23 жовтня 2018 року Справа № 1140/2247/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Петренко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Толстової О.І.
представника позивача - Краснощоков Є.В.,
представника відповідача - Панфілов О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна імперія "Новий дім"
до відповідача: Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області
про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/42/2940 від 27.12.2017 року про накладення на ТОВ "Будівельна імперія "Новий дім" штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.
Ухвалою суду від 17 серпня 2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 21 вересня 2018 року розгляд справи відкладено, в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази в справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є такою, що суперечить Конституції України, Законам України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Постановам КМУ від 23 травня 2011 р. № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", від 6 квітня 1995 р. № 244 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та інших нормативно-правових актів, оскільки:
- відповідач не мав повноважень здійснювати спірну перевірку щодо позивача з питань дотримання вимог містобудівного законодавства.
- відповідачем було перевищено повноваження при здійсненні перевірки позивача та порушено процедуру проведення такої перевірки.
- відповідач, порушуючи порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не повідомили позивача про проведення щодо нього перевірки та застосування штрафних санкцій, що позбавило позивача права захисту.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що перевірка позивача проведена відповідно до положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", під час якої здійснено виїзд на об'єкт будівництва. Так, під час перевірки встановлено порушення, які виявились у веденні виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил суб'єктом містобудування, який виконує будівельні роботи, а тому оскаржувана постанова прийнята правомірно (а. 37-38).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у адміністративному позові.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову, з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на адресу відповідача 22.11.2017 року надійшов лист Управління СБУ в Кіровоградській області №61/26/340/нт від 20.11.2017 р. про необхідність проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання робіт по капітальному ремонту лікарні, замовник - РТОМ «Новомиргородське», підрядна організація - ТОВ "Будівельна імперія "Новий дім" (а.с.39).
29.11.2017 року, відповідачем прийнято наказ №142П «Про проведення позапланової перевірки» (а.с.40).
В судовому засіданні, представник відповідача зазначив, що відповідно до вимог ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", п.7 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011р. №553 (далі Порядку №553), на підставі наказу від 29.11.2017 року №142П та направлення на проведення позапланової перевірки №512 від 29.11.2017 року, головним інспектором будівельного нагляду Семібратовим С.О. здійснено виїзд на об'єкт будівництва, який розташований за адресою - АДРЕСА_1.
Так, представник відповідача зазначив, що перевірку проведено за участі працівника УСБУ в Кіровоградській області, в присутності керівника замовника ОСОБА_4 та відповідального виконавця робіт ОСОБА_5, що підтверджується підписами в направленні на перевірку для проведення планового (позапланового) заходу від 29.11.2017 р. за №512 (а.с.40, зв.бік). Крім того, відповідач зазначив, що на виконання вимог абз. 11 п.7 Порядку №553 посадовою особою Управління ДАБІ пред'явлено службове посвідчення та надана копія направлення для проведення перевірки зазначеним вище особам (керівнику замовника ОСОБА_4 та відповідальному виконавцю робіт ОСОБА_5).
У направленні на проведення позапланової перевірки зазначено, що підставою перевірки є наказ (розпорядження) Управління ДАБІ у Кіровоградській області від 29.11.2017 № 142П та лист УСБУ в Кіровоградській області від 20.11.2017 року за №61/26/340н. Строк дії направлення з 05.12.2017 року по 19.12.2017 року.
Під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Будівельна імперія "Новий дім", яке виконує функції підрядної організації на об'єкті "Капітальний ремонт відділення терапії та неврології раннього територіального медичного об'єднання "Новомиргродське" по пров. Ірини Омельчук, 3а у м. Новомиргрод Кіровоградської області, ведення виконавчої документації здійснюється з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил (п.4.8 розділу 4 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»), що виразилось в ненаданні (відсутності) виконавчої документації ведення якої передбачено ДБН, а саме - загального журналу робіт, журналу авторського нагляду, актів на закриття прихованих робіт, паспорта та сертифікати на використані матеріали.
За результатами проведеної перевірки складено акт №476/2017-Нвм (а.с.41-44) та протокол №40/2017ю-Нвм від 18.12.2017 року (а.с.45).
Відповідно до пунктів 17,20,21 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Враховуючи виявлені порушення посадовою особо відповідача складено припис №197/2017ю-вм від 18.12.2017 року, яким зобов'язано товариство в строк до 10.01.2018 року усунути виявлені порушення, шляхом подання до Управління ДАБІ виконавчої документації (а.с.46).
Вказані документи (акт, припис та протокол) були надіслані позивачу поштою, що підтверджується копією повідомлення про направлення поштового відправлення (а.с. 48) та повернуті на адресу Управління, в зв'язку з закінченням терміну її зберігання (а.с.51).
В подальшому, 27.12.2017 року уповноваженою особою відповідача розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення та прийнято постанову №1011-3/42/2940 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності - ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил суб'єкта містобудування, який виконує будівельні роботи (а.с.49).
В зв'язку з неявкою представника позивача для участі в розгляді матеріалів перевірки, зазначена постанова направлена засобами поштового зв'язку (а.с.50) та повернута на адресу управління, в зв'язку з закінченням терміну зберігання поштового відправлення (а.с.51, зв. бік).
В судовому засіданні, представник позивача заперечуючи допущені порушення зазначив про не отримання жодного документу від Управління. Також представник позивача зазначив, що п.6 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачає відповідальність суб'єктів містобудування, які виконують будівельні роботи «… за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил».
Тобто, на думку представника позивача, встановлення події вказаного правопорушення неможливе без вивчення відповідної виконавчої документації або ж встановлення факту виконання будівельних робіт без її оформлення, що, в свою чергу, неможливо здійснити без участі відповідальних осіб суб'єктів господарювання.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 17.02.2011р. № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553), Законом України від 14.10.1994 № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (по тексту - Закон № 208/94-ВР), та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Положеннями частини першої статті 41 цього Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI, орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У відповідності до частини четвертої вказаної статті Закону № 3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки;
11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Згідно з пунктами 5,7 і 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема:
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2017 року начальнику Управління ДАБІ у Кіровоградській області. надійшов лист (вх. № 1011/1.30/1/1.158/3672 від 22.11.2017) від заступника начальник Управління СБУ в Кіровоградській області щодо вжиття заходів реагування в межах наданих повноважень та включення в склад групи співробітників Управління СБУ в Кіровоградській області для проведення огляду об'єкту капітального ремонту Районним територіальним медичним об'єднанням "Новомиргородське" (а.с.39).
29.11.2017 року на підставі наказу начальника Управління від 29.11.2017р. № 142П та листа Управління СБУ в Кіровоградській області , начальником Управління ДАБІ в Кіровоградській області видано направлення на проведення позапланової перевірки об'єкту за адресою: м. Новомиргород, пров. Ірини Омельчук,3а, із встановленням строку з 05.12.2017 р. по 19.12.2017 р.
Відомостей про те, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю не пред'явила службове посвідчення та направлення на перевірку матеріали справи не містять, а позивачем на зазначено.
Матеріалами справи підтверджено, що позапланова перевірка проведена у межах вказаного строку, що відповідає п.7 Порядку № 553.
Акт перевірки №476/2017-Нвм складений посадовою особою відповідача 18.12.2017р. в присутності керівника суб'єкта господарювання - керівника РТМО "Новомиргородське" ОСОБА_4.
ОСОБА_5, який був призначений наказом керівника ТОВ "Будівельна імперія "Новий дім" від 12.07.2017 р. № 5 (а.с.53) відповідальною особою за виконання робіт (виконроб) на зазначеному вище об'єкті будівництва, та якому було вручено копію направлення на проведення перевірки, що спростовує пояснення представника позивача про порушення відповідачем ч.3 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно з приписами ч.11 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватись у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Таким чином, посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення позапланової перевірки є необґрунтованими та спростовуються наявними у справі доказами.
Відповідно до п.3 Додатку А до ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» - загальний журнал робіт веде особа, відповідальна за будівництво об'єкту (виконавець робіт, старший виконавець робіт) та заповнює його з першого дня роботи на об'єкті особисто або доручає керівникам зміні.
Відповідно до п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 "Управління організація і технологія. Організація будівельного виробництва" затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 25.12.2009 №689 передбачено, що на кожному об'єкті будівництва належить: вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4; складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою, наведеною у додатку М; складати акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання; оформляти виконавчу документацію - комплект робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником; вести облік збирання та видалення відходів і вторинної сировини; після завершення будівництва об'єкта скласти його архітектурно-технічний паспорт згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» та «Положенням про архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури», паспорт технічного стану будівлі (споруди) згідно із НПАОП 45.2-1.01, енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31.
В свою чергу, виконавча документація - це комплект робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальним за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідальність виконання в натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесених за погодженням із замовником та проектувальником, при цьому, загальний журнал робіт та акти на закриття прихованих робіт не є виконавчою документацією, а є окремими документами, введення яких передбачено ДБН А.3.1-5-2009 "Управління організація і технологія. Організація будівельного виробництва".
При цьому, наказом від 12.07.2017р. №5 ОСОБА_6, як керівник ТОВ "Будівельна імперія "Новий дім", уповноважила ОСОБА_5 виконувати обов'язки виконавця робіт (а.с.52-53), що свідчить про необхідність ведення виконавчої документації.
Пунктом 4.8 ДБН визначено, що за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація.
До виконавчої документації належать, в тому числi: загальний журнал робiт (додаток А ДБН), акти на закриття прихованих робiт (додаток В ДБН), якi не були наданi головному iнспектору будiвельного нагляду у зв'язку з їx вiдсутнiстю.
Представник позивача в судовому засіданні не спростував відсутність зазначених порушень, виявлених під час перевірки.
За наведених обставин, суд погоджується з поясненнями відповідача, що відповідальною особою підрядної організації не надано під час перевірки виконавчої документації, ведення якої є обов'язковим з першого дня виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, на якому виконувалися будівельні роботи.
Загальний журнал робiт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологiчну послiдовнiсть, терміни, якiсть i умови виконання будівельних робiт на об'єкті будівництва (п. 1 Додатку А до ДБН А.3.1-5:2016) .
Загальний журнал робiт ведеться на будівництві окремих або групи однотипних об'єктів, якi розмiщенi в межах одного будівельного майданчика i споруджуютъся одночасно (п. 2 Додатку А до ДБН А.3.1-5:2016).
Враховуючи зазначене, твердження позивача про існування та ведення виконавчої документації на об'єкті будiвництва не відповідає обставинам справи, оскільки остання не була надана виконавцем робiт (ОСОБА_5) пiд час проведення перевiрки.
Суд зазначає, що в даному випадку підтверджено допущення підприємством порушення, яке полягає у веденнi виконавчої документацiї з порушенням будівельних норм, державних стандартiв i правил суб'єктом містобудування, який виконує будівельні роботи.
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
За правилами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
У відповідності до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В силу положень ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги зазначені правові положення законодавства та обставини цієї справи, суд вважає, що постанова №1011-3/42/2940 від 27.12.2017 р. є законною, прийнятою в межах, у порядку та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Під час розгляду справи відповідач довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови та відповідність її вимогам ст. 2 КАС України, в той час як позивач не довів, в контексті викладених підстав позову, обґрунтованість та вмотивованість заявлених позовних вимог.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Судових витрат, які б підлягали стягненню з позивача на користь відповідача, судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ТОВ "Будівельна імперія "Новий дім" до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Повний текст складено та підписано 29.10.2018 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко