Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
11 жовтня 2018 р. № 2040/7675/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави до Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії,
Заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся в інтересах держави до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати Іванівську Другу сільську раду Барвінківського району Харківської області вчинити дії по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації дитячого майданчика, розташованого на території Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області, а також вирішити питання про проведення інвентаризації та паспортизації вищевказаних об'єктів благоустрою відповідно до положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2015 № 2807-ІV та Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 550 від 29.10.2012.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність стосовно не затвердження планів інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, власником та балансоутримувачем яких він є, розташованого на території сел. Іванівка, Барвінківського району Харківської області, вул.. Шкільна, 20. Така бездіяльність відповідача ставить під загрозу закріплені ст.ст. 3, 27 Конституції України права дітей на життя, охорону здоров'я, грубо порушує вимоги Законів України «Про благоустрій населених пунктів», «Про місцеве самоврядування в Україні». Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 24.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі, а також призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом учасників справи.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Від представника відповідача через канцелярію суду надійшла заява, в якій останній просить суд розглянути позовну заяву заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області за відсутності представників відповідача, а також вказано, що проти задоволення позовних вимог відповідач не заперечує.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на території Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області знаходиться дитячий майданчик, розташований у селищі Іванівка Барвінківського району Харківської області по вул. Шкільна, 20. Як вказано позивачем у позовній заяві власником та балансоутримувачем якого є Іванівська Друга сільська рада Барвінківського району Харківської області.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що Лозівською місцевою прокуратурою Харківської області під час вивчення стану законності з питань дотримання законодавства України щодо благоустрою на території Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області виявлено ряд порушень в частині проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків.
Як вказано позивачем відповідно до інформації Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області № 440 від 13.06.2018 технічна інвентаризація та паспортизація вказаних дитячих майданчиків не проводилась та Сільською радою плани паспортизації та технічної інвентаризації дитячих майданчиків не розроблялись та не затверджувались.
Також позивачем було вивчено правила благоустрою території Іванівської Другої сільської ради на Барвінківського району, затверджені рішенням XXI сесії сьомого скликання Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області від 22.12.2017 № 280-VII, з якого встановлено, що ними не затверджено плани інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків.
Суд зазначає, що як передбачено положеннями ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Як передбачено положеннями ст.1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту
з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Згідно із положеннями ч.1 ст.13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
Згідно із положеннями ч.2 ст.18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до приписів ч.1 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об'єктів благоустрою є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових
територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об'єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших
майданчиків; 9) малі архітектурні форми; 10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.
Як передбачено п.1.2 Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 550 від 29.10.2012, інструкція визначає порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації парків (гідропарків, лугопарків, лісопарків, парків культури та відпочинку, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, спортивних, дитячих, історичних, національних, меморіальних та інших), рекреаційних зон, садів, скверів та майданчиків, пам'яток культурної та історичної спадщини, майданів, площ, бульварів, проспектів, вулиць, доріг, провулків, узвозів, проїздів, пішохідних та велосипедних доріжок, пляжів, кладовищ, інших територій загального користування; прибудинкових територій; територій будівель та споруд інженерного захисту територій; територій підприємств, установ, організацій та закріплених за ними територій на умовах договору, а також інших об'єктів благоустрою в межах населеного пункту (крім земельних ділянок, на яких розташовано вказані об'єкти).
Відповідно до п.1.3 Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів паспортизація об'єктів благоустрою - складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; технічна інвентаризація об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.
Згідно із п. 1.4 Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів технічна інвентаризація та паспортизація об'єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно. Технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до п.1.6 Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів на підставі матеріалів технічної інвентаризації об'єктів благоустрою на кожний об'єкт благоустрою складається інвентаризаційна справа згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. Склад інвентаризаційної справи визначається відповідно до опису інвентаризаційної справи, наведеного в додатку 2 до цієї Інструкції.
Як передбачено п. 2.1 Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів при проведенні робіт з технічної інвентаризації об'єктів благоустрою виконавцем обов'язкова участь представника замовника, у присутності якого проводиться обстеження, що фіксується на абрисі (в ескізі), складеному згідно з додатком 3 до цієї Інструкції.
Згідно із п. 3.1 Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів на основі проведеної інвентаризації об'єкта благоустрою складається його технічний паспорт за зразком, наведеним у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - технічний паспорт), який затверджується власником (балансоутримувачем) цього об'єкта благоустрою та підписується представником виконавця.
При цьому, суд зазначає, що положеннями пп.7 п.а ч.1 ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні повноваження), зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Згідно із приписами ч.1 ст.10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що на наданий час балансоутримувач вказаного дитячого майданчику відсутній, однак на черговій сесії сільської ради, як повідомлено представником відповідача у листі від 13.06.2018 року №440, планується затвердити план технічної інвентаризації для подальшого узаконення дитячого майданчика. Крім того, вказаним листом відповідачем також було повідомлено позивача, що плани технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків не розроблялися та не затверджувалися сільською радою протягом трьох років та паспортизація і інвентаризація дитячого майданчика не проводилася (а.с. 13).
Також з матеріалів справи вбачається, що рішенням XXI сесії сьомого скликання Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області від 22.12.2017 № 280-VII затверджено програму благоустрою населених пунктів Іванівської Другої сільської ради на 2018 рік (а.с. 14-23).
Однак зі змісту вказаного рішення не вбачається затвердження планів інвентаризації та паспортизації дитячих та спортивних майданчиків.
Враховуючи наведене вище суд приходить до висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність стосовно не вчинення дій по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації дитячого майданчика, розташованого на території Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області, що в свою чергу ставить під загрозу права дітей та життя, охорону здоров'я, що передбачено положеннями ст.ст. 3, 27 Конституції України, та порушує приписи Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і Закону України "Про місцеве самоврядування".
Як передбачено ст.6 Закону України "Про охорону дитинства" держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем вказані порушення не заперечуються та жодними доказами не спростовуються, а натомість у направленій до суду заяві представником відповідача вказано, що він не заперечує проти задоволення позову.
Отже, надаючи правову оцінку доводам позивача в обґрунтування позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави (вул. Богданівська, 17, м. Лозова, Харківська обл., 64602) до Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області (вул. Шкільна, буд. 22, сел. Іванівка, Барвінківський р-он, Харківська обл., 64713) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Іванівську Другу сільську раду Барвінківського району Харківської області вчинити дії по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації дитячого майданчика, розташованого на території Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області, а також вирішити питання про проведення інвентаризації та паспортизації вищевказаних об'єктів благоустрою відповідно до положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2015 № 2807-ІV та Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 550 від 29.10.2012.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення в порядку письмового провадження складено 29 жовтня 2018 року.
Суддя Мельников Р.В.