Справа № 815/744/18
25 жовтня 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (вул.31 Березня,69, м.Березівка, Одеська область, 67300) до ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області (вул.Леніна,126, с.Дальник, Овідіопольський район, Одеська область, 67842), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на боці відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеської області, ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 65000), ОСОБА_5(АДРЕСА_2), ОСОБА_6 (вул. Пролетарська, 100, м. Бердянськ) про скасування рішень ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області №510 від 15.08.2012 року, № 594 від 31.11.2012 року, № 595 від 31.11.2012 року, № 36 від 22.12.2017 року, зобов'язання ОСОБА_2 сільську раду Овідіопольського району Одеської області виділити ОСОБА_1 земельну ділянку по вул. Корабельній с. Санжійка Овідіопольського району та надати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації щодо відведеної земельної ділянки,-
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 (вул.31 Березня,69, м.Березівка, Одеська область, 67300) до ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області (вул.Леніна,126, с.Дальник, Овідіопольський район, Одеська область, 67842), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на боці відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеської області, ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 65000), ОСОБА_5(АДРЕСА_2), ОСОБА_6 (вул. Пролетарська, 100, м. Бердянськ) про скасування рішень ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області №510 від 15.08.2012 року, № 594 від 31.11.2012 року, № 595 від 31.11.2012 року, № 36 від 22.12.2017 року, зобов'язання ОСОБА_2 сільську раду Овідіопольського району Одеської області виділити ОСОБА_1 земельну ділянку по вул. Корабельній с. Санжійка Овідіопольського району та надати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації щодо відведеної земельної ділянки.
В судовому засіданні 25.10.2018 року позивачем були підтримані позовні вимоги та він заявив, що він як громадянин, що не отримував у власність шляхом приватизації земельних ділянок, звернувся до ОСОБА_2 сільської ради із заявою від 04.12.2017 року про надання йому бажаної земельної ділянки в с.Санжійка в місці, яке на даних Державного земельного кадастру визначена, як вільна, але рішенням раді від 22.12.2017 року №36 йому було протиправно відмовлено у цьому, пославшись на те, що ці земельні ділянки передані інших особам ще у 2012 році, а інших вільних земель не має, хоча ці особи не оформили своє право та не займаються оформленням документів з 2012 року. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки вільних земельних ділянок на території с.Санжійка не має, а відносно бажаної позивачем земельної ділянки у 2012 році прийняті рішення про наданням громадянам згоди на розробку проекту землеустрою щодо їх відведення їм у власність, а тому рада не може повторно прийняти рішення доки не буде вирішено питання з цими особами. Представник третьої особи - ОСОБА_3 управління ДГК в Одеській області підтримав доводи представника відповідача. Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 були сповіщені належним чином про день, час та місце слухання справи, але в судове засідання не прибули без поважних причин, а тому, на підставі положень ч.1 ст.205 КАС України, суд ухвалив рішення про розгляд справи за такої явки її учасників.
Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач - ОСОБА_2 сільська рада згідно ст.140 Конституції України, ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницьким органом місцевого самоврядування, якому ст.ст.12,118 ЗК України та ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надані певні повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, які знаходяться у комунальній власності громади в межах відповідного населеного пункту. Відповідно до рішення Конституційного суду України № 10-рп/2010 від 01.04.2010 року по справі № 1-6/2010 положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (2005) стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, а тому спори щодо оскарження його рішень, дій або бездіяльності з цього питання, відповідно до положень ст.55 Конституції України п.1 ч.1 ст.19 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
04.12.2017 року на адресу ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку (вхідний №А-43), з додатками на 4 арк., відповідно до вимог діючого законодавства.
Дана заява була розглянута Постійно діючою депутатською комісією з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою, надана пропозиція: «Відмовити» та передана на розгляд чергової сесії ОСОБА_2 сільської ради.
При обробці та розгляді даної заяви працівники ОСОБА_2 сільської ради та депутати керуються Законом України «Про основи містобудування», а саме відповідно до вимог ст. 17 даного закону, якою передбачено, що містобудівна документація - це, затверджені текстові та графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, яка згідно ст.17 Закону України «Про основи містобудування» є основою для підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації.
Також основним видом містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є генеральний план населеного пункту.
Рішенням 13 сесії ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області №307 від 26 жовтня 2011 року були затверджені генеральні плани с. Дальник, с. Грибівка, с. Санжійка.
Інформація надана у рішенні №36 від 22 грудня 2017 року 3 сесії VII скликання ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області, цілковито ґрунтується на підставі затверджених генеральних планів ОСОБА_2 сільської ради, а також рішенні №510 від 15 серпня 2012 року «Про надання громадянці України ОСОБА_4 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», рішенні №594 від 31 жовтня 2012 року «Про надання громадянці України ОСОБА_5 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та рішенні №595 від 31 жовтня 2012 року «Про надання громадянину України ОСОБА_6 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», а також викопіюванням з генерального плану.
З вищевикладених документів чітко вбачається висновок, що на земельні ділянки, щодо яких гр. ОСОБА_1 надав викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки, наданні рішенням сесії ОСОБА_2 сільської ради іншим громадянам України про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Данні рішення є чинними, не скасовані, громадяни України перебувають у стадії розробки та погодження проектів землеустрою щодо відведення даних земельних ділянок.
Виходячи з цього, 22 грудня 2017 року на 3 сесії VII скликання ОСОБА_2 сільської ради Овідіополського району Одеської області була розглянута заява гр. ОСОБА_1 та прийняте рішення за №36, яким у задоволені заяви було відмовлено в зв'язку з тим, що вільних земельних ділянок не наданих у власність або користування на території с. Грибівка та с. Санжійка не має.
Суд оцінюючи вказані рішення суб'єкту владних повноважень, з огляду на положення ч.2 ст.2 КАС України, приходить до висновку про їх часткову не законність з огляду на наступне.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 вказаної статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до положень п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою» від 02.06.2015 року №497-VІІІ, було передбачено, що прийняті та не виконані до набрання чинності цим Законом рішення Верховної ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань зберігають чинності протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом…
ОСОБА_8 набув чинності 27.06.2015 року.
Таким чином, рішенні ОСОБА_2 сільської ради №594 від 31 жовтня 2012 року «Про надання громадянці України ОСОБА_5 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та рішенні №595 від 31 жовтня 2012 року «Про надання громадянину України ОСОБА_6 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», які не були реалізовані шляхом складання та затвердження проектів землеустрою, втратили свою чинність за спливом дворічного строку, тобто з 27.06.2017 року.
Оскільки вказані рішення ОСОБА_2 ради втратили свою чинність в силу положень Закону, вони не можуть бути скасовані судом, в зв'язку із чим, в задоволенні позовних вимог про скасування рішень ОСОБА_2 сільської ради №594 від 31 жовтня 2012 року «Про надання громадянці України ОСОБА_5 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та рішенні №595 від 31 жовтня 2012 року «Про надання громадянину України ОСОБА_6 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» слід відмовити на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.
Разом з тим, оскільки наведені вище рішень втратили свою чинність з __.06.2017 року, посилання на них, як на підставу відмови позивачу у прийнятті рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки по вул.Карабельній 5,7,9 в с.Санжійка ОСОБА_2 сільської ради не є ґрунтовним та законним, в зв'язку із чим, відмова позивачу, що міститься в рішенні ОСОБА_2 сільської ради від 22.12.2017 року №36 «Про відмову гр..ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с.Санжійка Овідіопольського району Одеської області» є безпідставною.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з
використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з цих норм права, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 сільська рада, зазначивши у рішенні від 22.12.2017 року №36 таку підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, як відсутність вільних земельних ділянок, діяла не порядком та у спосіб визначені Конституцією та законами України, що є достатньою підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування згідно положень ч.1 ст.245 КАС України.
Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання ОСОБА_2 сільську раду виділити ОСОБА_1 земельну ділянку по вул. Корабельній с. Санжійка Овідіопольського району та надати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації щодо відведеної земельної ділянки, суд виходить з наступного.
Згідно положень ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на сесіях місцевих рад здійснюється вирішення земельних питань, які знаходяться в компетенції відповідної ради.
Відповідно до наведених вище положень ст.118 ЗК України вказане питання знаходиться у виключній компетенції відповідної ради, тобто вказані повноваження є дискреційними та можуть бути перевірені судом лише за умови розгляду по суті та відмови заявнику у задоволенні звернення.
Під час розгляду цієї справи судом встановлені нові обставини щодо втрати чинності рішень ради про надання згоди на розробку проектів землеустрою 2012 року іншим громадянам, які не були відомі відповідачу під час прийняття ним оскаржуваного рішення від 22.12.2017 року №36 та могли бути враховані, в зв'язку із чим, суд на підставі положень ч.1, ч.2 ст.245 КАС України вважає за необхідне в цій частині поновити права особи, яка звернулась за судовим захистом, шляхом зобов'язання відповідача ОСОБА_2 сільську раду Овідіопольського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2017 року (вхід.№А-43), з урахуванням обставин встановлених судом під час розгляду цієї справи.
Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати рішення ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 36 від 22.12.2017 року.
3. Зобов'язати ОСОБА_2 сільську раду Овідіопольського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2017 року (вхід.№А-43), з урахуванням обставин встановлених судом під час розгляду цієї справи.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 30.10.2018 року.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Єфіменко К.С.
.