"25" жовтня 2018 р. Справа № 1840/3217/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелети С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.
представника позивача Мельник І.М.
представника 1го та 2го відповідачів Артеменко Д.С.,
представника 3го відповідача Шиян О.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області по справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю "Маяк" до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про стягнення пені,-
21.08.2018 позивач звернувся до суду з позовною заявою до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, в якій просить стягнути з Державного бюджету України пеню за несвоєчасне здійснення бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 22111,23 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті несвоєчасного відшкодування суми ПДВ в розмірі 40068,00 грн., на суму такої заборгованості позивачем нарахована пеня в розмірі 22111,23 грн., яку він просить стягнути.
Представником Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, а саме 6-тиміячний строк, передбачений КАС України. Зазначає, що ст. 102 Податкового кодексу України не повинна застосовуватися, оскільки позивачем не оскаржується рішення податкового органу, а є спір щодо зобов'язання відповідачів вчинити певні дії.
В судовому засіданні представник податкового органу клопотання підтримав, зазначив, що строк звернення повинен бути відлакований від дати винесення судового рішення по справі №2-а-8919/10/1870, а саме з 28.09.2015.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області клопотання про залишення пропуску строку звернення підтримала.
Представник позивача проти клопотання заперечувала, зазначала, що підприємством не пропущено строк звернення. У письмових поясненнях зазначала, що на час розгляду справи сума бюджетного відшкодування не повернута підприємству, порушення є триваючим. Звертала увагу суду на те, що остаточне рішення по справі №2-а-8919/10/1870 прийнято Верховним судом України 15.05.2018, до суду підприємство звернулося 21.08.2018, тобто в межах 6-тимячного строку. Крім того, до спірних правовідносин необхідно застосовувати строк, встановлений ст. 102.5 ПК України, який з дня винесення судом апеляційної інстанції позивачем не пропущено.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, суд відмовляє в задоволенні вищевказаного клопотання, виходячи із наступного.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пунктами 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.
Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.
Слід зазначити, що з моменту виникнення у платника бюджетної заборгованості настає протиправна бездіяльність податкового органу як суб'єкта владних повноважень у разі ненадання до органу казначейства відповідного висновку.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач заявив до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 40068 грн. разом із поданою декларацією за 3 місяці 2010р.
Податковим органом було проведено перевірку заявлених до відшкодування сум бюджетного відшкодування, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення, яким було зменшено суму 40068 грн. Після судового оскарження, постановою суду від 02.07.2015, залишеною без змін апеляційною інстанцією 22.09.2015 податкове повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування було скасовано.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що рішення апеляційної інстанції було виконано 12.07.2018, сума бюджетного відшкодування була повернута позивачу шляхом відображення в інтегрованій картці платника податків суми 40068 грн.
Позовна вимога про стягнення пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість обґрунтована протиправною бездіяльністю податкового органу в частині несвоєчасного відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір поки не буде відшкодовано кошти.
Наведене свідчить про те, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань, тобто протягом 1095 днів.
В даному випадку, позов підприємством подано в межах строку, встановленого ст. 102.5 ПК України з дня набранням законної сили судового рішення по справі №2-а-8919/10/1870, в межах розгляду якої було скасовано податкове повідомлення-рішення, яким було зменшено суму 40068 грн. суми податку на додану вартість, заявлену позивачем до бюджетного відшкодування.
Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 17.04.2018 по справі №816/1369/17, від 21.08.2018 по справі №820/3642/17.
З урахуванням вищевказаного, суд робить висновок, що позивачем подано позов про стягнення пені в межах встановленого Податковим кодексом строку, зокрема, 1095днів, а тому підстави для задоволення клопотання про залишення позову без розгляду відсутні.
Керуючись ст. ст. 122-123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні клопотання представника Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про залишення адміністративного позову без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 30.10.2018.
Суддя С.М. Гелета