Справа № 1940/1592/18
23 жовтня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Гавіловської Х.М., представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконним та скасування розрахунку,
Товариство з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар" (далі - позивач, або ТОВ "МВ Стеллар") звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування розрахунку №349 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0022583 в розмірі 424,40 євро.
Позовні вимоги мотивовані тим, що здійснення повторного зважування транспортного засобу не відбулося, внаслідок чого є невідповідність даних встановлених відповідачем з реальною масою транспортного засобу та не відповідає даним документального контролю, оскільки маса вантажу, яка перевозилась даним автопоїздом становить 21500,00 кг, що підтверджується товарно-транспортними накладними. Разом з тим, зазначено, що в жодному документі, який був складений за результатами проведення габаритно-вагового контролю автопоїзда не зазначено, за допомогою якого обладнання проводилось зважування, на підставі якого відповідачу нараховано плату за проїзд. Крім того зазначив, що після проведення габаритно-вагового контролю працівники Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області повідомили водія, що перевищення габаритно-вагових параметрів відсутнє і дозволили продовжити рух. Вважає, що розрахунок №349 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту в розмірі 424,40 євро є незаконним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду.
Відповідач подав відзив на позовну заяву 07.09.2018 (аркуш справи 25-27) та додаткові пояснення (аркуш справи 46-48).
Представник позивача в судове засідання 23.10.2018 не прибув, подав клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому зсіданні заперечував проти позовних вимог, зазначив, що за результатами габаритно-вагового контролю було встановлені порушення, а точніше перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а саме на строєну вісь, на підставі якого було складено довідку. Після виявлення невідповідностей було складено акт про перевищення нормативно вагових параметрів, на підставі якого було складено розрахунок за проїзд №349. З огляду на викладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.
З матеріалів справи випливає, що інспекторами Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті - Порядку 1567, шляхом проведення рейдової перевірки, 17.06.2018 на а/д М-12 «Стрий - Тернопіль -Кіровоград - Знам'янка», 716 км + 405 м перевірено транспортний засіб VOLVO FН 12/400- сідловий тягач-Е, реєстраційний номер В06539АТ, (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 821835), з спеціалізованим напівпричепом-цистерною VRV, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХК 573539), що належить та використовується в своїй діяльності ТОВ «МВ Стеллар».
Згідно із чеку зважування №15788 від 17.06.2018 навантаження автомобіля позивача становило: навантаження на одиночну вісь - першу - 6.44 т на другу - 8.86 т при нормативно допустимій 11т), навантаження на строєну вісь - 23,9т (при нормативно допустимій 22т. Повна маса транспортного засобу становила 39,2 т. Як видно, було зафіксовано перевищення вищевказаним транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а саме на строєну вісь.
За результатами проведення габаритно-вагового контролю-зважування інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0005988 від 17.06.2018 (аркуш справи 10) та Акт №0022583 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.06.2018 (аркуш справи 9) на підставі яких проведено Розрахунок №349 від 17.06.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 424,4 євро (аркуш справи 8).
За результатами проведення рейдової перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №061900 від 17.06.2018, в якому вказано, що автомобілем VOLVO FН 12/400- сідловий тягач-Е, реєстраційний номер В06539АТ, з спеціалізованим напівпричепом-цистерною VRV, реєстраційний номер НОМЕР_1, надавались послуги з перевезення вантажу без документів, передбачених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів, тобто за відсутність у водія дозволу на перевезення великовагового вантажу автомобільними дорогами України загального користування.
Не погоджуючись із винесеними розрахунком, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. (далі - Порядок № 1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку № 1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється наявність визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. № 879 (далі - Порядок № 879).
У пункті 2 пп.4 Порядку №879 зазначається, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з п. 4 Порядку № 879 робота пунктів габаритно - вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою її територіальними органами, службами автомобільних доріг в областях і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
У відповідності до пп.3 п.2 Постанови № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР.
Також, відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме статті 1 великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту відповідно до «Ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та або габаритні параметри яких перевищують нормативи», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 за формулою:
П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,
де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.
Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у пятикратному розмірі.
Відповідно п. 4 Порядку взаємодії Державної служби України з безпеки на транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, який затверджений спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року №1007/1207, посадові особи Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю: здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку № 879.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача відповідач діяв згідно зазначених норм Порядку взаємодії Державної служби України з безпеки на транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, який затверджений спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року №1007/1207 та Порядку.
Щодо посилання позивача на не те, що загальна маса автопоїзда, яку зафіксували покази ваг не відповідає даним документального контролю, оскільки маса вантажу, яка перевозилась даним автопоїздом становить 21500,00 кг, що підтверджується товарно-транспортними накладними, суд зазначає, що розрахунок плати за проїзд визначається за наслідком габаритно-вагового контролю, у тому числі шляхом визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті, а тому відомості з наведеної ТТН не можуть спростовувати встановлені під час такого контролю показник
Зі змісту пунктів 28, 30, 31-1 Порядку №879 випливає, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування залежить від протяжності маршруту. При цьому, пункт 31-1 Порядку №879 лише уточнює, що, за відсутності дозволу на проїзд, плата за проїзд має бути визначена незалежно від того виконав транспортний засіб маршрут чи тільки має намір його виконати.
Враховуючи те, що позивач взагалі не мав дозволу на рух великовагового транспортного засобу на зазначеному маршруті, відповідачем правомірно розраховано плату за проїзд за всю відстань маршруту - 1061 км сумі 424,40 євро, а не за її частину, як це зазначалося позивачем.
Відповідно до Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (пункт 13).
Суд встановив, що ваги, якими здійснювалось зважування відповідають вимогам чинного законодавства, що підтверджується свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки від 29.06.2017 №34-00/2594 (аркуш справи 35).
Суд зазначає, що факт перевищення транспортним засобом позивача вагових обмежень також підтверджується чеком (роздруківкою) зважування №15788 від 17.06.2018, який формується і видається технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування.
Суд не погоджується з аргументами позивача з приводу того факту, що на час проведення рейдової перевірки методика зважування транспортних засобів, що здійснюють перевезення рідини, - відсутня, варто зазначити, що відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов'язку по внесенню плати за таке перевищення.
Жодним нормативним документом, що регулює діяльність Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю не встановлено обов'язок використання методики при зважуванні тих чи інших видів вантажів (у тому числі рідин).
Суд зазначає, що доводи позивача з приводу того, що здійснення повторного зважування транспортного засобу не відбулося та відповідач дозволив продовжити рух транспортного засобу не впливають на сам факт порушень, які виявлені відповідачем, а саме перевищення таким транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Враховуючи викладене, оскільки під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача відповідачем встановлено перевищення таким транспортним засобом нормативних вагових параметрів, що не спростовано позивачем, отже відсутні підстави для визнання протиправним і скасування розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про не обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.
Судові витрати понесені позивачем відповідно до вимог ст.139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконним та скасування розрахунку №349 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0022583 - відмовити.
Реквізити сторін: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар": 47707, м.Тернопіль, вул.Гріга, 3, код ЄДРПОУ 32578150; відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті: 01135, м.Киїів, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 жовтня 2018 року.
Головуючий суддя Осташ А.В.
копія вірна
Суддя Осташ А.В.