19 жовтня 2018 р. Справа № 818/2325/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Воловика С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/2325/18
за позовом Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Сумській області
про визнання протиправними та скасування постанов,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1В.) звернулась з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач, Управління Держпраці), в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову № СМ362/49/АВ/П/ТД-ФС від 21.05.2018 про накладення штрафу в розмірі 223 380, 00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову № СМ362/49/АВ/П/ІП-ФС від 21.05.2018 про накладення штрафу в розмірі 3 723, 00 грн.
Позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтовує наступним. За результатами інспекційного відвідування, згідно акту № СМ362/49/АВ від 25.04.2018, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ч. 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме: допущення працівників до виконання робіт без укладання трудового договору, та порушення ч. 2 ст. 48 Кодексу законів про працю України, п. 1.1 глави 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: не здійснення запису про прийняття на роботу у трудовій книжці працівника ОСОБА_4
На підставі висновків акту перевірки, 25.04.2018 був внесений Припис про усунення виявлених порушень № СМ362/49/АВ/П, а 21.05.2018 прийняті Постанова № СМ362/49/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в сумі 223 800, 00 грн. та Постанова № СМ362/49/АВ/П/ІП-ФС про накладення штрафу в сумі 3 723, 00 грн.
На переконання позивача, вказані постанови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки працівники до виконання робіт без укладання трудового договору не допускались, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ніколи не працювали у ФОП ОСОБА_1, є її знайомими, які періодично допомагали здійснювати підприємницьку діяльність. Крім того, позивач зазначила, що після проведення інспекційного відвідування та отримання припису про усунення порушень, нею були внесені записи до трудової книжки ОСОБА_4, про що повідомлено Управління Держпраці листом від 04.06.2018.
З вищезазначених підстав, ФОП ОСОБА_1 вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 19.06.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 818/2325/18, підготовче засідання призначене на 27.06.2018 о 14 год. 30 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Так, 06.07.2018 від Управління Держпраці надійшов відзив (а.с. 36-39), у якому відповідач зазначив, що під час здійснення інспекційного відвідування позивача було встановлено, що до трудової книжки працівника ОСОБА_4 запис про прийняття на роботу не здійснений, що є порушенням п. 1.1 глави 1, п. 2.21-1 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. З метою усунення вказаних порушень, ФОП ОСОБА_1 був внесений припис, на виконання вимог якого, листом від 04.06.2018 було повідомлено про внесення відповідного запису та передання трудової книжки на зберігання працівнику. При цьому, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначеного, надано не було, відповідач дійшов висновку про не усунення виявлених порушень та наявність підстав для застосування штрафу в сумі 3 723, 00 грн. про що 21.05.2018 прийнята відповідна постанова.
Крім того, Управління Держпраці зауважило на тому, що під час інспекційного відвідування були встановлені факти допуску до роботи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без укладенні трудового договору, що підтверджується поясненнями, відеозаписом, розпискою та ін. Також, факт виконання вказаними особами обов'язків продавця підтверджує й сам позивач у листі від 04.06.2018 та в позовній заяві, зазначаючи, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 є її знайомими, які періодично допомагали обслуговувати покупців, розвантажувати товар, підміняти її на час відсутності. Оскільки законодавство про працю не містить такого поняття, як надання допомоги при здійсненні підприємницької діяльності на товариських відносинах, а також беручи до уваги приписи Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 65) «Торгівля та громадське харчування», затвердженого Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України № 918 від 30.11.1999, який визначає завдання та обов'язки продавця продовольчих товарів, Управління Держпраці дійшло висновку про допущення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до виконання обов'язків продавця без укладання трудового договору та наявність підстав для застосування штрафу в сумі 223 800, 00 грн. про що 21.05.2018 прийнята відповідна постанова.
За наведених обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Від позивача 12.07.2018 надійшла заява про забезпечення позову, у якій ФОП ОСОБА_1 просила суд зупинити дію оскаржуваних постанов та зупинити стягнення на підставі постанови державної виконавчої служби, за якою стягнення здійснюється у безспірному порядку. Ухвалою суду від 16.07.2018 вказана заява була частково задоволена, дія Постанов від 21.05.2018 № СМ362/49/АВ/П/ТД-ФС та № СМ362/49/АВ/П/ІП-ФС зупинена до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Також, 16.07.2018 від ФОП ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив (а.с. 87-91), у якій позивач зазначила, що при прийнятті оскаржуваних постанов, відповідач безпідставно відмовив їй в ознайомленні з матеріалами справи, у зв'язку з чим вона не мала змоги надати ґрунтовні пояснення щодо обставин цієї справи. Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що від підпису акту інспекційного відвідування не відмовлялась і припис про усунення порушень в частині внесення записів до трудової книжки ОСОБА_4 виконала, про що проінформувала інспектор Романчука О.С.
Стосовно ОСОБА_5 позивач пояснила, що перебувала з нею в дружніх стосунках, у зв'язку з чим, коли ОСОБА_1 на деякий час мала залишати павільйон, вона залишалась, а, інколи, допомагала розвантажувати товар, тобто, фактично не працювала продавцем. Щодо розписки про сплату заборгованості по заробітній платі позивач зазначила, що наприкінці 2017 року взяла у ОСОБА_5 в борг 10 500, 00 грн. не складаючи при цьому ніякої розписки та, через деякий час, повернула їй 8 500, 00 грн. У грудні 2017 року ОСОБА_5 прийшла у павільйон в нетверезому стані, влаштувала скандал та почала вимагати написати розписку про повернення боргу. Так, під її диктовку, позивач написала згадану розписку, не розуміючи при цьому її змісту. Після цих подій, аналогічну допомогу ОСОБА_1 надавала ОСОБА_6, особа якої так і не була встановлена під час інспекційного відвідування.
Отже, на думку позивача, вказані обставини свідчать про відсутність порушень трудового законодавства, оскільки надання епізодичної допомоги на «товариських відносинах», не забороняється.
Управління Держпраці 19.07.2018 надало заперечення (а.с. 105-106), у яких вказало на те, що при розгляді справи та прийнятті постанов про накладення штрафу, були дотримані вимоги Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, висновки інспекційного відвідування про порушення трудового законодавства є обґрунтованими та підтверджені відповідними доказами.
В підготовчому засіданні 01.08.2018 представник позивача подав клопотання про виклик в судове засідання в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Ухвалою суду від 01.08.2018, занесеною до протоколу, клопотання про виклик свідків задоволено, підготовче провадження по справі № 818/2325/18 закрито, справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11.09.2018 об 11 год. 30 хв.
Від Управління Держпраці 10.09.2018 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у відпустці (а.с. 122). У зв'язку з цим, Ухвалою суду від 11.09.2018, розгляд справи відкладено на 10.10.2018 о 15 год. 30 хв.
В судовому засіданні 10.10.2018 представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неприбуттям свідків. Ухвалою суду від 10.10.2018, занесеною до протоколу, розгляд справи відкладений на 13.10.2018 о 10 год. 00 хв.
В судовому засіданні 13.10.2018 ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Представник Управління Держпраці в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити.
Заслухавши позивача, його представника та представника відповідача, допитавши свідків, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та об'єктивно оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.
На підставі звернення ОСОБА_5 від 16.04.2018 про порушення законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, начальником Управління Держпраці у Сумській області 20 квітня 2018 року прийнятий Наказ № 515 (а.с. 42) про проведення інспекційного відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 24.04.2018 по 25.04.2018. Для здійснення вказаного заходу, головному державному інспектору Романчук О.С. видано направлення № 206/СМ362 (а.с. 43).
За результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин, 25.04.2018 складений акт № СМ362/49/АВ (а.с. 46-49), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України внаслідок використання праці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без укладення трудового договору; а також порушення ч. 2 ст. 48 Кодексу законів про працю України та п. 1.1 глави 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, внаслідок не здійснення запису про прийняття на роботу у трудовій книжці працівника ОСОБА_4
На підставі висновків акту перевірки, 25.04.2018 позивачу був направлений Припис № СМ362/49/АВ/П (а.с. 50) про усунення виявлених порушень шляхом укладання трудових договорів з найманими працівниками та внесення належних записів до трудових книжок усіх найманих працівників в строк до 02.05.2018. Крім того, 05.05.2018 прийняті Рішення № СМ362/49/АВ/П/ТД та № СМ362/49/АВ/П/ІП щодо розгляду справи про накладення штрафу (а.с. 64-65), про що повідомлено ФОП ОСОБА_1 (а.с. 66).
За результатами розгляду вказаної справи, 21.05.2018 відповідачем прийняті: Постанова № СМ362/49/АВ/П/ТД-ФС (а.с. 14) про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 223 380, 00 грн. за використання праці осіб без укладання трудового договору та Постанова № СМ/362/49/АВ/П/ІП-ФС про накладення штрафу в розмірі 3 723, 00 грн. за порушення порядку ведення трудових книжок, які 24.05.2018 направлені позивачу (а.с. 67).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача щодо протиправності постанов про накладення штрафу, з наступних підстав.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), визначається Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017.
Згідно з п. 2 вказаного Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, зокрема, інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспекційні відвідування проводяться, окрім іншого, за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (пункт 8 Порядку).
Пунктом 11 зазначеного Порядку встановлено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:
1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;
3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Об'єкт відвідування під час проведення інспекційного відвідування має право:
1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;
2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку;
3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису;
4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником;
5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов'язки;
6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;
7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об'єкта відвідування;
8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;
9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань (пункт 14 Порядку).
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і, у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Відповідно до п. 21 Порядку, якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
На виконання пункту 22 згаданого Порядку, матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.
У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку).
При цьому, пунктами 28, 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю встановлено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються. Втім, за використання праці неоформлених працівників, заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
В даному випадку, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 було проведено Управлінням Держпраці 24-25 квітня 2018 року, у зв'язку зі зверненням ОСОБА_5, яка повідомила про виконання обов'язків продавця у період з 26 червня по 14 грудня 2017 року без укладання трудового договору, а також наявність заборгованості по заробітній платі в сумі 1 740, 00 грн. (а.с. 45).
Так, під час відвідування позивача 24 квітня 2018 року о 10 год. 20 хв. за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Лазаревського, 6а, було здійснено відеофіксацію й фотозйомку обслуговування покупців особою, яка представилась працівником позивача ОСОБА_4, але, надати документи, які посвідчують особу та пояснення з приводу роботи у ФОП ОСОБА_1, вказана особа відмовилась.
При повторному відвідуванні о 15 год. 20 хв., також було здійснено відеофіксацію й фотозйомку обслуговування покупців особою, яка представлялась ОСОБА_4, проте, цього разу, вона зізналась, що насправді є ОСОБА_6, і що періодично допомагає ОСОБА_1 здійснювати діяльність. При цьому, позивач також підтвердила цю обставину (а.с. 68 - відеозапис і фотографії на компакт-диску).
Під час відвідування ФОП ОСОБА_1 25.04.2018 близько 17 год. 00 хв. за участю оперуповноваженого Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_9, встановлено, що ОСОБА_6 обслуговує покупців за місцем здійснення господарської діяльності позивача - Сумська область, м. Конотоп, вул. Лазаревського, 6а, але надати письмові пояснення з цього приводу вона знову відмовилась.
Крім того, 25.04.2018 головним державним інспектором праці були отримані пояснення від ОСОБА_5 (а.с. 57), яка повідомила, що працювала продавцем у ФОП ОСОБА_1 з 25.06.2017 по 12.12.2017 без укладання трудового договору в письмовій формі та внесення відповідного запису до трудової книжки. Зокрема, ОСОБА_5, обслуговувала покупців та здійснювала прийом товарів за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Лазаревського, 6а згідно встановленого графіку роботи. За виконану роботу, один раз на місяць отримувала заробітну плату в розмірі 110, 00 грн. за один день, про що розписувалась в окремому зошиті. При цьому, ОСОБА_5 зазначила, що станом на день надання пояснень ФОП ОСОБА_1 має перед нею заборгованість по заробітній платі в сумі 1 740, 00 грн. що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 59).
Також, факт обслуговування покупців та прийняття товару за адресою здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, а саме: Сумська область, м. Конотоп, вул. Лазаревського, 6а, жінкою на ім'я ОСОБА_5 був підтверджений і показами допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 128 Господарського кодексу України, громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється; із залученням або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами.
У разі здійснення підприємницької діяльності спільно з іншими громадянами або юридичними особами громадянин має права та обов'язки відповідно засновника та/або учасника господарського товариства, члена кооперативу тощо, або права і обов'язки, визначені укладеним за його участі договором про спільну діяльність без створення юридичної особи.
На виконання частини 7 вказаної статті, громадянин-підприємець зобов'язаний додержуватися вимог, передбачених статтею 46 Господарського кодексу України, згідно якої, підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці, забезпечуючи при цьому належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.
Статтею 21 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 24 КЗпП України).
З системного аналізу вказаних норм, суд робить висновок, що фізична особа-підприємець має право здійснювати підприємницьку діяльність самостійно, шляхом створення юридичних осіб, із залученням найманої праці та спільно з іншими особами на підставі відповідних угод. При цьому, наймана праця може залучатись як на постійній основі шляхом укладання безстрокового трудового договору, так і на визначений строк або для виконання певної роботи.
Згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України № 918 від 30.11.1999, до загальних завдань та обов'язків продавця продовольчих товарів належать: участь у прийманні товарів, забезпечення зберігання товарів за кількістю та якістю, підготовка товарів до продажу, встановлення і перевірка справності ваговимірювальних приладів, електронного контрольно-касового апарату, виробничого інвентарю, інструментів, пропонування товарів, нарізка, зважування і упаковка товарів, підрахунок вартості покупки, перевірка реквізитів чека, видання покупки, підрахунок грошей та ін.
Отже, за наведених обставин, суд вважає наявні в матеріалах справи докази достатніми для висновків про те, що ОСОБА_6 Нататлія та ОСОБА_5 виконували обов'язки продавців з продажу продовольчих товарів за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 (Сумська області, м. Конотоп, вул. Лазаревського, 6а) без укладанян трудового договору безстроково, на визначений строк або на виконання певної роботи з останньою.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо періодичного надання вказаними особами допомоги на товариських стосунках, оскільки такий спосіб здійснення підприємницької діяльності чинним законодавством не передбачений. Доказів того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 залучались до виконання обов'язків продавців у визначений законодавством спосіб (на умовах трудового, цивільно-правового договору та ін.), позивач суду не надав, під час розгляду справи зазначав, що ніяких угод зі згаданими особами не укладав.
Стверджуючи про відсутність підстав для накладення штрафу в сумі 3 723, 00 грн. ФОП ОСОБА_1 вказує на те, що виявлені під час інспекційного відвідування порушення порядку ведення трудових книжок, на виконання припису від 25.04.2018 (а.с. 50), були усунуті, відповідні записи у трудовій книжці ОСОБА_4 зроблені, трудова книжка була передана на зберігання останній, про що повідомлено інспектора Романчук О.С.
Втім, суд не може погодитись з указаними твердженнями з тих підстав, що на момент прийняття 21.05.2018 оскаржуваної постанови, інформацію про усуненя порушень та відповідні докази на її підтвердження ФОП ОСОБА_1 відповідачу не надавала, про внесення записів до трудової книжки ОСОБА_4 повідомила лише 06.06.2018 (а.с. 63), не надавши, при цьому, жодного доказу на підтвердження цієї обставини. Не були надані такі докази і під час розгляду справи.
Також, на переконання суду, є необґрунтованим і посилання позивача на порушення Управлінням Держпраці порядку прийняття оскаржуваних постанов з підстав ненадання можливості ознайомитись з матеріалами справи під час її розгляду.
Так, відповідно до пунктів 3-8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.
Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Як убачається з матеріалів справи, позивач належним чином був повідомлений про розгляд справи щодо порушень, виявлених під час інспекційного відвідування 24-25 квітня 2018 року (а.с. 65-66), обґрунтованих клопотань про її відкладення не подавав. З огляду на приписи вказаних норм, суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності правових підстав для відкладення розгляду справи за клопотанням ФОП ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами під час її розгляду, оскільки позивач приймала участь в інспекційному відвідуванні, отримала відповідний акт та була обізнана щодо суті виявлених порушень, тобто, зміст цих матеріалів був їй відомий.
На виконання ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), несуть відповідальність у вигляді штрафу в тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а у разі порушення вимог трудового законодавства порядку ведення трудових книжок - у вигляді штрафу в розмірі мінімальної заробітної плати.
Станом на 25.04.2018 (день виявлення порушення), розмір мінімальної заробітної плати, згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2018 рік», складав 3 723, 00 грн., у зв'язку з чим, за використання праці кожної особи без укладання трудового договору застосовується штраф в сумі 111 690, 00 грн., а за порушення порядку ведення трудових книжок - 3 723, 00 грн.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови про накладення штрафу відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, позовні вимоги про визнання їх протиправними є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В повному обсязі рішення суду складено 29.10.2018.
Суддя С.В. Воловик