19 жовтня 2018 року (о 14 год. 55 хв.)Справа № 808/1510/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Державної фіскальної служби України
до Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач 1), до Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС України, відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 від 27.12.2017 №487863/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної №48 від 13.11.2017;
зобов'язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №48 від 13.11.2017 з дати подання її на реєстрацію позивачем.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає про безпідставність прийняття комісією ДФС рішення від 27.12.2017 №487863/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що були відсутні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №48 від 13.11.2017, оскільки проведена операція відповідає специфіці діяльності позивача, реальність та фактичність вищезазначених операцій підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Наполягає на тому, що контролюючим органом в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної. Посилання на невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 2710 відсутня у п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків. При цьому, первинні документи засвідчують факт реального виконання ФОП ОСОБА_3 та його контрагентом господарських операцій. Ураховуючи викладене, просить скасувати оскаржуване рішення Комісії ДФС України та зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну №48 від 13.11.2017 у день її направлення.
Ухвалою суду від 02.05.2018 призначено адміністративну справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 29 травня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Представником позивача надано суду відповідь на відзив (вх. №16439 від 29.05.2018), у якій додатково зазначає, що в даному випадку обсяг постачання товару ТОВ «Агрофірма тера» відповідав залишку придбання такого товару. Вважає, що відповідачами не надано доказів та належних пояснень, у чому саме полягає невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 2710, на яку містяться посилання у Квитанції від 27.11.2017 №1. Крім того, на думку представника позивача, твердження про ненадання позивачем до ДФС України документів для прийняття рішення про реєстрацію ПН №48 від 13.11.2017 є неправомірним та таким, що не враховує його статусу приватного підприємця, оскільки з метою прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної до відповідача були надані складські документи в повному обсязі, а саме первинні документи (накладні) щодо оприбуткування пального від постачальника та його відпуску покупцю, та які підтверджують реальність вказаної господарської операції.
Відповідача позов не визнав, 30.05.2018 надав суду відзив на адміністративний позов (вх. №16576), у якому посилаючись на те, що комісія ДФС України, діючи у відповідності до приписів Податкового кодексу України, забезпечуючи виконання покладених на неї функцій та повною мірою використовуючи надані їй законодавством права правомірно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України прийняла рішення про зупинення реєстрації податкової накладної. Зазначав, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 2710 по податковій накладній №48від 13.11.2017 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Проаналізувавши пакет документів, наданий позивачем в електронному вигляді, підставами для відмови стало ненадання документів щодо залишків матеріальних цінностей, складські документи (інвентаризаційні описи) або ненадання платником договори оренди рухомого майна не відповідають вимогам чинного законодавства. На підставі викладеного, вважає, що у Комісії ДФС були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної накладної, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ухвали від 30.05.2018 вирішено підготовче засідання по справі відкласти на 26 червня 2018 року.
Згідно із ухвалою від 26.06.2018 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 19 вересня 2018 року.
19 вересня 2018 року провадження у справі поновлено.
У той самий день, судом закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 19 жовтня 2018 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_3 13.06.2006 зареєстрований фізичною особою - підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія В 02 № 123246.
З 22.06.2006 позивач зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платником ПДВ № 65333158 НБ №394699.
Основними видами господарської діяльності позивача є Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71), Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.19), Роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30), Вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Вказана господарська діяльність здійснюється позивачем на трьох комплексах АЗС, які розташовані за наступними адресами:
- АЗС № 1 - м. Мелітополь вул. Ломоносова, 331а (після приєднання до земель Семенівської сільської ради цьому комплексу АЗС була визначена адреса: Мелітопольський р-н с. Семенівка, вул.. Миру 72, копія рішення Семенівської сільської ради № 44 від 17.05.2012р. додається). За цією адресою також розташовано оптовий паливний склад, де знаходяться металеві ємності загальною місткістю 435 мЗ;
- АЗС № 2 - м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 29/1;
- АЗС № 3 - м. Мелітополь, вул. О. Невського,97.
Вказані АЗС та територія оптового складу використовуються позивачем на підставі договорів оренди укладених з ФОП ОСОБА_4 (договір № 1 від 01.07.2017, № 2 від 01.07.2017, № 3 від 01.07.2017) та ФОП ОСОБА_5 (договір № 4 від 01.07.2017, № 5 від 01.07.2017, № 6 від 01.07.2017), які є власниками вказаних об'єктів у рівних долях (копії договорів оренди та правовстановлюючих документів додано до матеріалів справи).
При здійснені своєї підприємницької діяльності позивач офіційно використовує працю 17 найманих працівників (копія штатного розпису долучено також).
Для транспортування паливно-мастильних матеріалів позивач використовує спеціалізовані транспортні засоби, а саме:
- вантажний сідловий тягач марки VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_2 та спеціалізований напів-причіп, цистерна, марки TRAILOR, реєстраційний номер № НОМЕР_3, які орендується мною згідно договору від 04.01.2017, укладеного з ФОП ОСОБА_6, на підтвердження чого надано копію договору, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, трудового договору з водієм та його водійське посвідчення;
- спеціалізований вантажний паливозаправник-С марки МАЗ 5337, реєстраційний номер НОМЕР_4, який орендується мною згідно договору від 04.01.2017, укладеного з ФОП ОСОБА_7, на підтвердження чого надано копію договору, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, трудового договору з водієм та його водійське посвідчення.
Відомості про наявність у нього вказаних об'єктів, через які провадиться позивачем господарська діяльність були вказані у повідомленні за формою 20-ОПП.
Як пояснено представником позивача у судовому засідання та вбачається з копій первинних бухгалтерських та податкових документів, основним постачальником позивачу дизельного палива у жовтні 2017 року було ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 39176765), з яким у позивача укладено договір поставки нафтопродуктів № 12/07/17-2 від 12.07.2017. За умовами цього договору ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» (ОСОБА_8) приймає на себе зобов'язання поставити, а позивач (Покупець) приймає та оплачує нафтопродукти в кількості, асортименті, по цінах, в терміни відповідно до умов цього договору і додатків до нього. Згідно з п. 5.2 розділу 5 Договору розрахунки за товар здійснюються Покупцем на умовах погодженим Сторонами у відповідному додатку до даного Договору.
На виконання умов додатків цього договору № 18 від 23.10.2017 та № 19 від 25.10.2017 ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» склало рахунки на оплату:
- № 1440 від 23.10.2017 на суму 1 568 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 261 450,00 грн. щодо поставки 63 тон дизельного пального ULSD 10 РРМ (код УКТ ЗЕД НОМЕР_5);
- № 1472 від 25.10.2017 на суму 778 100,00 грн., в т.ч. ПДВ 129 683,33 грн. щодо поставки 31 тон дизельного пального ULSD 10 РРМ (код УКТ ЗЕД НОМЕР_5).
Оплата за цей товар була здійснена позивачем ОСОБА_8 на підставі платіжних доручень № 1181 від 30.10.2017 на суму 766 600,00 грн., № 1182 від 30.10.2017 на суму 778 100,00 грн., що підтверджується доданими копіями банківських виписок.
Фактичне отримання частини вказаного товару підтверджується видатковими накладними № 4859 та № 4860 від 28.10.2017, згідно з якими позивач отримав дизельне паливо (код УКТ ЗЕД НОМЕР_5) у кількості 30.924 т (38 000 л) загальною вартістю 774 628,20 грн.
Перевезення вказаного товару було здійснено на підставі товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів № 28/10/17 від 28.10.2017, складеної за формою № 1-ТТН (нафтопродукт), згідно з якою товар був перевезений орендованим позивачем автомобілем НОМЕР_6, спеціалізований напів-причіп, цистерна, марки TRAILOR, р.н. № НОМЕР_3, водій ОСОБА_9, з місця навантаження - склад ТОВ «АВГУСТ ПРОМ», що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 14, в пункт розвантаження - оптовий склад за адресою м. Мелітополь вул. Ломоносова, 331а (Мелітопольський р-н с. Семенівка, вул. Миру 72), вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_3
Крім того, ТОВ «АВГУСТ ПРОМ», як ОСОБА_8, надало позивачу документи щодо підтвердження відповідності дизельного палива вимогам законодавства, а саме копії паспорту якості та сертифікату відповідності (копії долучено до матеріалів справи).
За результатами вказаної господарської операції ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» були виписані та зареєстровані податкові накладні № 504 від 23.10.2017 та № 505 від 25.10.2017 щодо постачання на адресу позивача зазначеного вище товару (код УКТ ЗЕД НОМЕР_5).
21.06.2017 між ФОП ОСОБА_3 (ОСОБА_8) та ТОВ «АГРОФІРМА ТЕРА» (Партнер) був укладений договір поставки № 39-0000082, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а ТОВ «АГРОФІРМА ТЕРА» приймає та оплачує паливно-мастильні матеріали (далі - ПММ) на умовах і в порядку, викладеному цим договором. Згідно з п. 3.1. цього Договору ПММ постачається партіями, асортимент, кількість, ціна, терміни поставки товару визначається в видаткових накладних.
На виконання умов цього договору позивачем складений рахунок-фактура № 1-00000048 від 13.11.2017 на суму 133 772,80 грн., в т.ч. ПДВ 22 295,47 грн. щодо поставки ТОВ «АГРОФІРМА ТЕРА» дизельного пального в кількості 5 972,00 літрів.
Постачання позивачем ТОВ «АГРОФІРМА ТЕРА» вказаного товару підтверджується видатковою накладною № 1-00000154 від 13.11.2017, а також довіреністю на отримання ТМЦ № 64 від 13.11.2017.
Перевезення вказаного товару було здійснено на підставі товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів № 1-0000154 від 13.11.2017, складеної за формою № 1-ТТН (нафтопродукт), згідно з якою зазначений товар був перевезений орендованим позивачем спеціалізованим вантажним паливозаправником марки МАЗ 5337, реєстраційний номер НОМЕР_4, водій ОСОБА_10, з місця навантаження - оптовий склад за адресою м. Мелітополь вул. Ломоносова, 331а на адресу контрагента: Мелітопольський р-н с. Семенівка, вул. Миру 72), вантажоодержувач - ТОВ «АГРОФІРМА ТЕРА».
Отримання вказаного товару ТОВ «АГРОФІРМА ТЕР А» також підтверджується актом взаєморозрахунків.
Оплату вказаного товару ТОВ «АГРОФІРМА ТЕРА» здійснило 14.11.2017 на підставі платіжного доручення № 418 у сумі 133 772,80 грн., що підтверджується банківською випискою.
Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України ФОП ОСОБА_3 було складено податкову накладну №48 від 13.11.2017 та 27 листопада 2017 року направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з отриманою квитанцією податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено.
На виконання діючого на момент подання на реєстрацію податкової накладної пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачем було направлено на адресу ДФС пояснення для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, а також копії документів, які підтверджують реальність операції з поставки дизельного пального на підставі укладеного з ТОВ «агрофірма Тера» договору поставки.
Однак, рішенням комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №487863/НОМЕР_1 від 27.12.2017 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №48 від 13.11.2017. Підставою даного рішення зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його у адміністративному порядку. Проте, відповідно до рішення Космісії з питань розгляду скарг від 16.01.2018 №5848/НОМЕР_1 оскаржуване рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування та зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну №48 від 13.11.2017.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
З 01.01.2017 набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон - № 1797-VIII від 21.12.2016).
У свою чергу, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Згідно з положеннями підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).
Зазначена комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної №9 від 13.11.2017 була зупинена у зв'язку з її відповідністю, як зазначено ДФС України, пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків - за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД.
Відповідно до пункту 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями, зокрема (п. 1): обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
У той же час, відповідно до Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 № 567, ФОП ОСОБА_3 подані пояснення і документи, копії яких додані також долучено до матеріалів справи.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням комісії ДФС від 27.12.2017 №487863/НОМЕР_1 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №48 від 13.11.2017. Підставою даного рішення зазначено неподання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».
Тому суд зазначає, що відповідач по справі, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які з них складені з порушенням законодавства, як зазначено у спірному рішенні, і в чому саме полягають ці порушення.
Сукупність первинних документів не дають підстав для сумніву, що проведена операція відповідає специфіці діяльності позивача, реальність та фактичність вищезазначених операцій підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Таким чином, операція з ТОВ «Агрофірма тера», в межах якої виписано податкову накладну, є економічно вигідною, направленою на одержання прибутку. При цьому, первинні документи засвідчують факт реального виконання ФОП ОСОБА_3 та його контрагентами господарської операції, на виконання вимог яких складено спірну податкову накладну.
Суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов'язку, встановлено частиною другою статті 77 КАС України, відповідачем не спростовано фактичне виконання спірної операції та не доведено зворотного.
Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення ДФС України від 27.12.2017 №487863/НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, з 01 січня 2018 року пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно якої реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктів 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДФС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.
Відтак, оскільки рішення Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.12.2017 №487863/НОМЕР_1 підлягає скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №48 від 13.11.2017 ФОП ОСОБА_3 датою її фактичного направлення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).
Згідно із статтею 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
В даному випадку до матеріалів справи додано копію договору про надання правової допомоги від 06.04.2018 між адвокатським бюро ОСОБА_1 та ОСОБА_11Т ФОП ОСОБА_3, платіжне доручення №1385 від 12.04.2018 на суму 2 000,00 грн. з призначенням платежу «плата за підготовку позову згідно рахунку №11 від 10.04.18. Без ПДВ», рахунок на оплату №26 від 14.05.2018 на суму 1 500,00 грн. за представництво інтересів ФОП ОСОБА_3 в судовому засіданні 29.05.2018 по справі №808/1510/18 в Запорізькому окружному адміністративному суді, платіжне доручення №1454 від 15.05.2018 на суму 1 500,00 грн. з призначенням платежу «плата за представництво інтересів згідно рах. №26 від 14.05.2018. Без ПДВ», рахунок на оплату №35 від 07.06.2018 за підготовку відповіді на відзив, зокрема, №808/1510/18 на суму 4 000,00 грн., платіжне доручення №1482 від 07.06.2018 на суму 4 000,00 грн. з призначенням платежу «плата за підготовку відповіді згідно рах. №35 від 07.06.2018. Без ПДВ», рахунок на оплату №45 від 16.056.2018 на суму 1 500,00 грн. за представництво інтересів ФОП ОСОБА_3 в Запорізькому окружному адміністративному суді в судовому засіданні 26.06.2018 по справі №808/1510/18, платіжне доручення №1491 від 15.06.2018 на суму 1 500,00 грн. з призначенням платежу «плата за представництво інтересів згідно рах. №45 від 15.06.2018. Без ПДВ», ордери на надання правової допомоги серія ЗП №044042, ЗП №017200.
Перелік послуг, які були надані адвокатом включає себе складання адміністративного позову (на суму 2 000,00 грн.), проте як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов було підписано та направлено до суду безпосередньо позивачем, а не його представником, що не підтверджує співмірність витрат на оплату послуг адвоката, як того вимагає частина п'ята статті 134 КАС України.
Щодо стягнення судових витрат за участь у судових засіданнях 29.05.2018 (на суму 1 500,00 грн.) та 26.06.2018 (на суму 1 500,00 грн.), то суд зауважує, що фактично у ці дати судові засідання не відбувались, а тому у суду відсутні підстави для стягнення вказаних витрат.
Разом із цим, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати позивача за підготовку його представником відповіді на відзив (на суму 1 000,00 грн.), оскільки ці витрати підтверджені позивачем документально
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь ФОП ОСОБА_3. документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 524,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мелітопольських дивізій, буд. 22, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197), до Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (04655, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.12.2017 №487863/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної №48 від 13.11.2017.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №48 від 13.11.2017 з дати подання її на реєстрацію Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мелітопольських дивізій, буд. 22, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мелітопольських дивізій, буд. 22, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою у розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень).
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлений 26.10.2018.
Суддя І.В. Батрак