Справа № 815/2716/18
29 жовтня 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеського обласного військового комісаріату (65014, м.Одеса, вул.Канатна, 35) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
06 червня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому позивач (з урахуванням уточнень) просить суд визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпоряднику бюджетних коштів висновку щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 “Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати висновок та документи розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 “Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”.
Ухвалою суду від 20 червня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку недодержанням вимог ст. 160, 161 КАС України, та встановлено 7-денний строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаній ухвалі визначено, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду позовної заяви зазначенням позовних вимог приведених у відповідність до суб'єктного складу учасників справи, зазначенням адреси електронної пошти позивача, вірного ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача та власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також шляхом надання копії позовної заяви для відповідача.
11 липня 2018 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків у позовній заяві з додатками (вх.№19902/18).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що він проходив військову службу в лавах Збройних Сил СРСР з 12 листопада 1987 року по 02 жовтня 1989 року, у тому числі в Республіці Афганістан з 06 червня 1988 по 12 лютого 1989 року, є учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан. Статус інваліда війни II групи вперше позивач отримав 01.03.2016 у зв'язку з пораненням, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що засвідчується довідкою до акта огляду МСЕК від 01 березня 2016 року серії 10 ААВ № 792071. (огляд первинний). Таким чином, як вказує позивач, він набув право на призначення та виплату мені одноразової грошової допомоги, яка визначена чинним законодавством України. У позовній заяві зазначено, що 24.03.2018 року у відповідності до ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, ОСОБА_1 звернувся до уповноваженого органу, яким є Одеський обласний військовий комісаріат, з заявою про виплату мені одноразової грошової допомоги, надавши усі необхідні для призначення документи. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений 15-денний строк безпідставно, як стверджує позивач, не подав зазначені документи розпоряднику бюджетних коштів, яким є Міністерства оборони України та відмовив ОСОБА_1 листом від 24 квітня 2018 року № 3042. Зазначені дії ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач вважає протиправними з огляду на наступне. З посиланням на положення п.21.21, п.21.5, п.21.7, п.21.8 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. № 402, позивач зазначає, що при наданні висновку про причинний зв'язок поранення позивача, військово-лікарською комісією Південного регіону встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що поранення (контузія) та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Рішення військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 49 від 10.02.2016, яким встановлено, що отримані позивачем поранення пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та комісійний висновок судово-медичних експертів Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи (Акт № 44 від 10 лютого 2016 року засвідчили в моїх діях відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення. При цьому, як вказує ОСОБА_1 у позовній заяві, у вказаному протоколі не зафіксовано, що поранення пов'язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Наведеним, на переконання позивача, спростовується твердження працівників та керівництва ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що ним до заяви про виплату мені одноразової грошової допомоги не додано документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травами або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Позивач вважає, що вказаний витяг з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону МО України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв доводить, що в діях ОСОБА_1 були відсутні протиправні діяння на момент отримання поранення і є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення та захворювання. Крім того, як стверджує позивач, ні Порядок № 975, ні Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ні будь який-інший нормативно правовий акт не містить норми про те, що відсутність того чи іншого документа є підставою для повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги. Відповідні юридичні факти можуть підтверджуватись і іншими документами, як в даному випадку Актом судово-медичного дослідження, протоколом військово-лікарської комісії Південного регіону МО України, довідкою МСЕК. З огляду на викладене, позивач вважає протиправними посилання відповідача на те, що ним не було надано документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Отже, ОСОБА_1 має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інвалід II групи, інвалідність якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Як вказує позивач, саме до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття рішення про призначення або відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, а відповідач має обов'язок направити до Міністерства Оборони України висновок про наявність або відсутність у позивача підстав для встановлення одноразової грошової допомоги.
Зважаючи на вищевикладене та посилаючись на правові висновки Верховного суду України, викладені у постанові від 22.01.2015 року по справі №2-а/1626/10/1370, абз.6 п. 11, п.13 Порядку № 975, пп. 27 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 «Про затвердження Положення про Міністерство оборони України» позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 30.07.2018 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до положень ст. 263 КАС України.
Ухвалою суду від 30.08.2018 року, зважаючи на необхідність забезпечення реалізації права подання відзиву на позов у строк встановлений судом, для всебічного та повного з'ясування обставин справи з прийняттям законного і обґрунтованого рішення у відповідності до вимог ст. 242 КАС України постановлено розглядати справу з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 26.09.2018р.
12 вересня 2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №26715/18) з доказами надіслання його копії на адресу позивача та доказами, згідно переліку, який в ньому наведений. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача зазначає, що 12.04.2018 року Одеським обласним військовим комісаріатом, як уповноваженим органом, було отримано від ОСОБА_1 заяву від 24.03.2018 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, при цьому, до отриманої військкоматом заяви були додані наступні документи: 1. копія сторінок військового квитка серії НОМЕР_1 ; 2. копія акту судово-медичного обстеження (дослідження) № 44; 3. копія витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 10.02.2016 року № 49; 4. копія виписки з акту огляду Медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ № 792071 від 01.03.2016 року; 5. копія облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_1 ; 6. копія довідки Березівського РВК від 22.03.2018 року № 777; 7. копія посвідчення інваліда війни № НОМЕР_2 ; 8. копія сторінок паспорту громадянина України та копія картки фізичної особи-платника податків. Як вказує представник відповідача у відзиві на позовну заяву, надана позивачем копія акту судово-медичного обстеження (дослідження) № 44 та копія витягу з протоколу засідання військово- лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 10.02.2016 року № 49, у яких містяться відомості про наявність у ОСОБА_1 рубців на шкірі лоба і тилі правої китиці - не містять у своєму змісті відомостей щодо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Більш того, виходячи зі змісту акту судово-медичного обстеження (дослідження) № 44, обставини встановлені експертом були досліджені на підставі тверджень (слів) ОСОБА_1 про те, що він отримав осколкові поранення голови та правої руки в районі перевалу Саланг в серпні 1988 року, під час обстрілу. Згідно висновку експерта, вбачається, те, що експерт не зміг чітко встановити дату час та причинку виникнення зазначених рубців, так, експерт стверджує виключно про те, що зазначені рубці можуть бути наслідком загоєння осколкових поранень та по давнині утворення можуть відноситись до подій 1988 року, тобто є наслідком вогнепальних поранень голови, отриманих ОСОБА_1 під час участі в бойових діях на території Республіки Афганістан. При цьому, зі змісту зазначеного акту вбачається те, експертом не було перевірена достовірність слів ОСОБА_1 про отримання ним вогнепальних поранень голови та правої руки, жодні архівні чи медичні документи досліджені не були. Окрім того, як вказує відповідач, відсутні відомості щодо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження у копії витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 10.02.2016 року № 49. При цьому, представник звертає увагу, що у військовому квитку серії НОМЕР_1 , який виданий на ім'я ОСОБА_1 , та був наданий разом із заявою, у п. 22, який передбачає занесення відомостей про отримані поранення та контузії (дата та характер поранення (контузії) - відсутній запис про отримання ОСОБА_1 поранень під час проходження військової служби. Занесення запису у п. 22 військового квитка, у разі отримання поранення чи контузії, було обов'язковим. Виходячи з наведеного вбачається, що до поданої заяви, в порушення вимог п. 11 Порядку № 975, ОСОБА_1 не було додано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Отже, ОСОБА_1 не було додержано вимоги п.11 Порядку № 975. Виходячи з того, що у поданих документах не виявилось, одного з документів які визначені у п. 11 Порядку № 975, в ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виникало обов'язку для подання до розпорядника бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги. При цьому, ОСОБА_1 було повідомлено про здійснення військкоматом запиту до Архіву військово-медичних документів Військово-медичного музею Міністерства оборони Російської Федерації, з метою підтвердження даних про отримання поранення у серпні 1988 року під час проходження строкової військової служби в Демократичній Республіці Афганістан. Направлення запиту до Архіву військово-медичних документів військово-медичного музею Міністерства оборони Російської Федерації обумовлено тим, що зазначена архівна установа володіє інформацією та документами про отримання поранень військовослужбовцями в тому числі у 1988 році. Після надходження з Філії Центрального Архіву Міністерства оборони Російської Федерації відповіді від 17.05.2018 року № 6/3/1-516, в якій було зазначено про відсутність в колекції історій хвороб воїнів-інтернаціоналістів Афганістану історії хвороби рядового ОСОБА_1 . 03 липня 2018 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було сформовано висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого було додано заяву ОСОБА_1 та усі документи. Даний висновок було направлено до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України. Про направлення вищезазначеного висновку, ОСОБА_2 був повідомлений листом Одеського обласного військового комісаріату від 05.07.2018 року № 4842. Зважаючи на вищевикладене та посилаючись на положення ст.16, ч. 9 ст. 16-3, ст.16-4 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.1, п.3, п.13, п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві №975, п.4.84.8. Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, 20.10.2014 року за № 1294/26071, відповідач просить відмовити у позові.
26 вересня 2018 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (вх. №28428/18).
У судове засідання 26.09.2018 року учасники справи не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.
При цьому позивач у позовній заяві просив суд розглядати справу за його відсутністю.
Таким чином, зважаючи на клопотання позивача та відповідача про розгляд справи за їх відсутності та у порядку письмового провадження, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників справи, судом вирішено проводити розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження відповідно до ч.3 ст.194 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , проходив військову службу в лавах Збройних Сил СРСР з 12 листопада 1987 року по 02 жовтня 1989 року, у тому числі в Республіці Афганістан з 06 червня 1988 по 12 лютого 1989 року (військова частина НОМЕР_3 ), є учасником бойових дій в Республіці Афганістан.
10 лютого 2016 року Одеським обласним бюро судово-медичної експертизи на підставі направлення військової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 проведено дослідження (огляд) ОСОБА_1 , за результатами якого складено Акт №44.
Згідно витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтв №49 від 10.02.2016 року поранення старшини ОСОБА_1 можуть являтися наслідком заживлення вогнепальних осколкових поранень (1988 року), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
14 березня 2016 року позивач отримав посвідчення серії НОМЕР_4 , яке видане Управлінням соціального захисту населення Березівської РДА, про те, що він є інвалідом 2 групи і має пільги, встановлені для ветеранів війни-інвалідів війни.
Згідно довідки до акту медико-соцільною експертною копісією Серії 10ААВ №792071, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності, яка ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дій.
12 квітня 2018 року ОСОБА_1 подано до Одеського обласного військового комісаріату заяву від 24.03.2018 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.
У заяві позивач зазначив, що ОСОБА_1 статус інваліда війни II групи отримав вперше 01.03.2016 року. При проходженні військово-лікарської комісії Південного регіону Міністерства оборони України у лютому 2016 року було встановлено, що його поранення, а саме «застарілі рубці на шкірі лоба і тилі правої китиці» є наслідком за живлення вогнепальних осколкових поранень (1988), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. З часу первинного отримання інвалідності і до теперішнього часу, одноразову грошову допомогу позивач, як інвалід II групи, не отримував і про неї позивача ніхто не інформував.
Вказана заява зареєстрована відповідачем 12.04.2018 року за вх. №2766.
До даної заяви ОСОБА_1 було дано наступні документи:
- копія паспорта;
- копія картки фізичної особи - платника податків;
- копія військового квитка серії НОМЕР_1 ;
- копія посвідчення інваліда війни № НОМЕР_2 ;
- копія акту судово-медичного обстеження (дослідження) № 44 від 10.02.2016 року;
- копія витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 10.02.2016 року № 49;
- копія довідки (первинний огляд) до акту МСЕК серії 10 ААВ №792071 від 01.03.2016 року;
- копія довідки від 22.03.2018 року № 777, виданої Березівським районним військовим комісаріатом;
- копія виписки з акту огляду Медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ № 792071 від 01.03.2016 року;
24 квітня 2018 року ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу ОСОБА_1 направлено лист №3042, в якому зазначено, що позивача визнано інвалідом внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, проте копії вищевказаного документа не надано. Висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 10.02.2016 № 44 та висновок військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 10.02.2016 № 49, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про причини та обставини поранення, оскільки вони складені зі слів заявника та не підтверджують факт поранення. Відсутність вищезазначеного документа не дає можливості оформити та подати документи ОСОБА_1 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України на Комісію.
Водночас ОСОБА_1 проінформовано, що з метою підтвердження даних про отримання позивачем поранення у серпні 1988 року під час проходження строкової військової служби в Демократичній Республіці Афганістан, Березівським районним військовим комісаріатом було зроблено запит (від 19.04.2018 року № 1063) до архіву військово-медичних документів Військово-медичного музею Міністерства оборони Російської Федерації, за адресою: 191180, м. Санкт-Петербург, Лазаретний пров., б. 2.
Також позивача повідомлено, що за надходженням необхідної архівної довідки, документи будуть направлені Одеським обласним військовим комісаріатом на Комісію для прийняття рішення щодо виплати відповідно до чинного законодавства.
З наданої до суду копії листа філіалу Центрального архіву Міністерства оборони Російської федерації від 17.05.2018 року №6/3/1-516, судом встановлено, що відповідача повідомлено про відсутність в колекції історій хвороб воїнів-інтернаціоналістів Афганістану, які зберігаються в філіалі, історії хвороби рядового ОСОБА_1 1689 року народження.
Також у листі зазначено, що документи групового обліку поранених і хворих МПП в/ч НОМЕР_3 (Пули-Хумри ДРА) на зберігання у філіал не поступали.
Судом встановлено, що 08.06.2018 року вказаний лист надійшов до Березівського РВК та зареєстрований у ньому за вх. №2247.
03 липня 2018 року за вих. №4829 відповідачем на адресу Директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України направлено лист разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , копією довідки (первинний огляд) до акту МСЕК серії 10 ААВ №792071 від 01.03.2016 року, копією військового квитка, копією сторін паспорта, копією витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 10.02.2016 року № 49, копією судово-медичного обстеження (дослідження) № 44 від 10.02.2016 року, копією архівної довідки від 17.05.2018 року №6/3/1-516.
У вказаному листі зазначено про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що 05.07.2018 року за вих. №4882 на адресу ОСОБА_1 направлено лист, в якому зазначено, що у зв'язку з надходженням архівної довідки від 17.05.2018 № 6/3/1-516, документи з висновком щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності у 2016 році направлено в Департамент фінансів Міністерства оборони України за вих. від 03 липня 2018 року № 4829 на комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія) та що про прийняте Комісією рішення, відповідно до Постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975, буде додатково повідомлено.
Станом на дату вирішення даної адміністративної справи відсутні відомості про рішення, прийняте Комісією.
Вважаючи бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпоряднику бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”, протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Суд погоджується з правовою позицією позивача та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані, зокрема, Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві ”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2013 р. № 975, а також іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до п. 2 ч. 1 с. 3 цього ж Закону, дія цього закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно п. « 2» ч. 1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Вказаний Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Відповідно до п. 6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.
Відповідно до п. 3 Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці МСЕК.
Згідно вимог п.11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; - довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; - документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; - сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; - документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до п.13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Аналогічна норма закріплена у п.4.7 Наказу №530, а саме: у разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) в період проходження військової служби військовослужбовець направляється на медичний огляд до ВЛК для визначення ступеня його придатності до військової служби та встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання з виконанням обов'язків військової служби або з проходженням військової служби. Рішення ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовця оформлюється свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК, витягом з протоколу засідання ВЛК. Після проходження ВЛК у разі звернення військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я оформляє необхідні документи на МСЕК для встановлення йому групи інвалідності та (або) відсотка втрати працездатності. На військовослужбовців строкової військової служби, стосовно яких винесена постанова ВЛК з формулюванням: "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби", командир військової частини подає документи на МСЕК тільки в тому разі, якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) не пов'язане із вчиненням військовослужбовцем злочину чи адміністративного порушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
У разі якщо особа має право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та на інші допомоги або компенсаційні виплати у зв'язку з ушкодженням здоров'я, які установлені іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
У разі настання інвалідності подаються такі документи: висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13); заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12); копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв'язку інвалідності; копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва); витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка); копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою); копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Суд відхиляє доводи Одеського міського військового комісаріату про те, що до заяви позивач не додав відповідних документів, які б свідчили, що причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), не пов'язані із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі за текстом - Положення № 402), в редакції, що діяла на момент розгляду Комісією документів позивача, за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з іншими документами, що підтверджують факт отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).
Згідно пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення;
г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами) надалі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Відповідно до п.21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення №402) постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за N 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).
При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за N 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п.21.8 Положення №402).
В матеріалах справи міститься витяг з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтв №49 від 10.02.2016 року, в якому вказано, що поранення старшини ОСОБА_1 можуть являтися наслідком за живлення вогнепальних осколкових поранень (1988 року), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
При цьому, у вказаному протоколі не зафіксовано, що поранення могло бути чи пов'язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами.
Зважаючи на те, що поданий позивачем разом з іншими документами, витяг з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №49 від 10.02.2016 року та довідка серії 10ААВ №792071 містить формулювання про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, передбачене пунктом "г" пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, - посилання відповідача на те, що позивачем не було подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), визнаються судом необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, ані Порядок № 975, ані Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ні будь який-інший нормативно правовий акт не містить норми про те, що відсутність того чи іншого документа є підставою для повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Окрім цього, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на лист філіалу Центрального архіву Міністерства оборони Російської федерації від 17.05.2018 року №6/3/1-516, як на підставу для неподання у 15-денний строк з дня реєстрації документів позивача розпоряднику бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 “Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”, зважаючи на наступне
Як встановлено судом, позивач проходив військову службу в Афганістані у в/ч НОМЕР_3 .
В той же час, у листі філіалу Центрального архіву Міністерства оборони Російської федерації від 17.05.2018 року №6/3/1-516, зазначено, що документи групового обліку поранених і хворих МПП в/ч НОМЕР_3 (Пули-Хумри ДРА) на зберігання у філіал не поступали.
Отже, вказаним листом лише фіксується, що у філіалі відсутні документи щодо поранень осіб, які проходили службу в в/ч НОМЕР_3 , тобто і щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Підпунктом 27 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 «Про затвердження Положення про Міністерство оборони України» зазначено, що Міністерство оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.
Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначеної норми, саме до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття рішення про призначення або відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, а відповідач має обов'язок направити до Міністерства Оборони України висновок про наявність або відсутність у позивача підстав для встановлення одноразової грошової допомоги.
Судом встановлено, що позивачем 12.04.2018р. разом із заявою подано пакет документів, визначений Порядком №975.
Водночас, уповноважений орган (військовий комісаріат), в порушення наведених вище вимог Порядку №970 не подавав у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів відповідний висновок до розпорядника бюджетних коштів (Міністерства оборони України), обмежившись надісланням заявнику листа від 24.04.2018р.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року є протиправною.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпоряднику бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві” є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Як убачається з відзиву та доданих до нього документів, 03.07.2018р. відповідач після отримання архівної довідки направив до Департаменту фінансів МОУ лист з висновком про те, що ОСОБА_1 не має права на отримання одноразової грошової допомоги, але вмотивував цей висновок не відсутністю необхідних для цього документів, а тим, що всупереч п.п.6 ст.16 ЗУ №1774-VIII ОСОБА_1 , будучи звільненим з військової служби у 1989р. встановив інвалідність тільки у 2016р., тобто понад тримісячний термін після звільнення зі служби.
Отже бездіяльність відповідача, що оскаржується, не була усунена відповідачем у належний спосіб також і після отримання архівної довідки, про яку йшлося у листі від 24.04.2018р., оскільки висновок про відсутність права на отримання одноразової грошової допомоги був вмотивований новими (іншими) підставами.
Суд приходить до висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача з метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 подати висновок та документи розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”, відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність своїх дій при розгляді заяви позивача від 24.03.2018р. про виплату одноразової грошової допомоги за ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши наявні в матеріалах докази, встановивши їх належність, допустимість та достовірність, їх достатність і взаємопов'язаність, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 260-262, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеського обласного військового комісаріату (65014, м.Одеса, вул.Канатна, 35) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації 12.04.2018р. всіх документів розпоряднику бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”;
Зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат подати висновок та документи розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві” за його заявою від 24.03.2018р. (вх.№2766 від 12.04.2018р.).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян
.