Справа № 420/5544/18
30 жовтня 2018 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши клопотання Товариства з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ» про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи по суті у справі до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРХІМ» з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування наказів «Про проведення фактичної перевірки ТДВ «ІНТЕРХІМ» від 25.05.2018 року №995, №996, №997, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.07.2018 року №0003124914, №0003114914, №003104914, №0003144909, №0003134909, №0003174909, №0003164909.
Разом з позовною заявою позивач надав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи по суті.
Згідно із ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
В обґрунтування зазначеного клопотання Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ» зазначає про неможливість сплати судового збору з підстав відсутності грошових коштів на рахунку Товариства для сплати такого великого за розмірами судового збору. У зв'язку із стислими строками звернення до суду, які передбачені діючим законодавством України, Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ» не змогло вирішити питання щодо виділення або отримання кредитних коштів для сплати судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На підтвердження відсутності можливості сплатити судовий збір, позивачем надано до суду довідку Філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Одесі про те, що Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ» у Філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банку України» в м.Одесі має поточний рахунок №26000000033007 (980) і станом на 18.10.2018 року залишок коштів по поточному рахунку складає 0,34 грн. Позивачем також надано до суду довідку Товариства з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ» №99 від 19.10.2018 року, з якої вбачається, що станом на 19.10.2018 року залишок на банківських рахунках останнього складає: АТ «Укрексімбанк» р/р 26004000032327 - 19981567,71 грн. (грошові кошти у вигляді кредиту овердрафт, надані під цільове користування для розрахунків за поточними зобов'язаннями з постачальниками); АТ «Укрексімбанк» р/р 26000000033007 - 0,32 грн.; ПАТ «Банк Восток» р/р 26009010196731 - 58288,78 грн. (грошові кошти на рахунку використовуються для розрахунків за товар, що поставляється в аптеки підприємства, для реалізації його через дрібну мережу).
Проте, позивач не надає до суду довідок саме з цих банківських установ на підтвердження залишку коштів на вказаних рахунках.
Крім того, позивач не надає до суду доказів на підтвердження того, що у позивача відсутні інші рахунки у банківських установах та зазначені рахунки є єдиними банківськими рахунками, якими обслуговується Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ». Позивачем також не надано жодних доказів на підтвердження того, що у підприємства будуть наявні кошти в майбутньому, які нададуть змогу безперешкодно сплатити необхідну суму судового збору.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Прийняття рішення щодо звільнення від судового збору чи відстрочення його сплати на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, є правом суду. Вказані норми не передбачають обов'язку суду звільнити особу від сплати судового збору у випадку наявності відповідного клопотання. Невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання Товариства з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ» про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 133, 256 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання Товариства з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ» про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи по суті - відмовити.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Свида