Справа № 1540/4172/18
24 жовтня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., за участю секретаря Філімоненко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:
- Визнати протиправну бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65017, м. Одеса, вул. Канатна,83) щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі довідок від 13.03.2018 №124, від 24.05.2018за №14/1-625, а саме: надбавка за службу в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю в розмірі 1151,61 гривня; матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 9830,75 гривень; компенсація за невикористану у розмірі 5716,64 гривні; одноразова премії у розмірі 1016,83 гривень; індексація у розмірі 110, 83 гривні.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65017, м. Одеса, вул. Канатна,83) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, з 27.08.2015 року з урахуванням розрахунку усіх видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за службу в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю в розмірі 1151,61 гривень; матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 9830,75 гривень; компенсація за невикористану відпустку у розмірі 5716,64 гривень; одноразові премії у розмірі 1016,83 гривень; індексація у розмірі 110, 83 гривні.
В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено (а.с. 25-26), що він як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на здійснення перерахунку розміру пенсії, а тому вважає дії відповідача щодо незаконної відмови йому у перерахунку пенсії неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 р. призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено справу до судового розгляду.
25.09.2018 року від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 28-29), в обґрунтування якого зазначено, що грошова допомога на оздоровлення, компенсація за невикористану відпустку, надбавка за службу в підрозділах по боротьбі з ОЗ, індексація та одноразові премії - мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вони не включаються до складу грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсії.
28.09.2018 року від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 32-35). В обґрунтування зазначає, що неврахування заробітку позивача до розрахунку розміру його пенсії відбулось саме в момент призначення пенсії, тому задоволення даного позову у обраний судом спосіб є відновленням порушеного права особи на отримання належної пенсії у встановленому законодавством розмірі, який був гарантований під час її призначення.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив (а.с. 3-7, 32-35).
Представник відповідача, просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, з підстав, зазначених у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с. 28-29).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлене наступне.
Позивач, ОСОБА_1, в період з 28.08.1993 року по 26.08.2015 року, проходив службу в органах внутрішніх справ України та 26.08.2015 року наказом ГУМВС України в Одеській області № 608 о/с, на підставі підпункту «г» пункту 64 розділу VII Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого 29.07.1991 року постановою Кабінету Міністрів Української РСР №114, звільнений з органів внутрішніх справ України (через скорочення штатів).
З 27.08.2015 року Позивач отримую пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% грошового забезпечення, що складає 3122,40 грн.
На підставі звернення Позивача 05.02.2018 за № В-91 та 21.05.2018 за № В-442, до ГУМВС України в Одеській області та ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області із заявами, про надання довідок про грошове забезпечення, яке він оримував за останні 24 місяця служби перед звільненням на пенсію, 13.03.2018 та 24.05.2018 року, Позивач отримав довідки від ГУМВС України в Одеській області та ліквідаційної комісії за №124 та №14/1-606.
Судом встановлено та не заперечується Відповідачем, що після отримання зазначених довідок, Позивач, 04.06.2018 року звернувся із заявою за № 1483/В-11 до Головного управління пенсійного Фонду України (ГУПФУ) в Одеській області з проханням прийняти в провадження оригінал довідки №14/1-606, про грошове забезпечення за період з 01.08.2013 по 31.07.2015 року, та здійснити згідно вимог ч. 2 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахування пенсії з урахуванням надбавки за службу в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованої злочинності у розмірі 1151.61 гривня, надбавки за виконання особливо важливих завдань, одноразової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 1016,83 гривні, індексації у розмірі 64,55 гривень, щомісячна премія у розмірі 54979, 92 гривні, компенсація за невикористану відпустку у розмірі 5716,64 гривні.
18.06.2018 за № 1483/В-11 ГУПФУ в Одеській області надано відповідь Позивачу, в якій відмовлено у перерахунку пенсії, обґрунтовуючи таку відмову тим, що згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, документи для призначення та проведення перерахунку пенсій подаються до органів Пенсійного фонду України уповноваженими структурними підрозділами міністерств та інших державних органів.
На даний час органи Пенсійного фонду не мають можливості і відповідних повноважень щодо перевірки правильності оформлення та відповідності чинному законодавству вищезазначених довідок, а тому на підставі наданої архівної довідки прийняти рішення Головне управління не має можливості, тому у разі наявності права на проведення перерахунку пенсії із зазначеного у зверненні питання необхідно звертатися до ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області (а.с. 16).
Не погодившись з відмовою відповідача в прийнятті довідки для перерахунку пенсії та у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням надбавок за службу в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, одноразової премії та індексації, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку діям та рішенню відповідача, суд виходить з наступного.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.
Згідно зі ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 р., пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Пунктами 1,2 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 1294) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Отже, Постановою № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за відповідними категоріями (пункт 3 цієї постанови).
Умови, розмір та порядок виплати особам рядового і начальницького складу грошового забезпечення визначені окрім Постанови Кабінету Міністрів України №1294 також Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС від 31.12.2007 року №499 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №205/14896). Так, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби (п.1.3 Інструкції).
Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (п. 1.6 Інструкції).
Згідно з пунктом 2.16.1 Інструкції, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надається матеріальна допомога у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день виплати, та один раз на рік - допомога для оздоровлення в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.
Згідно зі ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Зі змісту наведених норм вбачається, що єдиною умовою для включення відповідних виплат до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, є сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зі змісту архівної довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в Одеській області від 24.05.2018р. (вих. № 14/1-625), що на всі виплати, включені в довідку, нараховано єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 14).
Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду України у справі №21-70а15 від 10.03.2015 року та Вищого адміністративного Суду України у справі №К/800/16045 від 16.06.2015 року.
Зі змісту копії протоколу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за пенсійною справою НОМЕР_1 - МВС вбачається, що при обчисленні пенсії та перерахунку пенсії Позивача враховано такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 900,00 грн., оклад за військове звання - 130,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 35% - 360,50, грн., работа з таємними виробами, носіями, документами 15%, надбавка за особливі важливі завдання 50% та премія 185%, всього - 4460,57 грн. (а.с. 17).
Інших доказів, які б доводили, що при обчисленні позивачу пенсії до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, враховано надбавку за службу в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю, одноразової премії та індексації відповідачем до суду не надано, відтак позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі архівних відомостей від 13.03.2018 року № 124, від 24.05.2018 року за №14/1-625, а саме: надбавка за службу в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю, одноразової премії, індексації, суд вважає обґрунтованими.
Щодо включення до грошового забезпечення для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, суд зазначає наступне.
За змістом частини 2 ст.9 Закону № 2011, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Разом з тим, згідно з ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, особам, пенсія обчислюється відповідно до частини третьої цієї статті з розміру грошового забезпечення, яке вони мали на день звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.
За змістом ч. 3 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, пенсія обчислюється з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як матеріальна допомога на оздоровлення та компенсація за невикористану відпустку.
Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.
Тобто, матеріальна допомога на оздоровлення та компенсація за невикористану відпустку, не входить до додаткового грошового забезпечення, яке повинно враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.06.2018 року у справі №522/2738/17.
Крім того, Позивачем при самостійному розрахунку розмірів грошової допомоги та індексації допущені арифметичні помилки, з наданої Позивачем архівної відомості не вбачається, що з виплаченої йому матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористану відпустку, нарахований єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне страхування (а.с. 11), тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Разом з тим, доводи відповідача, що надання довідок для перерахунку пенсій особисто пенсіонером до органів Пенсійного фонду законодавством не передбачено, оскільки відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року, обов'язок по підготовці та поданню документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії покладений на подаються уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших державних органів, не відповідають висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 22.04.2014р. по справі № 21-484а13.
В зазначеній постанові Верховний Суд України дійшов до висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України, ст. 6 КАС України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст. 1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття “власності”, яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як “майнові права” і, таким чином, як власність.
Відповідно до пункту “d” Декларації про майбутнє Європейського суду з прав людини від 26.04.2011 р.: “Установити і зробити передбачуваними для всіх сторін публічні правила стосовно застосування статті 41 Конвенції, включаючи рівень справедливого відшкодування, котрого слід очікувати за різних обставин”.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі щодо належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За приписами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-73, 77, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі довідок від 13.03.2018 року № 124, від 24.05.2018 року за №14/1-625, а саме: надбавка за службу в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю, одноразової премії, індексації.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, здійснити перерахунок і виплату належної ОСОБА_1 пенсії, з 27.08.2015 року на підставі довідок від 13.03.2018 року № 124, від 24.05.2018 року за №14/1-625, з урахуванням надбавки за службу в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю, одноразової премії, індексації у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65000, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385), судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.10.2018 року.
Суддя Бутенко А.В.
.