Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1816/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи Авідзби Наліка Назімовича, м. Харків
до 3 - я особа, яка не 1. Фізичної особи Васильєва Дмитра Володимировича, м. Харків 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка-2", м. Харків заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент реєстрації Харківської міської ради, м. Харків
про та за зустрічним позовом до про визнання недійсним рішення Фізичної особи Васильєва Дмитра Володимировича, м. Харків 1. Фізичної особи Блудова Анатолія Леонідовича, м. Харків 2. Фізичної особи Авідзби Наліка Назімовича, м. Харків 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка-2", м. Харків визнання дійсним рішення загальних зборів та зобов'язання виконати дії
за участю представників:
позивача (2-й відповідач за зустрічним позовом) - Атаманюка П.В. (довіреність № 1672 від 06.06.2018 р.);
1-го відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Цимбалюка С.В. (дов. № 344 від 22.03.2017 р.);
2-го відповідача (3-го відповідача за зустрічним позовом) - не з'явився;
3-ої особи - Щербак Л.О. (дов. № 13/0/277-18 від 02.04.2018 р.);
1-й відповідач за зустрічним позовом - не з'явився
Фізична особа Авідзба Налік Назімович звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи Васильєва Дмитра Володимировича, в якій просить суд:
- визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ "ГІРКА-2" про зміну директора (керівника), оформлені протоколом загальних зборів ТОВ "ГІРКА-2";
- витребувати у КП "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської ради документи, що були підставою для реєстрації Блудова Андрія Леонідовича директором (керівником) ТОВ "ГІРКА-2".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.07.2018 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено його на 24.07.2018 р. о 10:00. Ухвалою суду від 24.07.2018 р. було відкладено розгляд підготовчого засідання на 28.08.2018 р. о 10:00.
24.07.2018 р. за вх. № 21349 звернувся Васильєв Дмитро Володимирович з позовною заявою до Блудова Анатолія Леонідовича, Авідзби Наліка Назімовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка-2", в якій просить суд:
- визнати дійсним рішення загальних зборів ТОВ "Гірка-2" щодо зміни директора (керівника) товариства, оформлені протоколом загальних зборів ТОВ "Гірка-2";
- зобов'язати Авідзбу Н.Н. передати Блудову А.Л. діючий статут та всі зміни до нього, всі протоколи загальних зборів тощо, бухгалтерські та інші документи, що стосуються господарської діяльності ТОВ "Гірка-2", а також всі печатки та штампи товариства.
Ухвалою суду від 01.08.2018 р. було прийнято зустрічну позовну заяву Васильєва Дмитра Володимировича до Блудова Анатолія Леонідовича, Авідзби Наліка Назімовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка-2" про визнання дійсним рішення загальних зборів товариства, що оформлено протоколом та зобов'язання вчинити певні дії до спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою суду від 28.08.2018 р. розгляд підготовчого засідання відкладено на 13.09.2018 р. о 10:00 та продовжено строк розгляду підготовчого засідання до 03.10.2018 р.
Ухвалою суду від 13.09.2018 р. розгляд підготовчого засідання відкладено на 25.09.2018 р. о 12:20 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент реєстрації Харківської міської ради та залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірка-2".
Ухвалою суду від 25.09.2018 р. провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід судді Жигалкіна І.П. від розгляду даної справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (заяви) між суддями від 27.09.2018 р., було визначено для розгляду даної заяви суддю Смірнову О.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.2018 р. (суддя Смірнова О.В.) в задоволенні заяви про відвід судді Жигалкіна І.П. відмовлено.
Ухвалою суду від 01.10.2018 р. було поновлено провадження у справі та її розгляд призначено на 04.10.2018 р. о 11:20.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 28.08.2018 р. до матеріалів справи було надано заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 24639), але оскільки її було подано до канцелярії суду після проведення судового засідання, суд її розглядав 13.09.2018 р. Під час виготовлення повного тексту процесуального документу, а саме ухвали господарського суду Харківської області від 13 вересня 2018 року про відкладення підготовчого засідання, було допущено помилку в резолютивній частині щодо незазначення про прийняття заяви про збільшення позовних вимог до розгляду.
Так ухвалою суду від 12 жовтня 2018 року виправлено допущену помилку в резолютивній частині ухвали господарського суду Харківської області від 13 вересня 2018 року по справі № 922/1816/18 та зазначити наступне: "Прийняти заяву про збільшення позовних вимог Фізичної особи Авідзби Наліка Назімовича до розгляду".
04 жовтня 2018 року судом було закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "18" жовтня 2018 р. о 11:00 на підставі чого постановлено ухвалу.
У судовому засіданні 18 жовтня 2018 року:
Позивач (2-й відповідач за зустрічним позовом) у судовому засіданні за первісним позовом позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити з урахуванням поданих заяв про збільшення позовних вимог.
Представник 1-го відповідача (позивач за зустрічним позовом) у судовому засіданні проти первісного позову заперечує, зустрічний позов підтримує та просить суд задовольнити у повному обсязі.
Представник 2-го відповідача (3-й відповідач за зустрічним позовом) у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву (вх. № 30023 від 18.10.2018 р.) про розгляд справи спочатку та про відкладення розгляду справи.
Представник 3-ї особи за первісним позовом у судовому засіданні вирішення питання щодо розгляду позову залишає на розсуд суду.
Дослідивши заяву 2-го відповідача (3-й відповідач за зустрічним позовом) (вх. № 30023 від 18.10.2018 р.) про розгляд справи спочатку та про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у її задоволенні з підставі визначених п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України, оскільки це не перша неявка в судове засідання учасника справи, яку повідомлено про дату, час і місце судового засідання, а суд не визнає поважними дану причини неявки у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, керуючись принципом Верховенства права суд встановив наступне.
Відповідно до п. 6 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Таким чином, даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів України.
Відповідно до статуту ТОВ «ГІРКА-2» Авідзба Налік Назимович та Васильєв Дмитро Володимирович, є учасниками товариства з часткою 50%, кожний, в свою чергу за весь час існування товариства Авідзба Налік Назимович був його директором.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 117 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства зобов'язані додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів;
Відповідно до Статуту ТОВ «ГІРКА-2» та витягу про склад учасників Авідзба Налік Назимович є власником 50% статутного фонду ТОВ «ГІРКА-2». Авідзба Налік Назимович не приймав участі у загальних зборах ТОВ «ГІРКА-2» з порядком денним про переобрання директора ТОВ «ГІРКА-2» та не приймав участі у прийнятті таких рішень 30.03.2018 року, які оформлені протоколом загальних зборів учасників, що не спростовано відповідачами за первісним позовом.
На самому протоколі відсутній підпис Авідзба Наліка Назимовича, що підтверджує позицію представника позивача, про відсутність первісного позивача на загальних зборах учасників товариства.
Відповідно до вимог п. «а» ч.1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.
Отже участь у загальних зборах товариства 30.03.2018 року Блудова Анатолія Леонідовича, який не є учасником товариства, з правом дорадчого голосу, та на 30.03.2018 р. не був членом виконавчого органу, є фактичною обставиною яка суперечить чинному на момент зібрання зборів законодавству.
Суд також приймає до уваги лист головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 27» Харківської міської ради, згідно якого в момент проведення загальних зборів Авідзба Налік Назимович перебував на стаціонарному лікуванні, та проходив обстеження.
Надані відповідачем за первісним позовом докази направлення повідомлення про скликання позачергових загальних зборів, суд не може приймати до уваги, у зв'язку із відсутністю огляду оригіналу таких доказів та у зв'язку із порушенням порядку їх подачі, представником відповідача за первісним позовом, яким не надано оригінали відповідних доказів для їх дослідження.
Відповідно п. 61 ПРАВИЛ «Надання послуг поштового зв'язку» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 - у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Наданий відповідачем за первісним позовом Опис вкладення у якості доказу направлення повідомлення про скликання позачергових загальних зборів не відповідає вимогам п. 61 ПРАВИЛ «Надання послуг поштового зв'язку» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, а саме на примірнику опису, що видано відправникові, працівник поштового зв'язку не зазначив номер поштового відправлення.
Також опис вкладення (форма 107) не заповнений в графі «найменування об'єкту поштового зв'язку», в графі «вкладення до» невірно зазначено, що це вкладення до листа, хоча повинно бути зазначено, що до цінного листа, бо опис вкладення вчиняється тільки в цінних листах, в таблиці не заповнена графа «кількість предметів» та графа «оголошена цінність», не заповнені графи «загальний підсумок предметів» і «оголошеної цінності», в графі «відправник» відсутнє найменування відправника а в графі «перевірив» відсутня посада працівника поштового відділення, за таких обставин наданий відповідачем за первісним позовом Опис вкладення, не відповідає вимогам чинного законодавства України, і не може розглядатися у якості доказу направлення повідомлення про скликання позачергових загальних зборів.
Відповідно до ч. 2 статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, підприємців та громадських формувань» якщо документи подаються особисто, заявник пред'являє документ, що відповідно до закону посвідчує особу. У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що підтверджує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).
Згідно протоколу загальних зборів товариства від 30.03.2018 року Блудова Анатолія Леонідовича уповноважено на подання державному реєстратору відповідних документів для внесення змін у державних реєстрах.
Згідно наданої Департаментом реєстрації Харківської міської ради реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірка-2» документи державному реєстратору для внесення змін подано відповідачем за первісним позовом, Васильєвим Дмитром Володимировичем, який не мав відповідних повноважень, не був членом виконавчого органу або довіреною особою на здійснення відповідних дій, що суперечить чинному законодавству, та підтверджує позицію позивача за первісним позовом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, підприємців та громадських формувань» Підставою для відмови у державній реєстрації є випадок, коли документи подано особою, яка не має на це повноважень.
Таким чином державний реєстратор зобов'язаний був відмовити у проведенні реєстраційної дії, а отже запис підлягає скасуванню, навіть за наявної незакінченої реєстраційної дії в розумінні ст. 5 ГПК України, щодо способу судового захисту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому суд не може визнати обґрунтованими посилання представника Відповідача за первісним позовом на те що позивач за первісним позовом був присутній на загальних зборах товариства 30.03.2018 року, при цьому не надавши жодного доказу його присутності.
Стаття 5 ГПК України визначено спосіб судового захисту, де здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Із системного аналізу положень ст.ст. 88, 143 ЦК, ст.ст. 88, 167 ГК, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» вбачається, що корпоративні права учасників господарського товариства визначаються законом і статутними (установчими) документами (Постанова ВСУ № 3-1299гс16).
Корпоративні відносини за своїм суб'єктним складом є такими, що виникають між господарським товариством та його учасником (засновником), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства (крім трудових).
При визначенні підвідомчості (підсудності) справ, що виникають із корпоративних відносин, слід керуватися поняттям корпоративних прав, наведеним у ч. 1 ст. 167 ГК - корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Таким чином, законодавство визнає статус учасника товариства лише за особою, яка є власником частки у його статутному капіталі.
За положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів.
Відповідно до ч. 5 ст. 61 цього Закону про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» роз'яснено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. ст. 43, 61 Закону України «Про господарські товариства». Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Отже, неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» (Постанова ВСУ від 02.09.2014р. у справі № 3-39гс14, ЄДРСРУ № 40423562, Постанова ВСУ від 26.10.2016 р. справа № 3-1179гс16).
Необхідно вказати, що перед усім суд повинен встановити наявність чи відсутність кворуму, як для проведення таких зборів, так і для вирішення питань порядку денного цих зборів (Постанова Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 3-928гс15.
Суд, також зазначає, що рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсними) є невідповідність їх вимогам чинного на час його видання (затвердження) законодавства, в тому числі Конституції України, та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт (Постанова ВС від 20.03.2018 у справі №916/375/17). Рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю не є угодами в розумінні ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (Постанова ВС від 28.03.2018 у справі №910/22291/16). Рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актом органу управління юридичної особи, а не одностороннім правочином, оскільки приймається загальними зборами учасників, які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є рішенням загальних зборів учасників господарського товариства і договором, тому що приймається не за домовленістю всіх учасників товариства, а більшістю їх голосів (Постанова ВС від 12.04.2018 у справі №922/2688/17). Рішення загальних зборів учасників як вищого органу товариства з обмеженою відповідальністю є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (Постанова ВС від 27.03.2018 у справі №904/9431/15). Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами) (Постанова ВС від 21.03.2018 у справі № 927/699/17). Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства (Постанови ВС від 21.03.2018 у справі № 927/699/17, № 916/375/17, № 916/4139/15, № 910/22291/16, № 927/265/17)
Проте слід мати на увазі, що встановлення окремих порушень при скликанні та проведенні загальних зборів учасників юридичних осіб також можуть не призвести до визнання недійсним рішення таких зборів. Наприклад, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах (Постанова ВС від 28.03.2018 у справі № 910/22291/16). Зазначений факт присутності за матеріалами справи судом не встановлений.
Позовні вимоги за зустрічним позовом щодо визнання протоколу чинним не можуть бути задоволені у зв'язку із відсутністю відповідного способу захисту та викладеними обставинами за первісним позовом.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обовязком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись принципом Верховенства права суд вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідачів в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідачі не звільнені від сплати судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись статтями ч.2 статті 14, п.1 ч.1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, підприємців та громадських формувань», п. «а» ч. 1 ст. 10, ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Первісний позов задовольнити повністю.
Визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІРКА-2» (код ЄДРПОУ 36370900) оформлені протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ГІРКА-2» (61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 1, код ЄДРПОУ 36370900).
Скасувати запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах від 19.06.2018 року № 14801070005043649 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Стягнути з Фізичної особи Васильєва Дмитра Володимировича (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІРКА-2» (61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 1, код ЄДРПОУ 36370900) в дохід державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок 31211256026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код бюджетної класифікації 22030106) 3 524 грн. пропорційно суму судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відмовити в зустрічному позові повністю.
Повне рішення складено 29.10.2018 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суддя І.П. Жигалкін