58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34
25 жовтня 2018 року Справа № 926/1678/14
За позовом Державного підприємства “Південна залізниця”
до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Чернівецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”
про стягнення заборгованості - 1 146 154,03 грн.
Суддя О.Г. Проскурняк
ОСОБА_2 Нікітович
Представники:
Від позивача - ОСОБА_3, довіреність № б/н від 06 березня 2018 року;
Від відповідача - не з'явився.
Від органу ДВС - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство “Південна залізниця” звернулося з позовом до дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення 1 146 154,03 грн.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 25 листопада 2015 року у справі № 926/1678/14 частково задоволено позов Державного підприємства “Південна залізниця” до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Чернівецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” та вирішено спонукати відповідача до виконання мирової угоди від 07 червня 2013 року затверджено. ухвалою господарського суду Чернівецької області від 7 червня 2013 року по справі 9/203. Крім того, стягнуто з відповідача на користь позивача - 19 619,17 грн. трьох відсотків річних, 105 534,83 грн. інфляційних, 3 721,06 грн. судового збору.
08 грудня 2015 року Господарським судом Чернівецької області видано накази № 926/1678/14 про примусове виконання рішення.
17 жовтня 2018 року стягувач звернувся до суду із скаргою на дії (бездіяльність) відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, в якій просить визнати неправомірними дії відділу ДВС, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 49839636 від 15 серпня 2018 року з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області № 926/1678/14 від 08 грудня 2015 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18 жовтня 2018 року розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 25 жовтня 2018 року; зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області до початку судового засідання надати суду: копії матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Чернівецької області 926/1678/14 від 08 грудня 2015 року; письмові пояснення щодо поданої скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби.
25 жовтня 2018 року представники боржника та органу ДВС в судове засідання не з'явились.
При цьому, до суду із письмовим клопотанням про відкладення розгляду скарги звернувся старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області, у зв'язку із перебуванням у щорічній основній відпустці старшого державного виконавця - Сокоміщука М.Ю., рішення та дія якого оскаржуються.
При цьому, представник відділу ДВС не надав суду копію матеріалів виконавчого провадження № 49839636; письмові пояснення щодо поданої скарги на дії органу державної виконавчої служби, що витребувані ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18 жовтня 2018 року.
Частинами 1,2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку у задоволенні клопотання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області - відмовити.
Представник стягувача у судовому засіданні 25 жовтня 2018 року підтримав викладені в скарзі обставини та просив суд задовольнити скаргу в повному обсязі.
При цьому, скаржник звернувся до суду із клопотанням про поновлення судом пропущеного з поважних причин строку для подання скарги.
Розглянувши скаргу представника Регіональної філії “Південна залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” на дії (бездіяльність) відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, дослідивши інші матеріали справи, заслухавши представника стягувача, суд встановив.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 25 листопада 2015 року у справі № 926/1678/14 частково задоволено позов Державного підприємства “Південна залізниця” до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Чернівецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” та вирішено спонукати відповідача до виконання мирової угоди від 07 червня 2013 року затверджено. ухвалою господарського суду Чернівецької області від 7 червня 2013 року по справі 9/203. Крім того, стягнуто з відповідача на користь позивача - 19 619,17 грн. трьох відсотків річних, 105 534,83 грн. інфляційних, 3 721,06 грн. судового збору.
08 грудня 2015 року Господарським судом Чернівецької області видано накази № 926/1678/14 про примусове виконання рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 5 вищевказаного закону, унормовано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до частини 1, 2 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Так, станом на 17 січня 2018 року боржником - Дочірнім підприємством “Чернівецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” вищевказане рішення суду не виконано.
Як вбачається із усних та письмових пояснень представника стягувача, Регіональною філією “Південна залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” неодноразово надсилались скарги на адресу відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області.
При цьому, 26 вересня 2018 року стягувачем отримано листа, датованого 24 серпнем 2018 року за №3804, в якому вказано, що державним виконавцем неодноразово виносились постанови про арешт коштів боржника та зазначено що 15 серпня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 49839636.
Частиною 1 статті 28 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
При цьому, як вбачається із усних та письмових пояснень, державним виконавцем, в порушення вимог частини 1 статті 28 вищевказаного закону не надсилалась постанова про закінчення виконавчого провадження на адресу стягувача.
Пунктом “а” частиною 1 статті 341 ГПК України унормовано, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Так, представник стягувача вказує на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження отримана останнім самостійно за допомогою ідентифікатора доступу з Автоматизованої системи виконавчого провадження, у зв'язку із чим стягувачу був необхідний додатковий час для складання скарги на дії органу ДВС.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на неналежне повідомлення стягувача про закінчення виконавчого провадження, суд дійшов висновку усне клопотання представника стягувача про поновлення пропущеного строку для подання скарги - задовільнити.
Як вбачається із постанови про закінчення виконавчого провадження № 49839636 від 15 серпня 2018 року, Дочірнє підприємство “Чернівецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Автомобільні дороги України” звернулось з листом від 09 липня 2018 року за № 395 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, в якому зазначило, що незважаючи на фінансове становище, боржником для виконання умов мирової угоди від 07 червня 2013 року частково погашено заборгованість. При цьому, боржник вказав що в разі налагодження фінансування дорожньої галузі, боржник зобов'язується найкоротші строки виконати умови мирової угоди.
Так, з огляду на вищевикладене, керуючись пунктом 9 частини 1 статті 39, статтею 40 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець вирішив закінчити виконавче провадження з примусового виконання наказу №926/1678/14, виданого 08 грудня 2015 року.
При цьому, пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України “Про виконавче провадження” унормовано, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частинами 1, 2 статті 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав і обов'язків цивільного характеру. У справі “Горнсбі проти Греції”, Європейський суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Перелічені елементи є основними складовими права кожного на справедливий суд. Це стандарти, які сприяють задоволенню основних потреб і цінностей громадян - безпеки і справедливості.
Як вбачається із усних пояснень представника скаржника, Дочірнім підприємством “Чернівецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” рішення суду належним чином не виконано, загальна заборгованість боржника, станом на 09 жовтня 2018 року становить 1 507 051,98 грн.
Враховуючи те, що рішення Господарського суду Чернівецької області по справі № 926/1678/14 - не виконано, а тому у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про закриття виконавчого провадження у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частина 1,2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З огляду на вищевикладене, постанова про закінчення виконавчого провадження № 49839636 від 15 серпня 2018 року, є незаконною та підлягає скасуванню.
Статтею 41 Закону України “Про виконавче провадження” унормовано, що, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Частиною 1 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини 8 статті 48 вищевказаного Закону, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Як вбачається із матеріалів справи, Дочірнім підприємством “Чернівецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області № 926/1678/14, щодо виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою суду по господарській справі № 9/203 сплачено стягувачу частину заборгованості, на загальну суму 350 000,00 грн.
При цьому, як вбачається із наданих стягувачем платіжних доручень, вищевказані грошові кошти, надходили на депозитний рахунок стягувача безпосередньо із власних рахунків.
Крім того, стягувач посилається на те, що згідно з аналізу данних з веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель “ProZorro” у період з квітня 2018 року по вересень 2018 року, ДП “Чернівецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” здійснило закупівлі на загальну суму понад 16 000 000,00 грн.
Таким чином, за наслідками розгляду скарги встановлено бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в частині не здійснення належних, повних та об'єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні № 49839636 з виконання рішення Господарського суду Чернівецької області № 926/1678/14, щодо виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою суду по господарській справі № 9/203.
Стосовно вимоги у скарзі, щодо зобов'язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_4 провести всі виконавчі дії, передбачені Законом України “Про виконавче провадження” то у задоволенні вищевказаної вимоги слід відмовити, у зв'язку із відсутністю посилання стягувача на перелік конкретних дій, які повинен вчинити державний виконавець для фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
За таких обставин суд дійшов висновку, що скаргу позивача слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 12, 13, 234, 235, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відновити строк на подання скарги.
2. Скасувати постанову винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження від 15 серпня 2018 року за № 49839636.
3. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області відновити виконавче провадження № 49839636.
4. Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_4.
5. У решті задоволення скарги - відмовити.
Повний текст ухвали складено та підписано - "29" жовтня 2018 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.
Суддя О.Г. Проскурняк