25 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 629/2859/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Подобайло З.Г.
суддів: Яковенка М.М. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.09.2018, суддя Смірнова Н.А., м. Лозова, повний текст складено 10.09.18 по справі № 629/2859/17
за позовом ОСОБА_1
до Харківського обласного військового комісаріату , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду позовом до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що її батько ОСОБА_2 був пенсіонером з числа військовослужбовців та отримував відповідну пенсію. 14 березня 2015 року її батько помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Лозівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 27.09.2016 року. Після його смерті вона у відповідності до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на одержання сум пенсій, що підлягали виплаті його батьку, так як вона постійно мешкала разом з ним. Відповідачі безпідставно не виплачують їй належні виплати, в зв'язку з чим просить визнати причину пропуску строку звернення до відповідачів з вимогами про виплату їй недоодержаних сум пенсій та грошових допомог у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 - поважною і поновити строк звернення за виплатою недоотриманих сум пенсій та допомог у зв'язку зі смертю ОСОБА_2. Крім цього просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів по справі, а саме: зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат зробити усі перерахунки пенсій ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2004 року по 01 січня 2007 року; сплатити ОСОБА_1 недоотримані ОСОБА_2 суми пенсій у зв'язку з його смертю за період з 01 квітня 2004 року по 01 січня 2007 року; передати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області всі необхідні довідки для подальшого перерахунку пенсій ОСОБА_2 відповідно до вимог Постанови Кабінету міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Постанови Кабінету Міністрів України №656 від 28 липня 2010 року «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги де пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» та інших постанов і нормативних документів за період з 01 квітня 2004 року по 01 квітня 2015 року; передати до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області списки для виплати одноразової щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги відносно ОСОБА_2 для отримання ОСОБА_1 цих сум за період з 2004 року по 2014 рік включно; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити усі перерахунки пенсій ОСОБА_2 з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Постанови Кабінету Міністрів України №656 від 28 липня 2010 року "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» та інших постанов і нормативних документів за період з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2015 року; сплатити ОСОБА_1 недоотримані ОСОБА_2 суми пенсій з усіма перерахунками у зв'язку з його смертю за період з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2015 року; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області сплатити ОСОБА_1 недоотримані ОСОБА_2 суми одноразових щорічних грошових допомог до Дня Перемоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту» у зв'язку з його смертю за період з 2004 рік по 2014 рік включно. Також просить звільнити від сплати судового збору.
22 серпня 2018 року на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову по справі, в якій просить зобов'язати Головне управління ПФУ в Харківській області вчинити певні дії, а саме поновити пенсійну справу № ФК-103248 ОСОБА_2.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 вересня 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити його апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, вважає ухвалу незаконною, несправедливою , винесеною з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права, такою , що перешкоджає розгляду справи. Вказує , що без виконання вимог , викладених в заяві про забезпечення позову , взагалі неможливо розглядати адміністративний позов. Вказує , що без поновлення пенсійної справи неможливо буде зробити перерахунок , розрахунок та виплату пенсії , а тому висновок суду не відповідає обставинам справи. Просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 вересня 2018 року, ухвалити нове рішення , яким задовольнити вимоги заяви про забезпечення позову.
Позивачка в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення вимог апеляційної скарги, просила суд апеляційної інстанції залишити без змін ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 вересня 2018 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні заяви , суд першої інстанції виходив з того , що позивачем не вказується чим саме невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду. Жодних доводів в обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову заява позивача не містить. Тобто , обставини, на які посилається позивач, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, не мають ознак очевидності та підлягають доведенню у судовому засіданні під час розгляду справи по суті, а тому підстави для застосування заходів забезпечення позову з мотивів та у спосіб, які наведені позивачем у заяві відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову , виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Слід зазначити, що підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Положеннями ч.1 ст.151 КАС України визначені види забезпечення позову, а саме: 1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) заборона відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановлення обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При розгляді заяви про забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Судом встановлено, що предметом позову є визнання протиправних бездіяльності та дій відповідачів стосовно перерахуку та сплати сум пенсії ОСОБА_2 , зобов'язання вчинити певні дії , які стосуються пенсії та різних допомог ОСОБА_2
При цьому, позивач просить забезпечити позов шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити пенсійну справу № ФХ-103248 ОСОБА_2
Однак, колегія суддів зазначає , що така вимога не може бути предметом забезпечення позову, який передбачений ст. 151 КАС України.
Сформована у такий спосіб вимога як вид забезпечення позову , по суті є фактично позовною вимогою.
Таким чином, заявлене клопотання про забезпечення позову у спосіб, зазначений позивачем по суті є позовною вимогою, задоволення якої до розгляду справи по суті є неприпустимим, оскільки, якщо судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, то це не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Крім того, зазначені позивачем обставини можуть бути встановлені виключно в ході судового розгляду по суті адміністративної справи, при перевірці правомірності оспорюваних дій та рішень суб'єкта владних повноважень - відповідачів у справі.
Колегія суддів зазначає, що доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також щодо наявності очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача, позивачем не надано.
Не конкретизовано яких саме зусиль буде змушений буде докласти ОСОБА_1 та яких понесе витрат у разі невжиття судом заходів, про які вона просить.
Також , слід зазначити, що сам факт звернення позивача до суду не може бути автоматичною підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому, ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 ,323,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.09.2018 по справі № 629/2859/17 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) М.М. Яковенко Л.В. Тацій
Повний текст постанови складено 30.10.2018.