23 жовтня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/830/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григораша В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Косменко Х.В.,
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача Теутуляк С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39392513, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013, cv.official@sfs.gov.ua) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
29.08.2018 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (відповідач), з такими позовними вимогами:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області №0085755404 від 11.07.2018 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, з урахуванням відповіді на відзив зазначав, що 29.05.2018 року відповідачем проводилась планова документальна виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, про що складено акт №63/24-13-13-04-18/НОМЕР_1 від 29.05.2018 року. Вказував, що під час даної перевірки використовувалась в т.ч. й інформація з Єдиного державного реєстру податкових накладних. Зокрема, вказував, що в абзаці 3 на ст. 54 Акту документальної перевірки вказано: "Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015 року по 31.10.2017 року в сумі 1007370 грн, ... на підставі таких документів: податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних. Дані ЄДРПН, банківські виписки не встановлено завищення/заниження задекларованих підприємством показників..."".
Тому вважає, що проведена відповідачем перевірка від 13.06.2018 року проведена лише по формі як камеральна, а по суті є позаплановою документальною перевіркою, проведеною в приміщенні ДФС за наявними даними, а тому її належало провести у порядку, передбаченому ст. 78 ПК України, згідно якої право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Також позивач вважає, що відповідач здійснюючи камеральну перевірку, вийшов за межі своїх дискреційних повноважень, тобто здійснив перевірку у спосіб, що законом не визначений.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, 18.10.2018 року надав суду відзив проти позову, в якому зазначив, що працівниками відділу податків та зборів з фізичних осіб Чернівецького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою встановлені порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині своєчасної реєстрації податкових накладних. За результатами перевірки складено акт перевірки від 15.06.2018 року №4163/24-13-54-04/НОМЕР_1 на підставі якого винесено оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення.
Із твердженням позивача, що під планової документальної перевірки вже використовувалися дані Єдиного реєстру податкових накладних, і таким чином перевірка 13.06.2018 року є позаплановою документальною перевіркою відповідач не погоджується. Посилаючись на ст. 75 ПК України вказував, що предметом саме камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Щодо посилань позивача на абзац 3 на ст. 54 Акту документальної планової перевірки №63/24-13-13-0418/НОМЕР_1 від 29.05.2018 року, зазначав, що проводилася перевірка даних податкового кредиту з податку на додану вартість, а саме даних зазначених позивачем у рядку 10.1 Декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року. Зазначав, що така перевірка проводиться з використанням даних податкових декларацій, податкових накладних, реєстрів отриманих і виданих податкових накладних, даних ЄРПН, банківських виписок.
Відповідач наголошував на тому, що в ході проведення документальної планової перевірки, перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не проводиться, оскільки відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України дане питання є предметом камеральної перевірки.
Ухвалою суду від 12.09.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін на 16.10.2018 року.
В судовому засіданні 16.10.2018 року, ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання, у зв'язку із клопотанням представника позивача про надання часу для ознайомлення із відзивом, розгляд справи відкладено на 23.10.2018 року.
В судовому засіданні, призначеному на 23.10.2018 року у вступному слові представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.
У вступному слові представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши та оцінивши в сукупності докази, якими вони обгрунтовуються, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
На підставі п.п.19-1, п.п.19-1.1.2 п. 19-1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, головним державним ревізором-інспектором відділу податків та зборів з фізичних осіб Чернівецького управління Черновим С.В. проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ОСОБА_4 Вказану перевірку проведено з 13.06.2018 року по 13.06.2018 року у приміщенні Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області. При проведенні перевірки використано: інформаційні дані з єдиного реєстру податкових накладних.
За результатами перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області складено акт про результатами камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних №4163/24-13-54-04/НОМЕР_1 від 15.06.2018 року, в якому зафіксоване порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.11-12).
Листом №К1216/ФОП/24-13-54-04 від 23.06.2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області повідомило позивача про направлення на його адресу акта про результатами камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних №4163/24-13-54-04/НОМЕР_1 від 15.06.2018 року (а.с. 10).
На підставі акта про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних №4163/24-13-54-04/НОМЕР_1 від 15.06.2018 року, 11.07.2018 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0085755404, яким:
- за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та згідно п. 120-1 ст. 120-1 ПК України затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 44981,90 грн застосовано штраф в розмірі 10 % у сумі 4498,19 грн;
- за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 4500,00 грн застосовано штраф в розмірі 20 % у сумі 900,00 грн;
- за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 1666,67 грн застосовано штраф в розмірі 30 % у сумі 500,00 грн;
Загальна сума штрафу становить 5898,19 грн (а.с. 87).
Не погоджуючись із прийнятим Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області податковим повідомленням-рішенням №0085755404 від 11.07.2018 року позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Статтею 75 ПК України визначені види перевірок.
Так, відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Встановлено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 ПК України, згідно якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, у період з 13.06.2018 року по 13.06.2018 року відповідачем проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН фізичною особо-підприємцем ОСОБА_4, що відповідає вищенаведеним нормам Податкового кодексу України .
Судом встановлено, що під час проведення перевірки використано: інформаційні дані з Єдиного реєстру податкових накладних позивача. За результатами перевірки складено акт про результатами камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних №4163/24-13-54-04/НОМЕР_1 від 15.06.2018 року, в якому зафіксоване порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідальність порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної визначено ст. 120-1 ПК України.
Частиною 1 ст. 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Судом встановлено, що на підставі акта про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних №4163/24-13-54-04/НОМЕР_1 від 15.06.2018 року, 11.07.2018 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0085755404, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму 5898,19 грн.
Суд зазначає, що позивачем у даній справі не заперечувався факт порушення строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та розмір штрафних санкцій.
Однак, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, в обгрунтування його протиправності, представники позивача в судовому засіданні вказували, що проведена відповідачем камеральна перевірка від 13.06.2018 року проведена лише по формі як камеральна, а по суті є позаплановою документальною перевіркою, проведеною в приміщенні ДФС за наявними даними.
Вказували, що інформація з Єдиного державного реєстру податкових накладних використовувалась відповідачем й під час проведення планової документальної виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, про що складено акт №63/24-13-13-04-18/НОМЕР_1 від 29.05.2018 року.
Так, із доданого до матеріалів справи акта №63/24-13-13-04-18/НОМЕР_1 від 29.05.2018 року видно, що планова документальна виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 проводилась з метою перевірки дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.
Проте, під час проведення даної перевірки посадовими особами відповідача не перевірялась своєчасність реєстрації позивачем податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Посилання представників позивача в судовому засіданні на абзац 3 на ст. 54 Акту планової документальної виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 згідно якого: "Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015 року по 31.10.2017 року в сумі 1007370 грн, ... на підставі таких документів: податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних. Дані ЄДРПН, банківські виписки не встановлено завищення/заниження задекларованих підприємством показників..." є безпідставними, оскільки судом встановлено, що під час планової документальної виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 проводилась перевірка даних податкового кредиту з податку на додану вартість.
При цьому варто зазначити, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Обов'язковою умовою для виникнення податкового кредиту є його підтвердження податковою накладною, митною декларацією або іншими документами.
Відтак, використання під час проведення планової документальної виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних не свідчить про проведення перевірки даних податкових накладних на предмет їх своєчасної реєстрації в ЄРПН.
Таким чином, вказані вище твердження представників позивача є безпідставними та не підтверджені жодними доказами.
Разом із цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Отже, із аналізу вказаної норми видно, що предметом документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Натомість перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є предметом документальної позапланової перевірки.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що під час призначення та проведення камеральної перевірки позивача Головне управління ДФС у Чернівецькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Таким чином, суд вважає, що прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області за результатами камеральної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 податкове повідомлення-рішення №0085755404 від 11.07.2018 року винесено правомірно.
Відтак, позовні вимоги позивача є безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а отже задоволенню не підлягають.
Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої - третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про правомірність дій та рішення відповідача, а отже і про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування в судовому порядку податкового повідомлення-рішення.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39392513, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013, cv.official@sfs.gov.ua) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0085755404 від 11.07.2018 року, - відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1)
Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39392513, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013, cv.official@sfs.gov.ua)
Суддя В.О. Григораш
Повний текст судового рішення складено 30 жовтня 2018 року