Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
18.06.2007
Справа №2-29/3392-2006
За позовом - Акціонерне товариство закритого типу «Канон», м.Сімферополь.
До відповідача - Дитячого спеціалізованого санаторію «Іскра» Міністерства охорони здоров'я України, м.Євпаторія.
Про усунення перешкод у користуванні майном.
Суддя О.І. Башилашвілі
Від позивача - Дробязкіна О.М. - представник, довіреність у справі.
Від відповідача - Півін Л.В. - представник, довіреність у справі.
За участю прокурора - Домнікова Я.І.
Суть спору: АТЗТ «Канон» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Дитячого спеціалізованого санаторію «Іскра» МОЗ України про зобов'язання усунути всілякі перешкоди в користуванні АТЗТ «Канон» належною йому будівлею котельні і звільнити будівлю котельної та забезпечити безперешкодний доступ працівників АТЗТ «Канон» до будівлі котельної і пральні.
Провадження по даній справі було порушено ухвалою ГС АРК від 19.10.2005р. суддею Луцяк М.І.
Ухвалою ГС АРК від 31.10.2005р. провадження у справі зупинялось до розгляду апеляційної скарги Дитячого спеціалізованого санаторію «Іскра» МОЗ України на ухвалу ГС АРК від 19.10.2005р.
За резолюцією виконуючого обов'язки Голови господарського суду АР Крим Л.О.Ковтун справу було передано до провадження судді Башилашвілі О.І. у зв'язку із знаходженням судді Луцяк М.І. у відпустці, у зв'язку з чим справі привласнений новий номер 2-29/3392-2006.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач без достатніх на то підстав, перешкоджає позивачу використовувати належне йому майно.
Відповідач відзив на позовну заяв суду не представив, однак подав пояснення, у яких проти позову заперечує та вважає, що у позивача відсутні будь-яке право користування спірною будівлею котельної.
Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України.
За клопотанням сторін, строк вирішення спору продовжувався відповідно до ст. 69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
встановив:
10.10.2003 р. між санаторієм «Іскра» і АТЗТ «Аспект» укладений договір купівлі - продажі нерухомого майна у вигляді будівлі котельної і пральні з приміщеннями площею 616, 7 кв.м. і підвалом.
17.11.2003р. АТЗТ «Аспект» передав дане «нерухоме майно» ТОВ «Промхолдінг» як внесок до статутного фонду останнього.
03.01.2003р. між ТОВ «Промхолдінг» (принципал) та ВТЗТ «Канон» (агент), укладений агентський договір.
Відповідно до цього договору принципал замовляє, а агент виконує роботу у відношенні майна, що належить принципалу.
Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно ст. 48 Закону України «Про власність» Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності.
Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.
У разі прийняття Україною законодавчого акта, який припиняє права власності, держава відшкодовує власникові заподіяні збитки. Збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи й неодержані доходи.
Положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника.
Суд встановив, що Дитячий спеціалізований санаторій «Іскра» Міністерства охорони здоров'я України звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до АТЗТ «Аспект» про визнання договору купівлі - продажі від 10.10.2003р. - недійсним.
Рішенням господарського суду АР Крим від 21.03.2005р. у справі № 2-8/2372-2005р. позов санаторію був задоволений, договір купівлі-продажу від 10.10.2003р., укладений між Санаторієм «Іскра» та АТЗТ «Аспект», визнаний недійсним.
Постановою Верховного суду України, вказане рішення господарського суду АР Крим залишено без змін, тобто набрало законної сили.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, АТЗТ «Аспект» не мало право передавати спірне майно до статутного фонду ТОВ «Промхолдінг», оскільки не набуло на нього права власності, та відповідно і ТОВ «Промхолдінг» не набуло на нього права власності відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства».
Крим того, суд вважає безпідставним посилання позивача на сам факт передачі спірного майна у статутний фонд ТОВ «Промхолдінг», оскільки такий факт не підтверджений належними засобами доказування (відсутній акт прийму-передачі, рішення загальних зборів АТЗТ «Аспект» та ТОВ «Промхолдінг» про передачу цього майна до статутного фонду та відповідно прийняття).
Посилання позивача на агентський договір як на підставу правомірного користування спірним майном не спроможне, оскільки за загальним правилом право користування та володіння виникає на підставі договору оренди, а не на підставі агентської угоди, яка взагалі не містить у собі положень щодо користування спірним майном. Крім того, накладна, що міститься у матеріалах справи (а.с. 11), не може бути доказом прийому-передачі спірного майна у користування позивачу, оскільки з її змісту взагалі не можливо встановити мету її складання, та які саме розрахунки по ній здійснювались.
Позивач посилається на те, що реалізуючі своє право володіння і користування спірним майном, а також з метою подальшої експлуатації для отримання прибутку позивач за власний рахунок здійснив його реконструкцію, внаслідок чого, після трьох років простою і фактичного 100% зносу, спірне майно можливо використовувати за цільовим призначенням.
Крім того, позивач вказує на те, що після реконструкції спірної будівлі, позивач використовував її для постачання тепла і гарячої води на підставі укладеного з відповідачем договору на постачання теплової енергії та гарячої води.
Однак будь-які докази, що підтверджують викладене позивач суду не представив.
Відповідно до свідоцтва про право власності та витягу про реєстрацію такого права (а.с. 74,75), усе нерухоме майно, у тому числі що є предметом спору у цій справі, що розташоване за адресою: м. Євпаторія, вул. Кірова, 91-101, є державною власністю в особі Міністерства охорони здоров'я України в оперативному управління санаторія «Іскра», що також підтверджує необґрунтованість посилань позивача на те, що спірне майно є власністю ТОВ «Промхолдінг».
Крім того, акт списання від 17.10.2003р. з балансу відповідача спірного майна, що послужив підставою для його продажу, визнаний рішенням господарського суду АР Крим у справі 2-29/7381-2006 - недійсним, та це рішення набрало законної сили.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів наявність у нього права користування спірним майном, та наявні в матеріалах справи докази свідчать про необґрунтованість позову, у зв'язку з чим суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
Вступна те резолютивна частини рішення оголошені - 18.06.2007р.
Повний текст рішення оформлений та підписаний - 22.06.2007р.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову - відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.