Справа: № 22-а-2180/09 Головуючий у 1-й інстанції: Толкачова Л.А.
Суддя-доповідач: Малинін В.В.
"19" січня 2010 р.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.,
суддів: Маслія В.І., Шведа Е.Ю.,
при секретарі: Демченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 02 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання здійснити нарахування виплати як дитині війни, -
У вересні 2008 року ОСОБА_2 (надалі-позивач) звернулася до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області (далі - відповідач, УПФУ), в якому просила визнати неправомірним рішення відповідача щодо відмови у проведенні їй перерахунку та виплаті надбавки до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за 2006-2007 роки у розмірі 2 733,30 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що вона належить до категорії громадян, на яких поширюються соціальні пільги та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а тому має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, проте відповідачем вказана норма закону не була врахована при обчисленні розміру її пенсії.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 02 грудня 2008 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за 2006-2007 роки на користь ОСОБА_2 в розмірі 2 492,85 грн.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вишгородського районного суду Київської області від 02 грудня 2008 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивовані тим, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції не врахував клопотання відповідача щодо застосування до спірних правовідносин строку на звернення до адміністративного суду, передбаченого ст.99 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення свого права на отримання грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006 рік дізнався у 2007 році, однак позов подала лише у 2008 року, тобто з пропуском річного строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягав на застосуванні цього процесуального строку, а тому суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача недоплачену щомісячну державну допомогу відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006 рік на підставі ч.1 ст.100 КАС України.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за 2006 рік задоволенню не підлягають.
Крім того, позовні вимоги за 2007 рік підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи позивач відноситься до категорії громадян, на яких поширюється дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон) і мають право на одержання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що підтверджується копією посвідчення в матеріалах справи.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V зупинено дію положення ст. 6 Закону № 2195-ІV в частині щомісячного підвищення пенсії та встановлено інший порядок нарахування та виплати пенсії, виходячи із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету.
Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України 2007 рік», колегія суддів вважає зазначити наступне.
Пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195-ІУ, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України, тобто є неконституційним.
Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що також визначено в п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач має право на одержання щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого ст. Закону України «Про соціальний захист дітей війни» лише з моменту набрання чинності рішення Конституційного Суду України, тобто з 09 липня 2007 року.
Виходячи з вищенаведених норм діючого законодавства та викладених обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.
З урахуванням законодавчо визначеного розміру щомісячного підвищення до пенсії, що встановлюється для громадян віднесених до категорії «діти війни», судова колегія вважає обґрунтованими та такими, що частково підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання проведення перерахунку пенсії позивачу, з урахуванням щомісячного підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007рік.
Згідно з статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив зазначені обставини справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вбачаються підстави для її скасування та ухвалення нової постанови.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 02 грудня 2008 року, - задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 02 грудня 2008 року, - скасувати.
Постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2, - задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_2 з урахуванням підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік, з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позову, - відмовити.
Матеріали справи повернути до Вишгородського районного суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
Повний текст постанови складено та підписано 25.01.10.