Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
18 жовтня 2018 р. № 2040/7340/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Грішного С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. П. Іванова, 1, м. Куп'янськ, Харківська область, 63701, код ЄДРПОУ 40384269) щодо відмови ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в проведенні перерахунку пенсії за вислугою років в розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної плати на підставі документу прокуратури Харківської області від 22.03.2018 №19-1211 вих. та відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 в редакції, чинній на момент призначення пенсії;
- скасувати рішення Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. П. Іванова, 1, м. Куп'янськ, Харківська область, 63701, код ЄДРПОУ 40384269) від 23.05.2018 № 78 щодо відмови ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в проведенні перерахунку з 01.10.2017 пенсії за вислугу років, виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати, визначеної у документі прокуратури Харківської області №19-1211 вих. 18 від 22.03.2018, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 з редакції, чинній на момент призначення пенсії;
- зобов'язати Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. П. Іванова, 1, м. Куп'янськ, Харківська область, 63701, код ЄДРПОУ 40384269) здійснити дії щодо перерахунку призначеної ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 в редакції, чинній на момент призначення пенсії, виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати, визначеної у документі прокуратури Харківської області №19-1211 вих. 18 від 22.03.2018, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.10.2017 та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01 жовтня 2017 року;
- зобов'язати Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. П. Іванова, 1, м. Куп'янськ, Харківська область, 63701, код ЄДРПОУ 40384269) подати до суду у встановлений Харківським окружним адміністративним судом строк звіт про виконання судового рішення після того, як воно набере чинності.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що у березні 2018 року ним було отримано від прокуратури Харківської області інформацію про фактично нараховану заробітну плату за жовтень 2017 року на посаді прокурора місцевої прокуратури Харківської області. З метою вирішення питання проведення перерахунку пенсії за вислугою років позивач відповідно до ст.98 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернувся до відповідача із відповідною заявою, однак у відповідь та останню отримано рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії. В якості підстав для такої відмови вказано на відсутність нормативного регулювання відносин щодо умов і підстав для перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працівникам прокуратури та неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акту з цього приводу. На думку позивача, вказане рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує його законні права, оскільки пенсію позивачу було призначено у відповідності до норм ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, а отже остання має бути перерахована з вказаних підстав.
Ухвалою від 11.09.2018 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.
Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує оскільки у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсій працівників прокуратури у зв'язку зі збільшенням заробітної плати через відсутність нормативного регулювання відносин щодо умов і підстав для здійснення такого перерахунку. Отже, оскаржуване позивачем рішення прийнято у відповідності до норм діючого законодавства та не підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 02.10.2018 року ухвалено здійснювати подальший розгляд справи за вищевказаним позовом із викликом учасників справи.
Позивач у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов, та з огляду на його необґрунтованість.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.
Під час судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Куп'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області з 01.11.2002 року та отримує пенсію, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в розмірі 90% середнього заробітку за відповідною посадою, з якої він вийшов на пенсію.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що постановою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02.08.2016 по справі № 628/1340/16-а позов ОСОБА_1 до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії - задоволено; визнано протиправними дії Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до його письмової заяви № 93 від 28 квітня 2016 р. на підставі довідки прокуратури Харківської області від 09 лютого 2016 р. № 18-58 в розмірі 90% від розміру заробітку; скасовано рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 04 травня 2016 р. № 6 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до його письмової заяви № 93 від 28 квітня 2016 р. на підставі довідки прокуратури Харківської області від 09 лютого 2016 р. № 18-58; зобов'язано Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01 грудня 2015 р. на підставі його письмової заяви № 93 від 28 квітня 2016 р. та довідки прокуратури Харківської області від 09 лютого 2016 р. № 18-58 в розмірі 90% від суми середнього заробітку з послідуючою виплатою пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, без обмеження її максимального розміру; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківській області витрати із сплати судового збору за подання позову в сумі 551 грн. 20 коп.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 року апеляційну скаргу залишено без задоволення; постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02.08.2016 р. по справі №628/1340/16-а залишено без змін.
Отже, з огляду на вищевикладене, відповідно до положень КАС України постанова Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02.08.2016 по справі № 628/1340/16-а набрала законної сили 20.09.2016 року.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини встановлені судовим рішенням у справі № 628/1340/16-а є такими, що не підлягають доказуванню.
Зі змісту судових рішень у справі №628/1340/16-а вбачаються висновки суду щодо того, що оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, а не із заявою про призначення пенсії, відповідач повинен був керуватися ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, в редакції чинній на момент призначення пенсії, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії є неправомірною.
Як встановлено під час судового розгляду справи у березні 2018 року листом № 19-1211 вих-18 від 22.03.2018 року позивачем було отримано від прокуратури Харківської області інформацію про фактично нараховану заробітну плату за жовтень 2017 року на посаді прокурора місцевої прокуратури Харківської області.
Відповідно до вказаної інформації за жовтень 2017 року на посаді прокурора місцевої прокуратури з класним чином «радник юстиції» та надбавкою за вислугу років 30% фактично нараховано заробітну плату у сумі 27622,62 грн.
В подальшому, позивач з метою вирішення питання проведення перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до ст.98 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 22.05.2018 року звернувся до відповідача із заявою №48 про перерахунок пенсії. У вказаній заяві позивачем було запропоновано відповідачу при вирішенні Комісією для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії, заяви про проведення перерахунку пенсії, взяти до уваги рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року та Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02.08.2016 року по адміністративній справі М 628/1340/16-а.
Однак, у відповідь на вказану заяву позивачем 30.05.2018 року було отримано рішення про відмову у проведенні перерахунку його пенсії №78 від 23.05.2018 року (а.с. 61).
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що в якості підстави для відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача вказано на обставини того, що
Відповідно до п.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято. Отже, як вказано відповідачем у спірному рішенні за відсутності нормативно регулювання відносин щодо умов та підстав для перерахунку пенсії підстави для такого перерахунку відсутні.
Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із положеннями ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ) у редакції, чинній станом на час призначення позивачу пенсії, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Приписами ч.18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній станом на час призначення позивачу пенсії, передбачалось, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у новій редакції, а саме вказано, що умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Вказані зміни набули чинності з 01.01.2015 року.
При цьому, 15.07.2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), Розділом ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення Закону №1789-ХІІ, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 р.
З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність.
При цьому, відповідно до положень ч.20 ст. 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року законодавцем делеговано Кабінету Міністрів України.
Судовим розглядом справи встановлено, що урядом відповідний нормативно-правовий акт не прийнято і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.
Суд зазначає, що зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 20.02.2018 року справі № 674/900/16-а, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що з 01 січня 2015 року - дня набрання чинності Законом № 76-VIII, яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 501 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", а в подальшому у зв'язку із набранням чинності 15 липня 2015 року Закону № 1697-VІІ, який містить аналогічну норму - Урядом не було прийнято відповідний нормативно-правовий акт, позаяк і не було визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, тому пенсії, призначені за статтею 501 Закону № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
Вказана позиція була викладена Верховним Судом і у рішенні від 16.04.2018 по зразковій справі №Пз/9901/16/18.
Суд зазначає, що відповідно до з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що оскільки на момент звернення позивача до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про здійснення перерахунку його пенсії ст. 86 Закону № 1697-VII не містила положень щодо підстав для перерахунку пенсії таких як підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, у відповідача були відсутні підстави для проведення такого перерахунку.
Крім того, суд зазначає, що доказів визнання змін, що були внесені Законом України № 76 від 28.12.2014 до ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХII та ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII, неконституційними у встановленому порядку до суду не надано та матеріали справи таких відомостей не містять, а отже вказані норми не визнавались неконституційними та не скасовувались.
Суд зазначає, що згідно із положеннями статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 жовтня 1979 року у справі Ейрі проти Ірландії Судом констатовано, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 червня 2014 року у справі за заявою Валентини Ніканорівни Великоди проти України № 43331/12, Суд, розглянувши скаргу, зокрема, за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19 січня 2010 року після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.
Крім того, Суд вказав на відсутність підстав для висновку про те, що, передавши Кабінету Міністрів України право на встановлення розміру соціальних пільг, Парламент України діяв на порушення якихось положень Конвенції, та зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою, Суд не вважав, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю.
З огляду на встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, позбавлений підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.
Таким чином, оскаржувані позивачем у даній справі бездіяльність відповідача щодо відмови та рішення про відмову у перерахунку пенсії, прийняті відповідачем у відповідності до норм, діючого на момент вчинення таких дій та прийняття рішення, законодавства, а отже відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави до задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 63701) до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. П. Іванова, 1, м. Куп'янськ, Харківська обл., 63701) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 29 жовтня 2018 року.
Суддя Мельников Р.В.