18 жовтня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Слива Ю.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2018 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до постанови, 30 червня 2018 року о 18:30 годині по вул. Туполєва, 19 у м. Києві, ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка якого виражалась в тремтінні пальців рук, в порушенні мовлення. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, відмовився в присутності двох свідків. Зупинений був у зв'язку з порушенням п.п.2.5, 31.4.3.г Правил дорожнього руху України.
На вказану постанову суду, захисник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій не погоджується з постановою, оскільки судом не повно з'ясовані фактичні обставини справи, не надано належної оцінки наявним у справі доказам та необґрунтовано застосовано адміністративне стягнення. ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, на такий огляд, у заклад охорони здоров'я, його ніхто не направляв, що вказує на порушення процедури огляду, у зв'язку з чим проведений огляд слід вважати недійсним. Взагалі є незрозумілим у чому саме обвинувачується водій, у керуванні з ознаками наркотичного сп'яніння, чи у відмові від проходження огляду, а матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_2 від керування та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликає сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів. Окрім цього, показання свідків не узгоджуються з протоколом, однак суд не допитав цих свідків у судовому засіданні, у зв'язку з чим їх письмові пояснення можна вважати недійсними. Тому просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, його захисника - ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до наступного.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутимив судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Так, суд першої інстанції правомірно врахував, що винність ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №302533 від 30.06.2018 року, у якому викладені обставини вчинення правопорушення, а саме: що ОСОБА_2 в присутності свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку; відеозаписом, відповідно до якого ОСОБА_2 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився.
Вказаний відеозапис був переглянутий і в ході апеляційного розгляду даної справи.
Суд першої інстанції правомірно взяв вказані докази до уваги та надав їм належну правову оцінку. З вказаними висновками суду, апеляційний суд погоджується, вважає їх правильними та законними
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП є правильною.
Доводи про те, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_2 проводився з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Посилання на те, що працівниками поліції допущено ряд порушень норм чинного законодавства України при виконанні своїх посадових обов'язків, суд не приймає до уваги, оскільки вони не підтверджені жодними належними доказами.
Так, суду не надано доказів про те, що ОСОБА_2 чи його захисник зверталися з будь-якими заявами до правоохоронних органів щодо неправомірності дій працівників поліції.
Не оскаржували вони й до суду дії вказаних осіб при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
До того ж, навіть не звертались до керівництва поліції з заявою про проведення службового розслідування з приводу неправомірних дій їх підлеглих.
Крім того, суду не надано достатньо доказів про те, що наявність вказаних порушень можуть вплинути на законність оскаржуваного рішення.
Зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд належним чином проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При прийнятті рішення, суд також врахував й особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, врахував, що дане правопорушення є грубим порушенням ПДР України.
Тому, із стягненням у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, апеляційний суд погоджується, і підстав для його зміни та пом'якшення не вбачає.
Таким чином, на думку апеляційного суду, постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2018 року є законною і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2018 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Слива