ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 жовтня 2018 року № 826/8754/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «Укррентсервіс»
до Державної служба України з безпеки на транспорті
про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд №б/н до
акту від 03 травня 2018 року №0017181 на суму 149,40 євро,
Приватне підприємство «Укррентсервіс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Укррентсервіс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №б/н від 03 травня 2018 року до акту №0017181 від 03 травня 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником транспортного засобу на праві власності, однак станом на момент проведення габаритно-вагового контролю транспортний засіб перебував у фактичному користуванні ТОВ «Пан «Комбайн», на підставі Договору оренди транспортних засобів, а тому позивач не є перевізником у розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Також, вказаною ухвалою зобов'язано відповідача подати до суду протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду відзив відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та всі докази на підставі яких прийнято оскаржуване рішення.
Відповідачем ухвалу суду від 19 липня 2018 року про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами отримано 07 вересня 2018 року, проте відзиву на позовну заяву до суду не надано.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 травня 2018 року у пункті габаритно-вагового контролю на автодорозі Р-03 під'їзд до М-03 км 3+500 посадовими особами на Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, який належить ТОВ «Укррентсервіс».
Під час зважування транспортного засобу MAN TGA 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепом марки BECTT 975310 з реєстраційним номером НОМЕР_2 встановлено фактичне навантаження на одну вісь 12,6 тон, при допустимих 11 тон.
За результатами проведеної перевірки Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено довідку від 04 травня 2018 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт від 03 травня 2018 року №0017181 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі яких проведено розрахунок від 04 травня 2017 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 149,40 євро.
Вважаючи спірний розрахунок протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонам, регулюються Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про автомобільний транспорт», Законом України «Про автомобільні дороги» та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року (надалі - Порядок №1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється наявність визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (надалі - Порядок № 879).
У пункті 2 пп. 4 Порядку №879 зазначається, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до п. 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з п. 4 Порядку №879 робота пунктів габаритно- вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою її територіальними органами, службами автомобільних доріг в областях і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
У відповідності до п.2 пп.2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР.
Також, відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме статті 1 великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.
Відповідно до пункту 31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
З аналізу наведеного вбачається, що у разі перевищення нормативну вагових або габаритних параметрів плата за проїзд має вносити саме перевізник.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно з статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Таким чином, системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що відповідальності за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів саме перевізників, а не власник транспортних засобів в випадку, коли власники не використовують транспортний засіб, а у відповідності до статті 1 «Правил дорожнього руху України» лише володіють майновими правами на транспортний засіб.
Судом встановлено, що 03 січня 2018 року між позивачем (орендодавець) та ТОВ «Пан «Комбайн» (орендар) укладено договір оренди транспортних засобів №УРС-18 відповідно до умов якого позивачем передається у тимчасове платне користування автотранспортні засоби згідно додатку №1 до договору строком на 1 (один) рік.
Згідно Акту прийому-передачі транспортних засобів до договори оренди транспортних засобів від 03 січня 2018 року №УРС-18 Орендодавець передав, а Орендар прийняв, зокрема техніку MAN TGA 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп марки BECTT 975310 з реєстраційним номером НОМЕР_2.
Згідно вказаного договору оренди, строк оренди починається з моменту підписання договору оренди транспортних засобів №УРС-18 строком на один рік, тобто з 03 січня 2018 року по 03 січня 2019 року.
Факт того, що вказаний транспортний засіб, на час проведення перевірки перебував у користуванні третьої особи «Пан «Комбайн» підтверджується актом прийому-передачі до договору оренди №УРС-18 від 03 січня 2018 року.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія товарно-транспортної накладної від 03 травня 2018 року №б/н, з якої вбачається, що вид перевезення - внутрішній, автомобіль, який здійснює перевезення - MAN TGA 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп марки BECTT 975310 з реєстраційним номером НОМЕР_2, автомобільним перевізником вказано ТОВ «Пан «Комбайн».
З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами позивача, що останній не є перевізником у розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, посадові особи відповідача діяли без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення.
З аналізу матеріалів справи та норм права, суд приходить висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 77, 78, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Укррентсервіс» - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №б/н від 03 травня 2018 року до акту №0017181 від 03 травня 2018 року.
3. Присудити з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, Проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Приватного підприємства «Укррентсервіс» (29009, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Городовікова, 6/1, кв. 21, код ЄДРПОУ 41359648) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00грн., сплачені згідно платіжного доручення №89 від 18 червня 2018 року.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова