ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 жовтня 2018 року № 826/8557/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (далі-відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо оформлення та видачі ОСОБА_1 посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, на підставі подання Виконавчого комітету Ірпінської міської ради.
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації оформити та видати ОСОБА_1 посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, на підставі подання Виконавчого комітету Ірпінської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, причина інвалідності захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС. В установленому законом порядку позивач звернувся за наданням статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та отриманням відповідного посвідчення, однак на вказане звернення відповідачем було надано відмову.
Ухвалою суду від 30 липня 2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Станом на момент прийняття рішення у справі відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.
ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986 року (Категорія 4 постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС).
Відповідно до Експертного висновку №7909 від 19.02.2018 року Центрального міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України, позивачу встановлено діагноз хвороби: рак правої молочної залози, ст. І, кл.гр.ІІ, Т2N0M0 (C50). що є наслідком - захворювання пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС.
Згідно Висновку медико-соціальних експертних комісій від 20.03.2018 року Серія АВ №0770860 ОСОБА_1 встановлено другу інвалідності довічно, причина якої - захворювання пов'язане з впливом наслідків на ЧАЕС.
Позивач звернувся до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради із заявою про внесення подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, та видачі відповідного посвідчення.
Листом від 07.05.2018р. №1188/02-49 Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації повідомив, що з 01.01.2015р. відсутній факт проживання будь-яких осіб на території зони посиленого радіоекологічного контролю та відповідно, потерпілі від Чорнобильської катастрофи 4 категорії не мають законодавчо обґрунтованого права на отримання посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, оскільки Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014р. №76-VІІІ, виключено абз. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, виключено зону посиленого радіоекологічного контролю. Цим же Законом виключено статті 2 (визначення категорій зон радіоактивного забруднення) та 23 (компенсації та пільги громадянам, віднесеним до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4) Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796), Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (далі - Порядок).
Згідно з п. 2 ст. 9 Закону №796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 11 Закону №796 передбачено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Частиною 1 ст. 14 Закону №796 визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
- інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статей 10, 11 і ч. 3 ст. 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1 (п. 1);
- особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4 (п. 4).
Частиною 1 ст. 12 Закону №796 причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Згідно з абз. 9 п. 10 Порядку посвідчення видаються інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до абз. 19 п. 10 Порядку рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.
Наявна у справі копія посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії НОМЕР_3 від 28.12.1993р. підтверджує статус позивача і належність його до вказаної категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Наявні у справі копії довідки МСЕК серії АВ №0770860 і експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 19.02.2018 року №7909 підтверджують встановлення позивачу з 20 березня 2018 року 2-ї групи інвалідності довічно, захворювання пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
Таким чином, враховуючи належність позивача до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та встановлення йому 2-ї групи інвалідності у зв'язку із захворюванням пов'язаним з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується належними доказами, та відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 12 Закону №796 і абз. 9 п. 10 Порядку, суд дійшов висновку про виникнення передбачених у п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону №796 підстав для віднесення позивача до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та отримання посвідчення відповідного зразка.
Всупереч наведеним вище положенням Закону №796 і Порядку та поданим позивачем документам, необхідним для видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), відповідачем прийнято протиправне рішення від 07.05.2018 року №1188/02-49 чим порушено право позивача на визнання за ним відповідного статусу і пов'язаного з ним соціального захисту.
Таким чином, доводи позивача і надані ним докази, які не були спростовані відповідачем, відповідають вимогам законодавства і підтверджують на наявність законних підстав для отримання ним посвідчення.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Керуючись приписами статей 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити у повному обсязі адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (03065, м. Київ, площа Лесі Українки, 1, ЄДРПОУ 03193459), яка оформлена листом від 07 травня 2018 року №1188/02-49 щодо встановлення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (03065, м. Київ, площа Лесі Українки, 1, ЄДРПОУ 03193459), оформити та видати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, на підставі подання Виконавчого комітету Ірпінської міської ради.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.І. Келеберда