справа №1340/4215/18
25 жовтня 2018 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Василько А.В.,
представника позивача Лука Г.В.,
розглянув у підготовчому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області до Хідновицької сільської ради Львівської області в особі Виконавчого комітету Хідновицької сільської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Хідновицької сільської ради Львівської області в особі виконавчого комітету Хідновицької сільської ради Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України в частині виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться на території с.Тишковичі Львівської області, зокрема: Церкву св.Архангела Михаїла (дерев'яна) 1897 (1921) року (охоронний номер 2319-М) та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення такої до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
-зобов'язати Хідновицьку сільську раду Львівської області в особі виконавчого комітету Хідновицької сільської ради Львівської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться на території села Тишковичі Львівської області, зокрема: Церкву св.Архангела Михаїла (дерев'яна) 1897 (1921) року (охоронний номер 2319-М) та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на Виконавчий комітет Хідновицької сільської ради Львівської області покладається обов'язок виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться на території села Тишковичі Львівської області, та подання пропозицій Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. За даними Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації встановлено, що на території Хідновицької сільської ради Львівської області розташована пам'ятка культурної спадщини, а саме - Церква св.Архангела Михаїла (дерев'яна) 1897 (1921) року (охоронний номер 2319-М).
Ухвалою суду від 19.09.2017 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 19.10.2018 року замінено судове засідання з розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою від 25.10.2018 року закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов'язання Хідновицьку сільську раду Львівської області в особі виконавчого комітету Хідновицької сільської ради Львівської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться на території села Тишковичі Львівської області, зокрема: Церкву св.Архангела Михаїла (дерев'яна) 1897 (1921) року (охоронний номер 2319-М) та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
У підготовчому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та просила позов задовольнити.
Відповідач у підготовче засідання явку уповноваженого представника не забезпечив. 18.10.2018 року подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії виготовленої облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться на території с.Тишковичі Львівської області, зокрема: Церкву св.Архангела Михаїла (дерев'яна) 1897 (1921) року (охоронний номер 2319-М) на виконання позовних вимог та усунення порушень зазначених у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Городоцькою місцевою прокуратурою Львівської області вивчено питання занесення об'єктів культурної спадщини, що розташовані на території Мостиського району Львівської області, зокрема на території Хідновицької сільської ради до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Моніторингом Державного реєстру нерухомих пам'яток України місцевою прокуратурою встановлено, що в Державному реєстрі нерухомих пам'яток України немає жодної пам'ятки культурної спадщини національного чи місцевого значення, що знаходиться на території Хідновицької сільської ради.
Згідно інформації Мостиської районної державної адміністрації та Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації на території с.Тишковичі знаходиться пам'ятка культурної спадщини місцевого значення - Церква Св.Архангела Михаїла (дерев'яна) 1897 (1921) року, охоронний номер 2319-М.
30.07.2018 Городоцькою місцевою прокуратурою Львівської області направлено лист голові Хідновицької сільської ради з проханням повідомити чи складена облікова документація на об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться на території с.Тишковичі Львівської області, зокрема: Церкву св.Архангела Михаїла (дерев'яна) 1897 (1921) року (охоронний номер 2319-М).
03.08.2018 Хідновицькою сільською радою направлено лист-відповідь за №138-А/02-18 про відсутність облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться на території с.Тишковичі Львівської області, зокрема: Церкву св.Архангела Михаїла (дерев'яна) 1897 (1921) року (охоронний номер 2319-М) так, як вищевказаний об'єкт не перебуває у власності чи на балансі сільської ради.
04.10.2018 року Хідновицькою сільською радою Львівської області укладено договір №54-18/П на виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини церкви Св.Архангела Михаїла з дзвіницею в с.Тишковичі Мостиського району з фірмою ПП «Центр пам'яткоохоронних досліджень».
01.10.2018 відповідачем виготовлено облікову документацію на об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться на території села Тишковичі Львівської області, зокрема: Церкву св.Архангела Михаїла (дерев'яна) 1897 (1921) року (охоронний номер 2319-М) та 16.10.2018 скеровано відповідне подання Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.
Частиною другою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною четвертою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Ураховуючи вказане, звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:
- об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
- пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
-охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Згідно із статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Так, відповідно до частини другою статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; 6) занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.
Частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.
Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (в редакції постанови КМУ від 14.09.2016 №626) (далі - Порядок).
Зокрема, пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об'єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об'єктів місцевого значення).
На кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі.
Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається (пункт 2 Порядку).
Пунктом 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону №1805-III передбачено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 3 Порядку облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону №1805-III визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.
Облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.
Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (пункт 4 Порядку).
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за №528/23060.
Зокрема, облік об'єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об'єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об'єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (пункт 1.3. Порядку).
На виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 2.3. Порядку).
Облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об'єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов'язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об'єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (пункт 3.1. Порядку).
Таким чином, занесенню об'єкта культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і виконавчий комітет Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території с.Тишковичі Львівської області та подання пропозицій Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Таким об'єктом на території Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області є пам'ятка культурної спадщини місцевого значення: Церква св.Архангела Михаїла (дерев'яна) 1897 (1921) року (охоронний номер 2319-М)
Надалі, за результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини.
Відповідно до пункту 4.2. Порядку № 158 форму облікової картки об'єкта культурної спадщини та паспорта об'єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року N 295/104 Про затвердження форм облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 червня 2004 року за № 693/9292.
Пунктом 4.4. Порядку №158 визначено, що документи на об'єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів.
Суд зазначає, що бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була вчинити відповідно до покладених на неї чинним законодавством України обов'язків.
Таким чином, невиконання відповідачем обов'язку по виготовленню належним чином оформленої облікової документації на зазначений об'єкт культурної спадщини та відповідно неподання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною.
Відповідно до ст.183 КАС України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) закриття провадження у справі;
3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті;
За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, примирення сторін проводиться в порядку, встановленому статтями 189, 190 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.189 КАС України, у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що станом на момент звернення позивача до суду відповідачем не було виготовлено облікову документацію на об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться на території с.Тишковичі Львівської області, зокрема: Церкву св.Архангела Михаїла (дерев'яна) 1897 (1921) року (охоронний номер 2319-М) та подано пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Так, відповідачем виготовлено облікову документацію на об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться на території села Тишковичі Львівської області, зокрема: Церкву св.Архангела Михаїла (дерев'яна) 1897 (1921) року (охоронний номер 2319-М) лише 01.10.2018 року та 16.10.2018 року скеровано відповідне подання Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов слід задоволити.
Визнати протиправною бездіяльність Хідновицької сільської ради Львівської області в особі виконавчого комітету Хідновицької сільської ради Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України в частині виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться на території с.Тишковичі Львівської області, зокрема: Церкву св.Архангела Михаїла (дерев'яна) 1897 (1921) року (охоронний номер 2319-М) та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення такої до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
Відповідно до положень частини другої статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 13, 14, 90, 183, 189, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Хідновицької сільської ради Львівської області в особі виконавчого комітету Хідновицької сільської ради Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України в частині виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться на території с.Тишковичі Львівської області, зокрема: Церкву св.Архангела Михаїла (дерев'яна) 1897 (1921) року (охоронний номер 2319-М) та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення такої до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено 29.10 2018 року.
Суддя Крутько О.В.