Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66
06 липня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
при секретарі Романцові М.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
за участю адвоката ОСОБА_2,
за участю представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлоград Дніпропетровській області про оскарження актів розслідування нещасного випадку, -
У травні 2010 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, уточнивши позовні вимоги, просила анулювати Акт №1 розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 15 квітня 2010 року та акт №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1 від 15 квітня 2010 року та зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля» скласти Акт №1 розслідування нещасного випадку форми Н-5 та Акт №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1, в яких вказати: діагноз: струс головного мозку, забій голови, шиї, кобчика, наслідки перенесеної ЧМТ (січень 2009 року) з астено-вегетативним і лікворо-гіпертезіонним синдромом; причина: несприятливі погодні умови.
В обґрунтування позовної заяви, позивач вказала на те, що з 1984 року по даний час вона перебуває у правовідносинах із ВАТ «Павлоградвугілля», працює на центральній базі ПУМТП на посаді змінного майстра центральної бази. 19 січня 2009 року вона працювала у першу зміну змінним майстром. В цей день були несприятливі погодні умови, йшов сніг та була ожеледь. Приблизно о 16 годині 30 хвилин вона, проходячи повз складу №2 центральної бази, підсковзнулася, впала на спину, при падінні з голови злетіла каска, і вона вдарилася головою і кобчиком. її підняла ОСОБА_4, допомогла піднятися та дійти до медичного пункту, де їй надали першу допомогу. А потім, на черговому транспорті відвезли у четверту міську лікарню. Спочатку, від госпіталізації вона відмовилась, а в ночі, коли їй стало погано', вже вранці, її госпіталізували до четвертої міської лікарні м.Павлограда, де вона знаходилась на лікуванні з 20.01.2009 року по 09.02.2009 року з діагнозом: струс головного мозку, забій голови, шиї, кобчика; з 07.12.2009 року по 28.12.2009 року проходила лікування з діагнозом: наслідки перенесеної ЧМТ з астено- вегетативним і лікворо-гіпертезіонним синдромом. 15 січня 2010 року комісією по розслідуванню нещасного випадку були складені акт розслідування нещасного випадку та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, де зазначено, що причиною нещасного випадку, крім несприятливих погодних умов, є власна необережність, а діагноз - зазначений не в повному обсязі, у зв'язку з чим, позивач вимушена звернутися до суду.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.
Представник відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на те, що законом не передбачено анулювання актів чи внесення змін до актів комісії у судовому порядку, оскільки вони не відносяться до компетенції суду, отже, у разі незгоди потерпілого зі змістом акту про нещасний випадок, зазначене питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця та чиє може бути оскаржене у судовому порядку, тому, просила відмовити в задоволенні позовної заяви.
Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлоград Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Вислухавши пояснення позивача, доводи представника відповідача, пояснення свідків, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно зі ст.25 Закону України від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ "Про охорону праці", у разі відмови власника скласти акт про нещасний випадок або професійне захворювання чи незгоди потерпілого або іншої заінтересованої особи зі змістом акта, питання вирішується в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.
За змістом ст. 25 Закону України від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ "Про охорону праці", обов'язок щодо розслідування нещасного випадку та складення акта за формою Н-1 покладається на власника.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться в трудових правовідносинах з філією ВАТ «Павлоградвугілля» «Павлоградське УМТП» з 1984 року, а з 1997 року працює змінним майстром центральної бази по теперішній час (арк.с.17-20, 50-52).
Встановлено, що 19 січня 2009 .року ОСОБА_1 працювала у першу зміну змінним майстром. В цей день були несприятливі погодні умови, було морозно, йшов сніг та була ожеледь. Згідно з посадовими обов'язками змінного майстра, ОСОБА_1, в кінці зміни, повинна закривати черговий склад, де зберігається фемітол (мастило) та включати обігрів при низькій температурі повітря. Приблизно о 16 годині 30 хвилин вона пішла закривати черговий склад, проходячи повз складу №2 вона підсковзнулася, впала на спину, при падінні з голови злетіла каска, і вона вдарилася головою і кобчиком.
Зазначені обставини підтвердили свідки, допитані в судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_5, допитаний в судовому засіданні пояснив, що він працює в департаменті охорони праці по медичному забезпеченню ВАТ «Павлоградвугілля» на посаді завідуючого здравпунктом «Павлоградського УМТП», працює фельдшером 27 років. Приблизно о 16-40 годин до нього привели ОСОБА_1, яка пояснила, що Ьона йшла біля складу №2, підсковзнулася, впала на спину, вдарилася головою і кобчиком. Оглянувши, ним був встановлений підвищений тиск та діагноз: забій кобчика та ЧМТ, була викликана чергова машина, і ОСОБА_1 відвезли до четвертої міської лікарні на консультацію до травматолога. Був призначений рентген черепа, копчика та призначена консультація нейрохірурга, який рекомендував госпіталізацію в нейрохірургічне відділення четвертої міської лікарні, проте, ОСОБА_1 в його присутності відмовилася від госпіталізації та не повідомила про дійсну причину діагнозу «виробничу травму»,
посилаючись на вплив керівництва «Павлоградського УМТП» та погроз про звільнення, і вимушена була їхати на роботу.
Свідок ОСОБА_6, допитана в судовому засіданні показала, що вона працювала в «Павлоградському УМТП» старшим комірником, а на теперішній час не працює. 19 січня 2009 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, вона, разом з ОСОБА_4 йшли зі сторони бані. Момент падіння ОСОБА_1 вона не бачила, побачила вже, коли вона лежала на снігу, до неї не могла підійти, оскільки на базі було дуже слизько.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона до 2010 року працювала на посаді вантажника «Павлоградського УМТП», тепер - не працює. 19.01.2009 року вона повертаючись з робочого місця зі складу до битовки, приблизно о 16-20 годин - 16-30 годин, побачила, що біля ОСОБА_1, яка лежала на снігу, були люди та пояснили, що вона йшла та підсковзнулася, та підтвердила, що в той день було багато снігу, холодно та було дуже слизько. Вся територія бази не була посилана ніякими матеріалами, проте, на другий день - вся територія бази була засипана вугіллям або шлаком.
Свідок ОСОБА_8, допитана в судовому засіданні пояснила, що працювала на центральній базі «Павлоградського УМТП» вантажником, зараз - не працює. Узимку, 19.01.2009 року, коли було холодно, сніжно та слизько, і територія бази не була засипана посилочними матеріалами, в районі другого складу впала ОСОБА_1, момент падіння якої вона бачила здалеку, вона впала саме на пригорку. Наступного дня вся територія бази була посилана шлаком, оскільки взимку пісок замерзає. Охарактеризувала ОСОБА_1 як самого відповідального майстра бази.
З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються зібраними у справі доказами.
Свідок ОСОБА_9, допитана в судовому засіданні пояснила, що вона працює майстром центральної бази «Павлоградського УМТП», момент падіння ОСОБА_1, не бачила, підтвердити факт посипання доріжок на базі, не змогла, оскільки їх вона не посипала, змогла лише підтвердила факт посипання естакади та спуску (виїзду-заїзду) на базу піском, який був дуже мерзлим і їй допомагали в цьому три солдати. Через кілька днів, коли вона вийшла на роботу, підтвердила, що вся база була засипана шлаком.
Що стосується допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, яка працює оператором на другому складі центральної бази «Павлоградського УМТП» і яка зазначила, що 19.01.2009 року о 16 годині 30 хвилин, вона йшла із жіночої битовки, перед складом є естакада і потрібно спуокатися до низу, перед нею йшла ОСОБА_1, в той момент, коли вона подивилась собі під ноги, ОСОБА_1 - впала, проте стверджувала, що доріжка, по якій вона йшла з ОСОБА_1, була посилана, а місце падіння ОСОБА_1 було посилано чи ні, не змогла повідомити, то суд, критично відноситься до таких свідчень, оскільки вказаний свідок має свою заінтересованість в ^результаті розгляду справи, перебуває з відповідачем по справі у трудових правовідносинах і має залежність від нього, то її свідчення ставлять під сумнів достовірність і правдивість фактів, які були нею повідомлені в судовому засіданні.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, яка працює майстром центральної бази «Павлоградського УМТП» показала, що посилочні матеріали на базі є завжди, це пісок, проте, не змогла повідомити суду про те, чи була посилана територія бази в день падіння ОСОБА_1 Зазначила, що шлак привозять рідко.
Свідок ОСОБА_11, допитана в судовому засіданні пояснила, що вона працює майстром центральної бази «Павлоградського УМТП», пояснила, що посилочний матеріал привозять два - три рази, всю базу записати піском - неможливо, оскільки її територія складає 8 гектарів.
Суд також критично відноситься до свідчень свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, допитаних в судовому засіданні, оскільки вони так само як і ОСОБА_9 та ОСОБА_4 перебувають з відповідачем по справі у трудових правовідносинах, мають свою залежність від нього, розуміють, що у випадку повідомлення ними інших свідчень, також можуть бути звільнені з роботи, отже, суд ставить під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених ними.
Що стосується допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, яка працює майстром центральної бази «Павлоградського УМТП» і яка зазначила, що територія бази дуже велика і складає 8 гектарів, всю територію бази засипати неможливо, а коли вона прийшла на роботу і організувала посипку бази піском, який замерз на кучах, вантажники брали шкребки та зішкрібали пісок, тому, посипали лише одні спуски, щоб з бази мали можливість виїхати автобуси. То зазначені свідчення лише підтверджують факт посипання не всієї бази, а лише місць для виїзду - заїзду транспортних засобів.
Бухгалтерська довідка, яка була надана представником відповідача в матеріали справи на підтвердження наявності за 2007 - 2008 роки на центральній базі «Павлоградського УМТП» піску, не може бути прийнята судом до уваги, оскільки вона видана неналежною посадовою особою - майстром стройгрупи, а не завідуючою стройбази, крім того, зазначена довідка бухгалтерії, яка містить відомості щодо надходження піску, не може підтверджувати факт засипання цим піском всієї бази або її частини в момент падіння позивача ОСОБА_1 (арк.с.90).
Отже, представник відповідача ОСОБА_3, відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, повинна була довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України, зазначені нею обставини належного використання посилочних матеріалів по всій території центральної бази «Павлоградського УМТП», а не лише спусків та естакад для виїзду - заїзду транспортних засобів, таких доказів вона не надала суду, тоді як позивач та допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили неналежне використання та посипання всієї території бази посилочними матеріалами і травмування позивачки на робочому місці саме під час виконання нею трудових обов'язків.
З'ясовуючи питання щодо невірності повідомлення лікарю причини травми як «невиробнича», позивач просилась на те, що вона дорожіть своєю роботою, перебуває у трудових правовідносинах із відповідачем все своє життя - майже 26 років, побоюючись впливу керівництва «Павлоградського УМТП» та погроз про звільнення, і була вимушена піти на поводу у підприємства та повідомити лікарю про «невиробничу травму», тим самим, не усвідомлюючи наслідки цих подій.
Аналіз наявних та досліджених доказів, пояснень свідків, які не залежні від відповідача, підтверджує, що дійсно травмувалася позивачка на робочому місці під час виконання нею трудових обов'язків, оскільки було дуже слизько, посилочних матеріалів не було, та будучи відповідальним працівником, маючи каску на голові та будучи взутою в грубі солдатські чоботи з рифленою підошвою, позивач не могла здійснити недбалість, а тому, зазначені докази - відсутні.
Що стосується закону, який регулює питання охорони праці, суд виходить із наступного.
За змістом норм, встановлених ст.ст.153, 159-161 КЗпП України, ст.ст.17,18 Закону України «Про охорону праці», обов'язок належної охорони праці на підприємстві та забезпечення контролю за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці лежить на роботодавцеві; працівник зобов'язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці. Отже, роботодавець повинен організувати роботу працівників таким чином, щоб вони не могли бути допущені до виконання своїх трудових обов'язків, не виконавши встановлених вимог щодо охорони праці.
Таким чином, вимоги закону не звільняють роботодавця від обов'язку належної фіксації та розслідування нещасних випадків, вирішувати питання про відшкодування шкоди, завданої працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, а у випадку відмови роботодавця скласти відповідний акт або незгоди з ним працівника, останній має право захищати своє право в судовому порядку, передбаченому ст.ст.11,25 Закону України від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ "Про охорону праці". З моменту фактичного допуску до роботи працівника у роботодавця виникає обов'язок по забезпеченню охорони його праці.
Таким чином, доводи позивачки про те, що за фактом даного нещасного випадку мав бути складений акт за формою Н-1, як це передбачено чинним законодавством, з урахуванням лікарняних листів, де конкретно зазначений діагноз позивача - струс головного мозку, забій голови, шиї, кобчика, наслідки перенесеної ЧМТ (січень 2009 року) з астено-вегетативним і лікворо-гіпертезіонним синдромом, є обґрунтованими, і відповідачем не були спростовані.
Інші посилання представника відповідача є безпідставними, спростовуються наведеними обставинами, а докази, на які посилається остання, не ґрунтуються на законі.
З огляду на наведені беззаперечні докази позивача, доводи представника відповідача, судом не беруться до уваги, оскільки останні є безпідставними.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вимог позивача.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір у сумі 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 37 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України від 14 жовтня 1992 р. №2694-ХІІ "Про охорону праці", ст. ст. 10,11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлоград Дніпропетровській області про оскарження актів розслідування нещасного випадку - задовольнити.
Акт №1 розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 15 квітня 2010 року та акт №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1 від 15 квітня 2010 року - анулювати.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля» скласти Акт №1 розслідування нещасного випадку форми Н-5 та Акт №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1, в яких вказати: діагноз: струс головного мозку, забій голови, шиї, кобчика, наслідки перенесеної ЧМТ (січень 2009 року) з астено-вегетативним і лікворо-гіпертезіонним синдромом; причина: несприятливі погодні умови.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» р/р 2600530370917 у Павлоградському відділенні Промінвестбанку МФО 305556 код ЄДРПОУ 00178353 на користь державного бюджету м. Павлограда Дніпропетровської області на р/р 31412537700032 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ МФО 805012 судовий збір в сумі 08 (вісім) грн. 50 (п'ятдесят) коп.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» р/р 260053037 0917 у Павлоградському відділенні Промінвестбанку МФО 305556 код ЄДРПОУ 00178353 на користь державного бюджету м. Павлограда Дніпропетровської області на р/р 31217259700032 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 37 (тридцять сім) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або' в порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: Н.В. Токар