, є виключною компетенцією відповідача, до того ж рішення приймається шляхом голосування, а тому суд не може підмінювати своїм рішенням інші органи, яким за законом належить певна компетенція і зобов'язувати колегіальний орган прийняти рішення із наперед визначеним змістом.
Однією з вимог позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо порушення строків надання копії Рішення № 46 та матеріалів перевірки його скарги.
Як слідує з наданих позивачем заяв, 6 липня 2018 р. він звернулась до відповідача із вимогою про надання йому копії Рішення № 46, а також письмових пояснень адвоката ОСОБА_3 та копій матеріалів перевірки і аудіозапису засідання Комісії (а. с. 20-21).
У відповідності до ст. 39 ч. 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
Рішення № 46 прийнято відповідачем 22 червня 2018 р., відповідно, триденний строк на його вручення, передбачений вищенаведеною нормою, сплинув 26 червня 2018 р., тоді як станом на час подання позивачем своєї заяви - 6 липня, він копії Рішення № 46 не отримав.
Суд констатує, що в даному випадку має місце порушення відповідачем вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в частині строків вручення Рішення № 46, але при оцінці цієї обставини суд виходить перш за все із впливу на права позивача - несвоєчасне отримання ним Рішення 46 не позбавило позивача права на його судове оскарження, а тому відсутні підстави для визнання такої бездіяльності відповідача протиправною.
Одночасно із заявою на отримання Рішенням № 46, позивач клопотав і про надання йому матеріалів перевірки та пояснень ОСОБА_3
Відповідач доказів розгляду і надання відповіді на цю заяву позивача суду не подав, що суперечить вимогам ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", яка покладає на відповідача обов'язок надати письмову відповідь на заяву позивача, а тому в цій частині бездіяльність відповідача є протиправною і відповідні позовні вимоги позивача підлягають задоволенню (позивач помилково просить визнати дії відповідача протиправними, хоча в даному випадку має місце бездіяльність - ненадання відповіді на звернення).
Оцінюючи вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що окрім бездіяльності відповідача в частині надання позивачу матеріалів перевірки його скарги, інших порушень з боку Комісії судом не встановлено, а так як по суті позивач пов'язує спричинення йому моральної шкоди саме з прийняттям відповідачем Рішення № 46, то суд відмовляє у стягненні моральної шкоди.
Відповідно до ст. 139 ч. 3 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив судовий збір за немайнові вимоги в загальній сумі 1472,80 грн., що підтверджується квитанціями № № 16977367 і 16977378 від 20 липня 2018 р., кожна на суму 736,40 грн. (а. с. 4-5). Також, позивач сплатив судовий збір за вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 1 698,80 грн. (а. с. 64). При цьому, сума судового збору за цю вимогу повинна була складати 1 762,0 грн., але суд врахував переплату в сумі 63,20 грн., так як судовий збір за немайнові вимоги повинен був складати 704,80 грн., а не 736,40 грн., як сплатив позивач.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням вимог ст. 139 ч. 3 КАС України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд присуджує позивачу 234,93 грн. судового збору, які підлягають стягненню на його користь за рахунок коштів відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області (просп. Центральний, 83/9, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 23400311) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області (просп. Центральний, 83/9, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 23400311), яка полягає у відсутності розгляду заяви ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) від 6 липня 2018 р., вхідний № 99 щодо надання копії пояснень адвоката ОСОБА_3, копій матеріалів перевірки та копії аудіозапису засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області від 22 червня 2018 р.
3. У задоволені позовної вимоги про скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області № 46 від 22 червня 2018 р., відмовити.
4. У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Миколаївської області відкрити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_3, відмовити.
5. У задоволені позовної вимоги про надання оцінки доказам дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_3, відмовити.
6. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області щодо порушення строків надання копії рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області № 46 від 22 червня 2018 р., відмовити.
7. У задоволенні позовної вимоги про стягнення з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області моральної шкоди в розмірі 40 000,0 грн., відмовити.
8. Стягнути за рахунок коштів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області (просп. Центральний, 83/9, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 23400311) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 234,93 грн. (двісті тридцять чотири гривні дев'яносто три копійки).
9. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз