Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань забезпечення адміністративного позову
"30" жовтня 2018 р. № 2040/6640/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Зоркіної Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом КП Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до Головного управління Держпраці у Харківській області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу від 05.07.2018 року ХК0331/925/НД/СП-ФС.
Через канцелярію суду 18.10.2018 року (вх. №01-25/54132/18) позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення примусового стягнення на підставі оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК0331/925/НД/СП-ФС від 05.07.2018 року про накладення на КП Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі штрафу у розмірі 11169.00 грн., на підставі абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП України.
В обґрунтування наданого клопотання зазначено, що оскаржувана постанова, як виконавчий документ, звернута до виконання в примусовому порядку, отже, в подальшому можуть бути арештовані кошти на розрахункових рахунках підприємства, що призведе до примусового зупинення діяльності; у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови позивачу доведеться докласти значних зусиль, часу та витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернуто стягнення у разі примусового виконання цієї постанови; оскаржуване рішення має ознаки очевидної протиправності.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. У період з 25.09.2018 року по 22.10.2018 року суддя перебувала у відпустці та з 23.10.2018 року по 26.10.20108 року на лікарняному.
Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, з урахуванням зазначених норм забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Крім того, у розумінні наведеної норми закону, суд при вирішенні питання про забезпечення позову повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, а також забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому, суд не вправі вживати такі заходи забезпечення адміністративного позову, які є фактично рівнозначними задоволення позовних вимог.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
Суд зазначає, що позивачем не доведено те, що не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, може істотно унеможливити виконання рішення суду або забезпечити ефективний захист його порушених прав або інтересів, оскільки не вбачається, які саме негативні наслідки можуть наступити для підприємства та чому його права не можуть бути відновлені.
Щодо посилань позивача на те, що існує реальна загроза заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у вигляді понесення несприятливих економічних насідків, суд зазначає, що позивачем до клопотання не долучено жодного доказу на підтвердження можливості настання негативних наслідків. Суд також зауважує, що позивачем не конкретизовано які саме дії мають бути додатково вчиненні співробітниками позивача, на усунення негативних наслідків, не зазначено, які саме матеріальні ресурси мають бути додатково задіяні, також позивач не вказує чому він вважає, що його права не можуть бути відновлені, позивачем не зазначено навіть приблизного розміру можливих матеріальних збитків.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову не надано жодних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, тоді як протиправність оскаржуваних рішень відповідача не є очевидною та підлягає доведенню в ході розгляду даної адміністративної справи; суду не надано будь - яких доказів того, що наразі триває примусове виконання оскаржуваної постанови.
Виходячи з вищезазначеного, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256, 294 КАС України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом КП Харківського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до Головного управління Держпраці у Харківській області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Зоркіна Ю.В.