про закриття провадження у справі
30 жовтня 2018 року м. Рівне №1740/2162/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: ОСОБА_1, відповідача: представник Товкач Т.П.,
розглянувши адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВиконавчого комітету Сарненської міської ради Рівненської області
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
Ухвалою суду від 14.08.2018 відкрито провадження у адміністративній справі №1740/2162/18 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сарненської міської ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення №21 від 18.01.2018 щодо зняття з квартирного обліку та про зобов'язання поновити у першочергових списках квартирного обліку зі збереженням попереднього часу перебування у черзі на отримання житла. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.09.2018.
Ухвалою суду від 18.09.2018 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 02.10.2018.
Ухвалою суду від 02.10.2018 визнано причини неприбуття позивача в судове засідання поважними та відкладено судове засідання на 30.10.2018. Одночасно судом частково задоволено клопотання позивача та витребувано у Виконавчого комітету Сарненської міської ради: посвідчену копію облікової справи ОСОБА_3 - для долучення до матеріалів справи; книгу обліку осіб, які перебувають на черзі на одержання жилих приміщень за 2000-2018 роки - для огляду в судовому засіданні та посвідчену копію тих аркушів, на яких міститься інформація про позивача - для долучення до матеріалів справи; посвідчену копію списків черговості громадян, які потребують поліпшення житлових умов, віднесених до категорії І та сімей з дітьми, інвалідність яких виникла внаслідок Чорнобильської катастрофи станом на 01.01.2007 - для долучення до матеріалів справи; інформацію про те, як за рішеннями міськвиконкому здійснювався розподіл жилої площі згідно списку черговості громадян, які потребують поліпшення житлових умов, віднесених до категорії І та сімей з дітьми, інвалідність яких виникла внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, в будинку АДРЕСА_1 в 2007 році.
09.10.2018 через відділ документального забезпечення надійшло клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою від 12.10.2018 клопотання позивача в частині витребування у Виконавчого комітету Сарненської міської ради: оригіналу облікової справи ОСОБА_3; оригіналу списків черговості громадян, які потребують поліпшення житлових умов, віднесених до категорії І та сімей з дітьми, інвалідність яких виникла внаслідок Чорнобильської катастрофи станом на 01.01.2007; оригіналів всіх рішень міськвиконкому про розподіл жилої площі, включаючи розподіл в м.Костопіль, згідно списку черговості громадян, які потребують поліпшення житлових умов, віднесених до категорії І та сімей з дітьми, інвалідність яких виникла внаслідок Чорнобильської катастрофи з часу розподілу жилої площі в будинку АДРЕСА_1 в 2007 році, - залишено без розгляду з урахуванням того, що відповідне клопотання позивача вже вирішено судом ухвалою від 02.10.2018. В частині клопотання про витребування у Виконавчого комітету Сарненської міської ради оригіналу накладної та опису направлення ОСОБА_1 відзиву на позов, а у ВПЗ №5 міста Сарни ПАТ "Укрпошта" оригіналів документів про відправлення і вручення ОСОБА_1 поштового відправлення №3450305257040 відмовлено з огляду на те, що відповідні докази не стосуються предмету доказування.
22.10.2018 через відділ документального забезпечення надійшло клопотання позивача у справі №1740/2162/18 про витребування доказів, у якому вона повторно порушувала ті питання, які вже вирішено судом ухвалою від 12.10.2018.
Ухвалою від 23.10.2018 клопотання позивача залишено без розгляду на підставі статей 45, 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
26.10.2018 через відділ документального забезпечення надійшла заява позивача про відвід судді.
Суд, який розглядає справу, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу в зв'язку з чим, в порядку частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою від 26.10.2018 зупинив провадження у справі та передав заяву про відвід на автоматизований розподіл для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України судді, який вирішуватиме цю заяву.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2018, заява про відвід головуючого судді Друзенко Н.В. у справі №1740/2162/18 передано для вирішення судді Недашківській К.М.
Ухвалою судді Недашківської К.М. від 26.10.2018 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Друзенко Н.В. у адміністративній справі №1740/2162/18 відмовлено.
Відповідно до цього, ухвалою судді Друзенко Н.В. від 29.10.2018 провадження у справі №1740/2162/18 поновлено.
В судовому засіданні 30.10.2018 позивачем усно заявлено відвід судді Друзенко Н.В. з тих підстав, що й у заяві від 26.10.2018.
За правилами частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Відповідно до цього, заява ОСОБА_1 про відвід судді Друзенко Н.В. від 30.10.2018 ухвалою, що постановлена без виходу до нарадчої кімнати, залишена без розгляду.
Крім цього, 29.10.2018 через відділ документального забезпечення надійшло клопотання від сторони відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначене клопотання поставлене на обговорення до початку розгляду справи №1740/2162/18 по суті.
Представник відповідача, підтримуючи клопотання, зауважила, що спірні правовідносини пов'язані із захистом порушених житлових прав ОСОБА_1, а відтак спір не є публічно-правовим і має вирішуватися за правилами ЦПК України. Вказала, що аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 по справі №2а-310/12.
Позивач проти задоволення вказаного клопотання заперечувала, покликаючись на те, що у спірних правовідносинах відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а спір стосується його рішення, прийнятого в межах реалізації таких повноважень.
Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі суд встановив таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначено, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п.1 ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Отже, під поняттям "суд, встановлений законом" розуміється і суд, який розглядає справу, що належать до його юрисдикції.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначенням, яке міститься у пункті 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
В свою чергу, за правилами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних осіб з органом державної влади, предметом яких є перевірка законності індивідуальних актів правової дії, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Як встановлено судом рішенням виконавчого комітету Сарненської міської ради Рівненської області №21 від 18.01.2018 ОСОБА_1 знято з квартирного обліку громадян шляхом виключення із списку громадян, постраждалих I категорії внаслідок аварії на ЧАЕС, та сімей з дітьми, інвалідність яких виникла внаслідок Чорнобильської катастрофи, які перебувають на квартирному обліку для поліпшення житлових умов у Сарненському міськвиконкомі. Підставою для цього зазначено: "покращення житлових умов". Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач звернулася в суд з адміністративним позовом, в якому просить визнати вказане рішення незаконним і скасувати його, а також зобов'язати відповідача поновити її у першочергових списках квартирного обліку зі збереженням попереднього часу перебування у черзі на отримання житла.
Наведене свідчить, що позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, направленим на поновлення її права на отримання житла, порушеного відповідачем. Отже, цей позов поданий на поновлення прав позивача у сфері житлових відносин. Дане твердження підтверджується, зокрема, і тим, що позов ґрунтується на нормах статей 33, 34, 40, 47 Житлового кодексу України.
За правилами статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Спори про зняття з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та про зобов'язання поновити на такому квартирному обліку підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки у такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного саме цивільного права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права особи на житло. Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.05.2018 у справі №2а-310/12 (провадження №К/9901/6824/18), де предметом спору був розпорядчий акт про зняття позивача з квартирного обліку та зобов'язання поновити позивача та членів її сім'ї на квартирному обліку в пільговій черзі.
В своїй постанові Касаційний адміністративний суд покликався на те, що аналогічний підхід щодо застосування відповідних норм процесуального права наведений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.04.2018 по справі №806/104/16.
Такий же підхід міститься і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 по справі №2а-87/11, де міститься покликання на те, що Велика Палата не вбачає правових підстав для того, щоб відступити від аналогічної правової позиції Верховного Суду України, наведеної у постанові від 02.03.2016 по справі №6-14цс16.
За правилами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене і той факт, що спірні правовідносини у цій справі пов'язані із захистом порушених житлових прав ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України, не зважаючи на те, що у спірних правовідносинах відповідач виконував владні управлінські функції.
За правилами пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
А в силу вимог частини першої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Відповідно до вимог частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 238, частиною другою статті 238, статтями 239, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Провадження у справі №1740/2162/18 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сарненської міської ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення №21 від 18.01.2018 щодо зняття з квартирного обліку та про зобов'язання поновити у першочергових списках квартирного обліку зі збереженням попереднього часу перебування у черзі на отримання житла,- закрити.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції загальних судів і здійснюється у порядку цивільного судочинства, тобто за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повну ухвалу суду складено 30 жовтня 2018 року
Суддя Друзенко Н.В.