24 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа №1640/3268/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №1640/3268/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов,
18 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (надалі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарських штрафів від 07.08.2018 №059315 та №059314.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність спірних актів індивідуальної дії вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Звертав увагу на те, що його не було своєчасно повідомлено про розгляд справи про порушення на автомобільному транспорті, відповідну справу розглянуто без його участі, а також без перевірки та складення належних документів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
02.10.2018 відповідач надав до суду письмовий відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому зазначив, що у ході проведення рейдової перевірки співробітниками управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області перевірено вантажні автомобілі, які відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належать ОСОБА_1, за кермом яких перебували водії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 За твердженням відповідача, водіями автотранспортних засобів на вимогу інспектора не надано усіх необхідних документів для перевезення вантажу (тахокарти), що визначені статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Наголошував на тому, що позивача завчасно та належним чином повідомлявся про розгляд справи про порушення на автомобільному транспорті шляхом надіслання повідомлення рекомендованим листом (а.с. 18-20).
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи суд встановив, що 02.07.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області на підставі направлення на рейдову перевірку №018624 (а.с. 29 зворот) було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
В ході перевірки транспортного засобу марки RENAULT номерний знак НОМЕР_1, водій ОСОБА_3, було виявлено та зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.07.2018 №057451 факт порушення надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Зокрема, при наданні послуг з перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної №102-35915580 від 02.07.2018, транспортним засобом, який згідно з п. 6.1 положення "Про робочий час і час відпочинку водіїв" (Наказ МТЗУ від 07.06.2018 №340) повинен бути обладнаний тахографом, порушено вимоги п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв - тахографів (Наказ МТЗУ від 24.06.2010 №385, а саме: у водія відсутні щоденні реєстраційні листи обліку робочого часу та відпочинку (тахокарти) у передбаченій кількості. Тобто, надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
До акта перевірки внесено запис про те, що водій з актом перевірки ознайомлений, від підпису та письмових пояснень відмовився (а.с. 22).
Крім цього, 13.07.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області на підставі направлення на рейдову перевірку №018628 (а.с.29) було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
В ході перевірки транспортного засобу марки DAF номерний знак НОМЕР_2, водій ОСОБА_2, було виявлено та зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.07.2018 №057557 факт порушення в частині надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Зокрема, при наданні послуг з перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної №102-36244782 від 13.07.2018 транспортним засобом, який згідно п. 6.1 положення "Про робочий час і час відпочинку водіїв" (Наказ від 07.06.2018 №340) повинен бути обладнаний тахографом, порушено вимоги п. 3.3 інструкції з використання контрольних пристроїв - тахографів (Наказ МТЗУ від 24.06.2010 №385, а саме: у водія відсутні щоденні реєстраційні листи обліку робочого часу та відпочинку (тахокарти) у передбаченій кількості. Тобто надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
До акта перевірки внесено запис про те, що водій з актом перевірки ознайомлений, від підпису та письмових пояснень відмовився (а.с. 23).
Доказів оскарження вказаних порушень сторонами у справі не надано.
Відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (надалі - Порядок №1567), справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Враховуючи те, що позивач зареєстрований у Полтавській області, акти від 02.07.2018 №057451 та від 13.07.2018 №057557 було направлено на розгляд до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.
23.07.2018 Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області було надіслано ОСОБА_1 повідомлення №2382/32-18 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який призначено на 10:00 год. 06.08.2018 (а.с. 27), вказане повідомлення вручене особисто 04.08.2018 (а.с. 28).
На розгляд справи позивач чи його представник не прибули, будучи належним чином поінформованим про дату, час та місце її розгляду.
Відповідно до п. 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області ОСОБА_4 07.08.2018 винесено постанови № 059314 та № 059315 про застосування адміністративно-господарських штрафів у сумі 1700,00 грн по кожній за допущення порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 8, 9).
Листом від 09.08.2018 №2561/32-18 відповідач надіслав позивачу примірник зазначених постанов (а.с. 27).
Не погодившись із вказаними постановами, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті реорганізовано шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється - Державній службі України з безпеки на транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.
Відповідно до п. 1 даного Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
У відповідності до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.
Розпорядженням КМУ № 1378-р від 16.12.2015 "Питання Державної служби з безпеки на транспорті" здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.
З огляду на викладене, Укртрансбезпека під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, урегульовано Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.
Відповідно до п. 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється наявність визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Тобто, кожне виявлене порушення фіксується у зазначеному акті. При цьому відсутня вимога до суб'єкта владних повноважень складати по кожному виявленому порушенню окремий акт.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (п. 21 Порядку №1567).
Пунктом 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (надалі - Закон №2344-III) визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 №232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Відповідно до ст. 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 48 Закону № 2344-III передбачено перелік обов'язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, а саме документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже перелік документів згідно ст. 48 Закону № 2344-III не є вичерпним.
Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене у для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція № 385).
Відповідно до п. 2.5 Інструкції №385 тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Окрім цього згідно п. 2.6. Інструкції № 385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два роки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.
За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (п. 2.7. Інструкції № 385). У разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів відповідно до вимог ЄУТР маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра згідно з вимогами додатка 2 (п. 2.8. Інструкції № 385).
Відповідно до п. 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Відповідно до 3.5 Інструкції №385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР) підписаної у Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Отже, водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний тиждень та попередні 28 календарних днів, тобто 1+28 тахограм.
Як вказано в акті проведення перевірки реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія - тахокартки, під час рейдової перевірки водій не надавав як за поточний день так і за попередні 28 днів.
Як під час розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства в Управлінні Укртрансбезпеки у Полтавській області, так і під час розгляду даної справи суду позивач жодних тахокарт не надавав.
Законодавець чітко встановив обов'язок водія надати при перевірці відповідному державному органу тахокарти у визначеній кількості, а транспортного підприємства забезпечити їх наявність у такого водія. Однак, позивачем не дотримано вказаних умов.
Суд звертає увагу, що в позовній заяві ОСОБА_1 не наводить доказів на спростування суті виявленого при перевірці порушення, а лише посилається на певні недоліки процедури розгляду справи про порушення на автомобільному транспорті. Разом з тим, постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, винесені на підставі актів №057451 від 02.07.2018 та №057557 від 13.07.2018 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, складені у відповідності до вимог чинного законодавства, доказів їх скасування чи оскарження суду не надано.
Посилання позивача на ту обставину, що факт надання ним послуг на договірних умовах із замовником послуги за плату з боку посадових осіб Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті не перевірявся спростовується обставинами, які відображені у товарно-транспортних накладних, наданими водіями інспектору під час здійснення перевірки транспортних засобів. Відповідно до вказаних накладних перевізник ФОП ОСОБА_1 здійснював перевезення на замовлення ТОВ "Нова пошта" з м. Чернігів до м. Київ 02.07.2018 та з м. Київ до м. Чернігів 13.07.2018 (а.с. 24-25). Перевірка правильності оформлення вказаних документів до повноважень інспектора не входить, оскільки існує законодавча заборона втручання у господарську діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, а тому судом не перевіряється.
Згідно зі статтею 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 і 48 Закону.
Так, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зважаючи на встановлені судом обставини справи суд приходить до переконання, що Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області правомірно було винесено постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 07.08.2018 №059314 та №059315 за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та відповідно до ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" та застосовано у відношенні позивача адміністративно-господарські штрафи в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне окреме порушення.
Відповідно до положень частин першої - третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що з боку відповідача доведено законність та обґрунтованість прийнятих ним актів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні в повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) до Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008) про визнання протиправними та скасування постанов залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун