29 жовтня 2018 року 10 год. 20 хв.Справа № 280/4343/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)
до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164), Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164),
про скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 від 04.10.2018 ВП №56501194 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у розмірі 5100,00 грн., стягнути з Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2018 у справі № 808/196/18 було виконано позивачем, проведено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, про що листом від 11.06.2018 № 11207/07 було повідомлено Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. Також зазначає, що виплата донарахованої за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі № 808/196/18 суми пенсії повинна здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У зв'язку з викладеним, постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 від 04.10.2018 ВП №56501194 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у розмірі 5100,00 грн. за невиконання позивачем рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі № 808/196/18 винесена безпідставно та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 17.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4343/18 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови. Призначено судове засідання на 25 жовтня 2018 року.
Ухвалою суду від 25.10.2018 розгляд справи відкладено на 29.10.2018.
У додаткових письмових поясненнях від 26.10.2018 вх. № НОМЕР_1 ПФУ в Запорізькій області зазначило, що до відповідача 1 пред'явлені вимоги в порядку ч. 3 ст. 287 КАС України про скасування постанови. Щодо відповідача 2 пояснив, що оскільки Головне управління у даному адміністративному позові порушує питання з відшкодування понесених ним судових витрат, ГУ ПФУ в Запорізькій області у якості відповідача було залучено Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, яке є юридичною особою та має розрахункові рахунки.
Представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (вх. № 34403 від 29.10.2018). Позовні вимоги підтримує.
Відповідач 1 проти позову заперечив, подавши до суду письмовий відзив на позов вх. № 34084 від 25.10.2018. В обґрунтування відзиву зазначено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого листа у справі № 808/196/18, виданого 24.05.2018 Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_2, пенсію відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року №900, ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268» на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Запорізькій області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії по пенсійній справі №86/13793 від 11.12.2017 року, починаючи з 01.01.2016. Листом від 20.07.2018 за вих. № 14032/07 боржник повідомив про часткове виконання рішення суду відповідно до вимог виконавчого листа по справі №808/196/18, зокрема, ним здійснено перерахунок пенсії стягувача, сума донарахувань склала - 23 548,84 грн. Проте, виплату призначеної пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 боржником не здійснено та зазначено, що відповідно до вимог п. 3 постанови КМУ від 21.02.2018р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом)) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 01.01.2018. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісяця окремою сумою у розмірі 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017; з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Таким чином, відповідач 1 зазначає, що боржником виплачено грошові кошти лише за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 в розмірі 3364,12 грн. Грошові кошти за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 20 184,72 грн. боржником не виплачені. Тож відповідач 1 вважає, що позивачем рішення суду у справі № 808/196/18 не виконано у повному обсязі, у зв'язку з чим оскаржувана постанова винесена правомірно та не підлягає скасуванню. З огляду на це, просить у позові відмовити.
Представник відповідача 1 також подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Проти позову заперечує.
У додаткових поясненнях від 26.10.2018 № 06-18/9002 (вх. № 34390) Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області вказало, що в даній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оскаржуюється рішення суб'єкта владних повноважень - Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. З огляду на таке, суб'єктом владних повноважень у даному спорі виступає саме Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, а Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області не є належним відповідачем у справі. Також відповідач 2 зазначає, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845. Згідно вказаного Порядку, якщо боржник, з якого стягнуто кошти судовим рішенням, не має рахунків, орган казначейства списує кошти з рахунку даної установи, яка здійснює централізований бухгалтерський облік, яка не виступає ані боржником, ані відповідачем у справі. Тож, підстави для залучення Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в якості відповідача у цій справі відсутні.
Представник відповідача 2 клопотанням від 29.10.2018 вх. № 34404 просить суд розглядати справу у порядку письмового провадження. Крім того, у даному клопотанні представник відповідача 2 зазначив, що заявлене ним клопотання про залишення позовної заяви без руху від 24.10.2018 № 06-18/8934 (вх. № 34056 від 25.10.2018) не підтримує. У зв'язку з викладеним, клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без руху судом не розглядається.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.
На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2018 у справі № 808/196/18 позовні вимоги ОСОБА_2 (69121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158 Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158 Б, код ЄДРПОУ 20490012) щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 (69121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року №900, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268» з 01.01.2016. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158 Б, код ЄДРПОУ 20490012) перерахувати та виплатити ОСОБА_2 (69121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), пенсію відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року №900, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268» на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Запорізькій області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії по пенсійній справі №86/13793 від 11.12.2017 року, починаючи з 01.01.2016.
24.05.2018 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист на примусове виконання вищезазначеного рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_2, пенсію відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року №900, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268» на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Запорізькій області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії по пенсійній справі №86/13793 від 11.12.2017 року, починаючи з 01.01.2016.
31.05.2018 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відкрито виконавче провадження ВП № 56501194 на виконання вищевказаного виконавчого документу.
Листом від 11.06.2018 за вих. № 11207/07 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило відповідача про те, що за період з 01.01.2016 по 30.04.2018 донараховано 23 548,84 грн. Донарахування та виплата здійснена 16.04.2018. Таким чином, як зазначає позивач у листі, рішення суду виконано у повному обсязі.
Листом від 20.07.2018 № 14032/07 позивач знову повідомив відповідача 1 про те, що за період з 01.01.2016 по 30.04.2018 за рішення суду донараховано 23 548,84 грн. Виплата буде здійснена у порядку, встановленому Постановою КМУ від 21.02.2018 № 103.
04.10.2018 державним виконавцем винесена постанова № 56501194 про накладення штрафу на позивача за невиконання рішення суду у розмірі 5 100,00 грн.
Вважаючи постанову ВП № 56501194 від 04.10.2018 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн. протиправною, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступних висновків.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що Законом №1404-VІІІ встановлено відповідальність боржника саме за, по-перше, невиконання судового рішення, по-друге, таке невиконання не зумовлене наявністю поважних причин. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Стаття 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 № 2262-XI (на підставі якої орган ПФУ зобов'язаний провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату недоплаченої пенсії) визначає порядок перерахунку раніше призначених пенсій.
У частинах 1, 4 вказаної статті встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На виконання ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 від 23.02.2108, яка набрала чинності 24.02.2018.
Пунктом 3 означеної Постанови Кабінету Міністрів України № 103 ухвалено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Тобто ця постанова Кабінету Міністрів України № 103 визначає порядок виплати перерахований пенсій, який, зокрема, передбачає здійснення таких виплат після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, не змінюючи при цьому регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції.
В силу ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Так, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що вже перераховану суму пенсії не було виплачено стягувачу у зв'язку з відсутністю державного асигнування.
Такі підстави невиконання рішення суду, суд вважає поважними, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить ОСОБА_2, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Крім того, суд зазначає, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 30.06.2015 по справі №21-1044а15, від 20.10.2015 у справі №21-2630а15, від 02.02.2016 21-5118а15, від 22.11.2016.
В даному випадку, позивач не мав та не має реальної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету, згідно Постанови № 103, на виплату перерахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у 2018 році не виділялись, що є поважною причиною для не застосування штрафу за не виконання судового рішення.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № К/800/39668/15) та у постановах Верховного Суду у справах К/9901/1598/18 (405/3663/13-а) від 24.01.2018, №814/2655/14 від 21.02.2018 невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таким чином, позивачем належним чином доведено наявність поважних причин, які зумовили невиконання судового рішення в частині виплати усієї суми грошових коштів за вищезазначеним рішенням суду, а тому суд приходить до висновку про неправомірність прийнятої відповідачем 1 постанови про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у розмірі 5100,00 грн.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, адміністративний позов в частині скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 від 04.10.2018 ВП №56501194 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у розмірі 5100,00 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд звертає увагу на ту обставину, що в даному випадку ГУПФУ в Запорізькій області не здійснює владно-управлінські функції, а звернулось до суду в якості юридичної особи - боржника у виконавчому провадженні, а відтак не є суб'єктом владних повноважень у даних конкретних правовідносинах, а тому судовий збір, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, підлягає стягненню на користь позивача, в силу вимог ч.1 ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Частиною 3 статті 287 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Відповідно ч.1 ст.6 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”, систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Згідно пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
За таких обставин, суд зазначає, що Головне територіальне управління юстиції не є органом ДВС в розумінні статті 6 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
При цьому, КАС України не містить вимоги за яких суб'єкт владних повноважень - відповідач, який бере участь у справі, повинен мати статус окремої юридичної особи та мати власні розрахункові рахунки.
В даному випадку, суб'єктом владних повноважень, яким прийнято оскаржуване рішення, виступає саме Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, до якого входить Відділ примусового виконання рішень, а тому судовий збір повинен бути стягнений саме за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Суд звертає увагу позивача на ту обставину, що вимога про стягнення судового збору не є позовною вимогою.
Питання про розподіл витрат вирішується судом за результатами розгляду справи, в силу положень пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, не залежно від того чи клопотав про це позивач в позовній заяві чи ні.
За таких обставин, вимоги про стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області звернуті до неналежного відповідача та відповідно задоволенню не підлягають.
Стосовно тверджень позивача про те, що Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області не має власних рахунків на які може бути звернуто стягнення судового збору, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (зі змінами та доповненнями) затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - Порядок №845).
Пунктом 2 Порядку №845 передбачено, що боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Відповідно до пункту 3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до пункту 24 Порядку №845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія (далі - централізоване обслуговування боржника).
Згідно пункту 26 Порядку №845, судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.
Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.
Відповідно до пункту 1 Типового положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016 №1183/5, Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції). До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.
В свою чергу, суд зазначає, що наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5 затверджено Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відповідно до підпунктів 5.4, 5.5 якого Головне територіальне управління юстиції з метою організації своєї діяльності: здійснює бухгалтерський облік витрат на утримання Головного територіального управління юстиції; забезпечує використання бюджетних асигнувань за цільовим призначенням, складає та подає в установленому порядку фінансову звітність; здійснює централізований бухгалтерський облік витрат на утримання районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділів державної виконавчої служби, Відділів, нотаріальних контор.
Тобто, судом встановлено, що в даному випадку Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області виступає централізованою бухгалтерією, якою здійснюється централізоване обслуговування відділів ДВС, зокрема і Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області до складу якого входить Відділ примусового виконання рішень.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідно приписів ч.1 ст.139 КАС України судовий збір підлягає стягненню на користь ГУПФУ в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, який в силу положень пунктів 24-27 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, підлягає безспірному списанню органом Казначейства з відповідних рахунків Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, оскільки Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області не має відповідних окремих рахунків, а його фінансове забезпечення здійснюється централізованою бухгалтерією Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
При цьому, суд зазначає, що вищевказане списання здійснюється органом Казначейства у безспірному порядку, що не передбачає отримання згоди від органу який має відкритті рахунки, в даному випадку Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення судових витрат на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, який підлягає стягненню шляхом списання з відповідних рахунків Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. Відтак, у задоволенні позову до відповідача 2 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164) Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 02891463) про скасування постанови, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 від 04.10.2018 ВП №56501194 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у розмірі 5100,00 грн. (п'ять тисяч сто гривень 00 копійок).
В задоволенні позовних вимог до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області - відмовити.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 29.10.2018.
Суддя Л.Я. Максименко