22 жовтня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Слива Ю.М., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2018 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до постанови, 16 травня 2018 року близько 14:46 години на вул. Набережно-Рибальська, 33 у м. Києві ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з бетонним відбійником, чим порушив п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
Крім того, ОСОБА_2 керував вказаним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Alcotest 6820», результат тесту склав 1.97%. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
На вказану постанову суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з постановою, оскільки судом не в повному обсязі перевірені обставини вчинення ДТП. Апелянт не заперечує своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та згоден нести відповідальність за це, а факт встановлений судом щодо перебування його за кермом у стані алкогольного сп'яніння, вважає недійсним. В матеріалах справи замість його пояснень, містяться пояснення ОСОБА_4, підпис якого стоїть нижче, і це дає можливість припустити, що замість ОСОБА_2, тест на алкоголь проходив інший водій, однак судом залишено це не враховано та сконцентровано увагу на поясненнях ОСОБА_4, а належної оцінки відсутності пояснень водія-порушника не надано. Тому просить постанову скасувати та постановити нову постанову, керуючись ст.124 КУпАП.
Також, апелянт просить поновити строк на подачу зазначеної скарги, пославшись на те, що строк був пропущений з поважних причин, оскільки про дату розгляду справи він повідомлений не був, а лише 06.09.2018 року був ознайомлений з матеріалами справи.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив.
Захисник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала викладені в апеляційній скарзі доводи та просила її задовольнити.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, зазначена справа була розглянута у відсутності ОСОБА_2, при цьому матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Розглянувши справу за даних обставин, суддя допустив порушення, гарантованих ст.268 КУпАП прав ОСОБА_2, що є порушенням вимог закону.
Однак, апеляційний суд вважає, що вказане порушення не може вплинути на законність оскаржуваної постанови суду І-ї інстанції.
Так, право правопорушника бути присутнім під час розгляду справи в суді, було поновлене апеляційним судом. Вказана особа належним чином викликана в судове засідання до апеляційного суду, однак у судове засідання не з'явилась, причин неявки не повідомила. При цьому, в судове засідання з'явилась його захисник, яка висловила свої доводи щодо обставин справи.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Так, суд першої інстанції правомірно врахував, що винність ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №221952 від 16.05.2018 року, у якому викладені обставини вчинення правопорушення; висновком приладу «Драгер», яким встановлено що ОСОБА_2 мав 1,97 промілі стану алкогольного сп'яніння,актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_2 погодився з результатами огляду на стан сп'яніння, поясненнями ОСОБА_4 та даними відео фіксації порушення ОСОБА_2 ПДР України.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП є правильною.
Зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд належним чином проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При прийнятті рішення, суд також врахував й особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, врахував, що дане правопорушення є грубим порушенням ПДР України.
Тому, із стягненням у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, апеляційний суд погоджується, і підстав для його зміни та пом'якшення не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про те, що тест на алкоголь проходив не ОСОБА_2, а інший водій, спростовуються даними відео фіксації порушень ОСОБА_2 ПДР України, які були переглянуті під час апеляційного розгляду.
Таким чином, на думку апеляційного суду, постанова судді Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2018 року є законною і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2018 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Слива
Суддя Ю.М. Слива