Справа № 753/9342/18 Суддя в І-й інстанції Леонтюк Л.К.
Провадження № 33/824/270/2018 Суддя в 2-й інстанції Свінціцька О.П.
25 жовтня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі:
судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 30.05.2018,
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.
ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за те, що він 06 травня 2018 о 13 годині 20 хвилин в м. Києві на вул. Вербицького, керуючи автомобілем «Фольцваген», номерний знак НОМЕР_1, здійснив з'їзд з місця дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п.2.10 В ПДР України, тобто скоїв правопорушення, передбачене ст. 122 - 4 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді Проценко В.Ю. подав апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів скарги вказав, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи були з'ясовані не повно. Вказав, що розгляд справи був проведений за його відсутності, чим суд порушив його права, передбачені ч.1 ст. 268 КУпАП. Просив оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
В поданих додаткових поясненнях на апеляційну скаргу апелянт указав, що як вбачається зі схеми місця ДТП, вона не містить жодних фактичних даних, які б могли вказувати на наявність в його діях порушення п. 2.10 ПДР України. Указав, що органами поліції не надано жодного доказу на підтвердження того, що він покинув місце ДТП, зокрема: не надано належних та допустимих доказів, що він будь-яким чином намагався приховати факт пригоди, не надано доказів того, що він вчинив дії, які спричинили необхідність проведення працівниками поліції заходів щодо його розшуку, або розшуку транспортного засобу.
ОСОБА_4 також заявив клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги. В обґрунтування його доводів зазначив, що він не був повідомлений про дату та час розгляду справи, а також йому не було направлено в установленому законом порядку копію постанови, а про її наявність він дізнався лише 06.07.2018, в той же день він її і отримав. Дану причину пропуску строку на оскарження постанови вважає поважною і такою, яка є підставою для поновлення цього строку.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_3, які клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підтримали, також підтримали подану апеляційну скаргу, підтвердили її доводи та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги з доповненнями, суд приходить до висновку, що як клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, так і апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягають до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова судді Дарницького районного суду м. Києва винесена 30 травня 2018 року, ОСОБА_2 не був присутнім в судовому засіданні та розгляд справи було проведено за його відсутності та за відсутності даних про його належне повідомлення про дату та час розгляду справи. Копію постанови суду ним було отримано лише 06.07.2018р., що стверджується відповідною розпискою (а.с.9), та того ж дня ним подана до суду апеляційна скарга на вказану постанову. За таких обставин суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки вказаний строк ним було пропущено з поважних причин.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 про необхідність скасування постанови та закриття провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, то слід зазначити наступне.
Із постанови вбачається, що ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, а саме, що він здійснив з»їзд з місця ДТП.
Однак такі висновки судді не ґрунтуються на матеріалах справи, і погодитись із ними не можливо.
Так, відповідно до ст. 122-4 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає у випадку залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця ДТП, до якої вони причетні.
Відповідно до п.1.10 ПДР України залишення місця дорожньо - транспортної пригоди- це дії учасника ДТП, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення працівниками поліції заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, схеми ДТП, яка була складена на місці ДТП, на ній зображені обидва автомобіля, які були причетні до дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі і автомобіль НОМЕР_2. Також до матеріалів справи долучені письмові пояснення ОСОБА_2 з приводу обставин дорожньо - транспортної пригоди, які були ним надані на місці пригоди, також, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, який був складений щодо ОСОБА_2, ДТП сталась 06.05.2018р. близько 13 год. 20 хв., а протокол щодо нього складено о 15 год. 50 хв. та особисто ним підписаний на місці пригоди.
Крім того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що саме ним відразу після ДТП були викликані працівники поліції.
Таким чином матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 залишив місце ДТП з метою приховання факту пригоди та що такі його дії спричинили необхідність проведення працівниками поліції заходів щодо його розшуку та (або) розшуку належного йому транспортного засобу, тобто, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 з доповненнями підлягає до задоволення, постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 30.05.2018р. щодо ОСОБА_2 -скасуваню та провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
ОСОБА_2 поновити строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька