25 жовтня 2018 року (о 16 год. 55 хв.)Справа № 0840/3670/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
позивача ОСОБА_1,
представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №058176 від 24.07.2018 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
На обґрунтування позовних вимог посилається на приписи Закону України «Про автомобільний транспорт» та зазначає, що є дійсно власником автомобілю Mersedes-Benz312D, номерний знак НОМЕР_1, проте вказаний автомобіль перебуває в користуванні ТОВ «Бастур», що підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном ХХТ№000779, виданим 15.05.2018. Посилається на приписи ст. 1, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та вказує, що взагалі не здійснює діяльність у сфері автомобільного транспорту, що підтверджується відомостями про види діяльності. Таким чином, вважає, що він не є суб'єктом правопорушення в розумінні ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відтак вважає, що у відповідача були відсутні підстави застосування до нього адміністративно-господарського штрафу, а тому просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення відповідача.
Ухвалою судді від 10.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначене перше судове засідання на 03 жовтня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідача позов не визнав, у судовому засіданні 02 жовтня 2018 року долучив до матеріалів справи відзив на адміністративний позов, у якому зазначає, що 09.06.2018 державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області під час здійснення перевірки транспортного засобу марки Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1, який згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХК 336898 належить позивачу, виявлено порушення: надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме не оформлений договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг. Вказує, що під час рейдової перевірки водій ОСОБА_4 Надав для перевірки посвідчення водія АРВ 044527 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХК 336898, інших документів водієм на перевірку під час рейдової перевірки надано не було, таким чином, акт та постанову було винесено на підставі тих документів, які було надано. Ураховуючи викладене, вважає, що дії посадової особи відповідача, якою розглянуто та прийнято рішення відносно зазначеного у акті порушення транспортного законодавства, цілком правомірні та законні і мають правові підстави ухвалення відповідного рішення. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.
03 жовтня 2018 року судове засідання було відкладене на 25 жовтня 2018 року.
Представником позивача надано суду заяву про виклик та допит свідка (вх. №34030 від 24.10.2018), проте у її задоволенні судом відмовлено.
Позивач та представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові. Просять адміністративний позов задовольнити повністю та скасувати оскаржуване рішення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, клопотань на адресу суду не направляв.
За приписами ч. 6 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача.
На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрована як фізична особа-підприємець 11.06.2003, види діяльності: 79.11 Діяльність туристичних агентств, 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 56.30 Обслуговування напоями, 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
09 червня 2018 року працівниками Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області на автомобільній дорозі Н-08, 437 км, проведено перевірку транспортного засобу Mersedes-Benz312D, номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію СХК 336898, який належить на праві власності позивачу (водій ОСОБА_4В.), за результатами якої складено акт №065289 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме не оформлений договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг. Водій від підпису та надання пояснень відмовився, про що свідчить у відповідній графі акту перевірки.
13 липня 2018 року на адресу позивача направлено запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства, яке позивачем отримано 23.07.2018, що підтверджується поштовим повідомленням з ідентифікатором 6906314662564.
24 липня 2018 року начальником управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області розглянуто матеріали перевірки (Акт №065289 від 09.06.2018) та прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №058176, якою за порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 1 700,00 грн. (відповідальність передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач зверталась із скаргою до Державної служби України з безпеки на транспорті від 17.03.2018, до яких позивачем було також додано копії договору оренди-найму автомобіля від 01.01.2016, копія акту-приймання-передачі від 01.01.2016, однак відповідачем 2 прийнято рішення від 04.04.2018 №2919/03/15-17 про залишення постанови від 13.02.2018 №024334 без змін, а скарги - без задоволення.
Вважаючи вищезазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду про його скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Постановою Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті" утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, до якого входить управління Укртрансбезпеки в Донецькій області та Укртансбезпеки у Запорізькій області.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2344-III), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
На виконання вимог статті 6 Закону №2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 було затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , інших нормативно-правових актів.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.
Згідно з пунктом 22 Порядку №1567 у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області під час огляду транспортного засобу, який належать позивачу, встановлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених статтею 39 Закону №2344-III.
Щодо встановленого порушення позивачем вимог статті 39 Закону №2344-III суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частин першої, четвертої, десятої статті 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи на перевезення пасажирів автобусами для власних потреб:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України.
Частиною другою статті 40 Закону № 2344-III визначено, що водій автобуса зобов'язаний, зокрема:
виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса;
мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.
Зі змісту Акту перевірки №065289 від 09.06.2018 вбачається, що у водія під час перевірки були відсутні не оформлений договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг.
Разом з цим, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, частиною першою статті 29 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
У судовому засіданні позивач та представники позивача надали пояснення, що позивач не має ніякого відношення до перевезення, яке здійснював автомобіль Mersedes-Benz312D, номерний знак НОМЕР_1, оскільки вказаний автомобіль перебуває в користуванні ТОВ «Бастур», що підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном ХХТ№000779, виданим 15.05.2018, тобто позивач не був автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-ІІІ.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на адвокатський запит представника позивача від 06.08.2018 №06/08 ТОВ «Бастур» листом від 09.08.2018 №13-08/18 повідомило, зокрема, що підприємство здійснює нерегулярні перевезення на підставі діючої ліцензії №261 від 16.03.2017, один з напрямків нерегулярних пасажирських перевезень є: Запоріжжя-Дніпро-Запоріжжя. Згідно з наказом №07/05-18/к від 14.05.2018 на підприємство ТОВ «Бастур» прийнятий на посаду водія ОСОБА_4 та закріплений за пасажирським мікроавтобусом Mersedes-Benz марки 312D, номерний знак НОМЕР_1, який і по теперішній час працює на підприємстві (копію наказу долучено до матеріалів справи). Вказано також, що на підприємстві у тимчасовому користуванні знаходиться Mersedes-Benz марки 312D, номерний знак НОМЕР_1, на підставі тимчасового реєстраційного талону ХХТ№000779 від 15.05.2018. Так, 09.06.2018 водій ОСОБА_4 на мікроавтобусі Mersedes-Benz марки 312D, номерний знак НОМЕР_1, здійснював нерегулярне перевезення пасажирів за маршрутом Запоріжжя-Дніпро-Запоріжжя на підставі договору (копію типового договору від 08.06.2018 про здійснення нерегулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом на внутрішньо обласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах також долучено позивачем до матеріалів справи).
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Проте, доказів, які б свідчили, що позивач є автомобільним перевізником та використовував даний автомобіль як суб'єкт господарювання, відповідачем суду надано не було і таких доказів судом в ході розгляду справи не встановлено.
Отже, на думку суду, позивачем доведено, що ним не вчинялось порушення транспортного законодавства, яке зазначене в Акті перевірки №065289 від 09.06.2018, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області оскаржувану постанову прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин у справі, а тому така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державна служба України з безпеки на транспорті.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69065, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову, прийняту Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №058176 від 24.07.2018 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлений 26.10.2018.
Суддя І.В. Батрак