справа №1340/3514/18
25 жовтня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.
секретар судового засідання Сільник Н.Є.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за позовом приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_3 до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень,-
Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_3 звернулася з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення від 31.01.2018 №0083 та від 14.03.2018 №0158.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 31.01.2018р. №0083 на позивача накладено штраф в розмірі 2 550,00 гривень за порушення вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу». Крім цього, рішенням ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області від 14.03.2018р. №0158 на позивача накладено штраф в розмірі 1 700,00 гривень за порушення вимог ч.2 ст.16 Закону України «Про рекламу». Вважає, що рішення відповідача є протиправними, оскільки на позивача не поширюються правовідносини, які регулюються Законом України «Про рекламу», «Порядком розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові», затвердженого рішенням виконкому від 11.11.2016р. №1025. Стверджує, що нотаріус не надає послуги, не реалізовує товар, не займається підприємницькою діяльністю, а вчиняє нотаріальні дії, тобто здійснює незалежну професійну діяльність, а тому жодних правових підстав у відповідача для винесення оскаржуваних рішень не було. Просила позов задовольнити.
Відповідач у встановлений судом строк подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення. Заперечення обґрунтовує тим, що позивачем самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами на опорі ліхтаря зовнішнього освітлення на вул. Б. Хмельницького, 251 у м. Львові. Встановленням конструкції порушено ст.16 Закону України «Про рекламу», оскільки у встановленому законом порядку не отримано дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Крім цього, зазначає, що реклама щодо професійної діяльності нотаріуса може бути подана у вигляді візитної картки відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 04.10.2013р. №2104/5 «Про затвердження Правил професійної етики нотаріусів України». Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 21 серпня 2018 року.
В підготовчому судовому засіданні 16.10.2018 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.10.2018 року.
Суд заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив наступне.
Суд встановив, що 15 листопада 2017 року Департамент економічного розвитку Львівської міської ради скерував на адресу приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_3 вимогу № 23/Р-3-3646 про порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", а саме: самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами, на опорі ліхтаря зовнішнього освітлення, на вулиці Б.Хмельницького, 251 та запропоновано позивачу усунути зазначене порушення.
12 грудня 2017 року Департамент економічного розвитку Львівської міської ради скерував на адресу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області подання № 23/Р-3-3965 про порушення приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_3 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", зокрема приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_3 самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами, на опорі ліхтаря зовнішнього освітлення, на вулиці Б.Хмельницького, 251.
14 грудня 2017 року позивачем направлено на адресу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області відповідь з обґрунтуванням того, що дія Закону України «Про рекламу» не поширюється на оголошення фізичних осіб, не пов'язані з підприємницькою діяльністю.
Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу" 05.01.2018 скерувало на адресу приватного нотаріуса ОСОБА_3 вимогу № 7-1-13/153 про надання до 23.01.2018р. належним чином завірених копій: свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з ЄДРПОУ; договору оренди приміщення чи документу на право власності або договору на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу; договору з розповсюджувачем (рекламодавцем) реклами, актів виконаних робіт до нього; дозволу на розміщення зовнішньої реклами (якщо такий є); документів щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, та/або вартості розповсюдження реклами; документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами тощо), акти виконаних робіт; інших документів, що мають відношення до справи та письмові пояснення по факту вчинення порушення законодавства про рекламу.
31 січня 2018 року на засіданні Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області складено протокол № 0092 про розміщення приватним нотаріусом ОСОБА_3 (юридична адреса: м. Львів, вул. Б.Хмельницького,212) зовнішньої реклами за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького,251 (на опорі ліхтаря зовнішнього освітлення) з ознаками порушення вимог ч. 1 ст.16 Закону України "Про рекламу" без наявності дозволу на розміщення зовнішньої реклами від органів місцевого самоврядування.
31 січня 2018 року Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області прийнято рішення № 0083 про накладення штрафу на приватного нотаріуса ЛМНО Львівської області ОСОБА_3 у розмірі 2550,00 грн. за порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", зокрема за самовільне розповсюдження та розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без дозволу органів місцевого самоврядування.
31 січня 2018 року Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області прийнято рішення № 0083 про накладення штрафу на приватного нотаріуса ОСОБА_3 у розмірі 2550,00 грн. за порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", зокрема за самовільне розповсюдження та розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без дозволу органів місцевого самоврядування.
14 березня 2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області прийнято рішення №0206, яким на приватного нотаріуса ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 1 700,00 гривень за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про рекламу" визначено засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами.
Процедура та порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами встановлені Законом України "Про рекламу" та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.04 № 693.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу»: реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; товар - це будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об'єкти права інтелектуальної власності.
Згідно з ст.2 Закону України "Про рекламу", цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані з розповсюдженням інформації, обов'язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України. Дія цього Закону не поширюється на оголошення фізичних осіб, не пов'язані з підприємницькою діяльністю.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, регулюються Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067, «Порядком розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові», затвердженого рішенням виконкому 11.11.2016 року №1025.
Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Відповідно до п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2003 року № 2067, спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами; вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою ( вказані зміни до частини 2 Типових правил прийняті на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року).
Згідно з пунктом 1.4 «Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові», затвердженого рішенням виконкому 11.11.2016 року №1025, порядок є обов'язковим для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та відомчої належності, а також фізичними особами - підприємцями?, які встановлюють малі архітектурні форми (вивіски) у м. Львові.
Відповідно до частини 1 ст. 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус - це уповноважена державою ?фізична особа?, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність?, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Підпунктом 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність ?за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
У відповідності до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не може займатися підприємницькою?, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності».
Таким чином, суд вважає, що ?приватний нотаріус є уповноваженою державою фізичною самозайнятою особою, яка не має і не може мати статусу фізичної особи-підприємця, і на якого не може поширюватися дія Закону України «Про рекламу» та «Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові», затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 11.11.2016 № 1025.
Крім цього, суд звертає увагу, що розміщений на конструкції позивача напис «нотаріус» не містить індивідуалізації, не містить закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг, інформація не формує та не підтримує обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається, а тому не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 31.01.2018 №0083 та від 14.03.2018 №0158.
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (79011, м.Львів, вул.Вітовського, 18, код ЄДРПОУ 40349068) за рахунок його бюджетних асигнувань 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн 40 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_3 (79000, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, РНОКПП НОМЕР_1).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2018.
Суддя Р.М. Брильовський