10.3.3
Іменем України
29 жовтня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2832/18
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Борзаниці С.В.
при секретарі судового засідання Кравцовій Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (далі - відповідач, УПСЗН Лисичанської міської ради), в якому просив суд:
- визнати дії УПСЗН Лисичанської міської ради щодо відмови у прийнятті заяви на отримання допомоги при народженні дитини - незаконними;
- визнати причини пропуску поважними та поновити позивачу строк для подання заяви до УПСЗН Лисичанської міської ради на отримання допомоги при народженні дитини;
- зобов'язати УПСЗН Лисичанської міської ради зробити призначення та відповідну виплату допомоги при народженні дитини.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у зв'язку з початком проведення АТО на території позивач була вимушена виїхати з України до АР Крим, де мешкають її рідні. Перебуваючи на тимчасово окупованій території, а саме: у м. Севастополь АР Крим Україна, позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку ОСОБА_2. Батьком доньки у свідоцтві про народження зі слів позивача був вказаний ОСОБА_3. З батьком доньки позивач у шлюбних стосунках не перебувала. Після настання більш менш хиткого перемир'я у зоні АТО, позивач разом з донькою у травні 2018 року повернулась додому за адресою місця проживання: АДРЕСА_1.
Після повернення додому позивач звернулась із заявою про видачу свідоцтва про народження дитини Українського зразка звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції, але їй було відмовлено в зв'язку з тим, що згідно «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є медичне свідоцтво про народження (форма №103/о), також було роз'яснено, що на підставі наданих документів встановити факт народження вони не можуть та для вирішення цього питання їй слід звернутись до суду.
05.06.2018 із заявою про встановлення факту народження дитини позивач звернулась до Лисичанського міського суду.
11.06.2018 Лисичанський міський суд виніс рішення по справі №415/4293/18, яким задовольнив вимоги, але у рішенні була допущена описка.
04.07.2018 Лисичанським міським судом була винесена ухвала, якою судом були виправлені описки.
06.07.2018 позивач отримала свідоцтво про народження своєї дитини Українського зразка та звернулась до відповідача із заявою стосовно призначення допомоги при народженні дитини.
26.08.2018 позивач отримала повідомлення за №6499, в якому зазначалось, що заява про отримання допомоги при народженні дитини розгляду не підлягає, оскільки звернення за призначенням допомоги надійшло пізніше ніж 12 календарних місяців після народження дитини. Також відповідачем було рекомендовано звернутись до суду з приводу вирішення цього питання.
З огляду на викладені обставини, вважає, що пропуск встановленого законом строку за зверненням для отримання допомоги при народженні дитини був допущений позивачем не навмисно та з поважних причин.
Відповідач позов не визнав з таких підстав (арк. спр. 34-35).
06.08.2018 ОСОБА_1 звернулася до УПСЗН із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. Пунктом 11 Порядку № 1751 прописано, що для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:
1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу). Приймаючи до уваги, що позивач отримує допомогу на дітей одиноким матерям (призначену УПСЗН 29.07.2018) вона надала тільки довідку від 24.07.2018 № 831, видану Лисичанським міським відділом Управління Державної міграційної служби України в Луганській області на час оформлення нового паспорта громадянина України.
Відповідно до пункту 12 Порядку допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Отже, визначальним є те, що закон не передбачає права Управління праці та соціального захисту населення поновити строк, встановлений статтею 11 Закону № 2811 та пунктом 12 Порядку № 1751, і це, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, означає відсутність можливості його поновлення, оскільки це не передбачено Законом. Таким чином, зазначений строк є присічним, тобто можливість його поновлення законом не передбачена. Закінчення присічного строку призводить до припинення суб'єктивних прав і обов'язків. Позивач звернулася до УПСЗН з заявою після спливу 12 місяців з дня народження дитини. Враховуючи вимоги чинного законодавства позивачу було відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної ради Української PCP від 27.02.1991 р. № 798-ХІІ, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. В адміністративному позові ОСОБА_1 пояснює неможливість своєчасного оформлення свідоцтва про народження дитини встановленого зразка та звернення за допомогою при народженні дитини у зв'язку з проведенням АТО. Але при цьому позивач виїхала до окупованого м. Севастополь, де на той час органи Української державної влади тимчасово не здійснювали своїх повноважень. Бойові дії в м. Лисичанську припинилися у липні 2014 року (24.07.2014 - день визволення м. Лисичанська від незаконних збройних формувань), фактично за 2,5 роки до народження позивачкою своєї доньки в окупованому Криму, тому вважають, що позивачка мала змогу повернутися до м. Лисичанська, де органи державної влади не припиняли здійснювати свої повноваження та звернутися за призначенням допомоги при народженні дитини в визначений законом термін (з грудня 2016 по 14.12.2017). Думка позивача про настання більш менш хиткого перемир'я на території м. Лисичанська у травні 2018 року є безпідставною.
З огляду на наведене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
По справі вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви (а.с. 19-20).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено до розгляду на 29.10.2018 (а.с. 1-2).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6, 7).
06.08.2018 позивач звернулася до УПСЗН Лисичанської міської ради з письмовою заявою щодо призначення про соціальної допомоги при народженні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 37-38).
Рішенням Лисичанського міського суду Луганській області від 11.06.2018 у справі № 415/4293/18 заяву ОСОБА_1, місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 про встановлення факту народження дитини, заінтересована особа Лисичанський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, місцезнаходження якого за адресою: вул. ім. Д.І.Менделєєва, 53, м. Лисичанськ, Луганська область, Україна, задоволено. Встановлено факт народження дитини - дівчинки ОСОБА_4, яка народилась14 грудня 2016 року у місті Севастополь, АР Крим, Україна у громадянки України ОСОБА_1, уродженки м. Лисичанськ, Луганської області, при перших пологах, яка на момент народження у зареєстрованому шлюбі не перебувала (а.с. 10-11).
Ухвалою Лисичанського міського суду Луганській області від 04.07.2018 у справі № 415/4293/18 в тексті рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 11 червня 2018 у цивільній справі за ОСОБА_1, місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 про встановлення факту народження дитини, заінтересована особа Лисичанський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, місцезнаходження якого за адресою: вул. ім. Д.І.Менделєєва, 53, м. Лисичанськ, Луганська область, Україна, виправлено описку в місці народження дитини замість: «місто Севастополь, АР Крим, Україна» вважати належним «місто Севастополь, Україна» (а.с. 12).
06.07.2018 Лисичанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області видано свідоцтво про народження дитини ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).
Рішенням УПСЗН Лисичанської міської ради від 13.08.2018 у призначенні соціальної допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 - відмовлено, у зв'язку з тим, що згідно постанови КМУ від 27.12.2001 № 1751 "Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" допомога при народженні призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами двадцятим, двадцять сьомим, двадцять дев'ятим і тридцятим цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною, звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою (а.с. 39).
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; допомога при народженні дитини; допомога при усиновленні дитини; допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомога на дітей одиноким матерям.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", допомога при народженні дитини надається одному із батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.
Згідно із частинами 1-3 статті 11 Закону України "Про державну допомогу з дітьми", допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.
Умови призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначаються Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
Пунктом 11 Порядку № 1751 передбачено, що для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу).
Як встановлено судом, позивачем були виконані умови Закону України "Про державну допомогу з дітьми" та Порядку №1751 в частині надання усіх необхідних документів для призначення допомоги при народженні дитини.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини. Допомога при народженні дитини, яка народилася після 8 квітня 2011 р., надається в сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами.
Як встановлено судом, позивач отримала свідоцтво про народження дитини українського зразка 06.07.2018 та 06.08.2018 звернулася до відповідача про призначення допомоги при народженні дитини.
Заява позивача від 06.08.2018 до УПСЗН Лисичанської міської ради розглянута по суті.
Рішенням УПСЗН Лисичанської міської ради від 13.08.2018 у призначенні соціальної допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 - відмовлено.
Вирішуючи питання щодо законності рішення відповідача від 13.08.2018 про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВРУ №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам, а тому не можна позбавити дитину благ, гарантованих їй державою.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що позивач звернулася до відповідача для призначення допомоги при народженні дитини після спливу встановленого Законом дванадцяти місячного строку з дня народження дитини, оскільки позивач вперше звернулась до УПСЗН Лисичанської міської ради в строк, встановлений Законом, після отримання обов'язкового документу, визначеного законодавством, - свідоцтва про народження дитини (через один місяць після отримання свідоцтва). Тобто, позивачем не було порушено зазначений строк. Застосування ч.6 ст.11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", яка регулює строки звернення для призначення допомоги при народженні дитини, до даних правовідносин повинна застосовуватися в сукупності з усіма обставинами в інтересах безпосередньо самої дитини.
Як встановлено судом, позивачка не отримувала виплат, визначених законодавством, при народженні дитини.
Як наслідок, в наявності підстави для прийняття судом рішення стосовно прийнятого відповідачем рішення від 13.08.2018.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вище викладене, суд на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, у зв'язку з чим визнати протиправним та скасувати рішення УПСЗН Лисичанської міської ради від 13.08.2018 про відмову у призначенні соціальної допомоги при народженні дитини ОСОБА_1
Як встановлено судом, відповідач формально підійшов до розгляду заяви позивачки щодо призначення допомоги при народженні дитини.
З огляду на викладене, дії УПСЗН Лисичанської міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини є незаконними, що вказує на наявність підстав зобов'язати відповідача призначити позивачу та виплачувати допомогу при народженні дитини, починаючи з 06 серпня 2018 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно частини третьої статті 139 КАСУ при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 704,80 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, належать до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - УПСЗН Лисичанської міської ради пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме: в сумі 352,40 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини - незаконними.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради від 13.08.2018 про відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради призначити ОСОБА_1 та виплачувати допомогу при народженні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 06 серпня 2018 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (ідентифікаційний код 24205528, місцезнаходження: 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 22А) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано у повному обсязі 30 жовтня 2018 року.
Суддя С.В. Борзаниця