ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"30" жовтня 2018 р. Справа № 0940/1975/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ТІМ ЮА» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішень відповідача №3817/39951661/2, №3825/39951661/2, №3826/39951661/2 від 07.05.2018 та зобов'язання до вчинення дій, -
25.10.2018 товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ТІМ ЮА» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішень відповідача №3817/39951661/2, №3825/39951661/2, №3826/39951661/2 від 07.05.2018 щодо відмови у реєстрації податкових накладних від 30.03.2018 за №8, №12, №14 відповідно в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання відповідача зареєструвати в зазначеному реєстрі податкові накладні позивача №8, №12, №14 від 30.03.2018.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №3817/39951661/2 від 07.05.2018 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №8 від 30.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №3825/39951661/2, від 07.05.2018 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №12 від 30.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №3826/39951661/2 від 07.05.2018 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №14 від 30.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №8 від 30.03.2018;
- зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №12 від 30.03.2018;
- зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №14 від 30.03.2018.
Суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними і скасування рішень відповідача №3817/39951661/2, №3825/39951661/2, №3826/39951661/2 від 07.05.2018 щодо відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати в зазначеному реєстрі податкові накладні позивача №8, №12, №14 від 30.03.2018 є самостійними позовними вимогами, так як за своїм змістом є різними шляхами (способами) захисту порушено права, а також можуть бути заявлені окремо одна від одної.
Так, при скасуванні судом рішень відповідача №3817/39951661/2, №3825/39951661/2, №3826/39951661/2 від 07.05.2018 щодо відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, без заявлення позивачем вимог до суду про зобов'язання відповідача зареєструвати в зазначеному реєстрі податкові накладні позивача №8, №12, №14 від 30.03.2018 не позбавлене права відповідача зареєструвати вказані накладні з урахуванням позиції суду, викладеному в рішенні, в добровільному порядку.
Суд вважає, що якщо позивач, не вступаючи у правовідносини щодо можливої добровільної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача №8, №12, №14 від 30.03.2018 при визнанні протиправними і скасуванні рішень відповідача №3817/39951661/2, №3825/39951661/2, №3826/39951661/2 від 07.05.2018 щодо відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а одночасно із вказаними позовними вимогами заявляє вимогу про зобов'язання відповідача зареєструвати податкові накладні позивача №8, №12, №14 від 30.03.2018, то такі вимоги адміністративного позову є самостійними вимогами.
Позивач самостійно визначив такі вимоги у позовній заяві, відтак, виходячи із принципу диспозитивності адміністративного судочинства, суд вважає їх окремими позовними вимогами немайнового характеру.
Таким чином позивачем до суду заявлено шість вимог немайнового характеру.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, оскільки позивачем у позовній заяві заявлено шість вимог немайнового характеру, то із урахуванням положень частини 2 статті 4, частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ТІМ ЮА» за подання даної позовної заяви має сплатити 10 572,00 грн., проте позивачем в порушення вимог КАС України та Закону України «Про судовий збір» до позовної заяви долучено платіжне доручення №1051 від 24.10.2018 про сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн., тобто судовий збір за подання даного адміністративного позову позивачем сплачено не в повному обсязі.
Таким чином, для усунення вказаного недоліку позовної заяви, позивачу необхідно надати (долучити) документ про сплату судового збору у розмірі 8 810,00 грн.
За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, частинами 1, 2 статті 169 та статей 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ТІМ ЮА» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішень відповідача №3817/39951661/2, №3825/39951661/2, №3826/39951661/2 від 07.05.2018 та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання (долучення) документа про сплату судового збору у розмірі 8 810,00 грн.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кафарський В.В.