25 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 0740/759/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді -Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Данча М.І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал Карпатвіз" про стягнення податкового боргу,-
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 жовтня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 30 жовтня 2018 року.
Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Закарпатській області), в особі представника ОСОБА_3, звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал Карпатвіз" (далі - відповідач, ТОВ "Водоканал Карпатвіз") про стягнення податкового боргу у розмірі 428717,12 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що станом на 10 липня 2018 за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 428717,12 грн., який виник на підставі самостійно поданих декларацій з податку на додану вартість та нарахованої пені. Податковий борг відповідачем залишається не погашеним у розмірі 428717,12 грн., у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги.
17 серпня 2018 року від представника відповідача надійшла заява про зміну підстав позову, обґрунтована тим, що після подання до суду адміністративного позову (у період з 23 липня 2018 року по 30 липня 2018 року) відповідачем було сплачено суму податкового боргу у розмірі 65291,00 грн., яка зарахувалась на часткове погашення боргу по декларації № НОМЕР_1 від 19 лютого 2018 року та пені. 17 липня 2018 року відповідачем було подано декларацію з податку на додану вартість № НОМЕР_2, згідно якої сума податку, що підлягає сплаті до бюджету 65291,00 грн. Таким чином, податковий борг відповідача зменшився на суму сплати та збільшився на суму податку відповідно до податкової декларації від 17 липня 2018 року та становить 428717,12 грн.,в тому числі пеня 7328,84 грн.
19 вересня 2018 року представником позивача надано суду заяву відповідно до якої станом на 19 вересня 2018 року податковий борг відповідача зменшився на 46653,73 грн. та становить 382063,39 грн., в тому числі пеня у розмірі 6298, 37 грн.
В судовому засіданні представником позивача подано заяву на підставі статті 47 КАС України, в якій зазначив, що станом на 25 жовтня 2018 року податковий борг відповідача зменшився на 140000,00 грн., та становить 242063,39 грн., в тому числі пеня у розмірі 4838,44 грн. Відтак, в судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 242063,39 грн., в тому числі пеня у розмірі 4838,44 грн.
Відповідача надів відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить не стягувати з ТОВ "Водоканал Карпатвіз" податковий борг за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках поки чинна Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року № 110 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого постачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення , які надають такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування ". За умови надання у 2018 році такої субвенції ТОВ "Водоканал Карпатвіз", шляхом укладення договору про організацію взаєморозрахунків зможе погасити всю суму наявного податкового боргу. Крім того, відповідач вказав, що з питання розстрочення податкового боргу усно звертався до ГУ ДФС у Закарпатській області.
В судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити, з мотивів наведених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Водоканал Карпатвіз" зареєстроване як юридична особа за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, буд. 99, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Cудом встановлено, що за відповідачем станом на 10 липня 2018 року рахується податковий борг у розмірі 428717,12 грн. з податку на додану вартість.
Податковий борг виник на підставі поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість, а саме:
- № НОМЕР_1 від 19 лютого 208 року за січень 2018 року, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті у розмірі 93216,00 грн. У зв'язку із частковою сплатою відповідачем самостійно задекларованої суми грошового зобов'язання залишок несплаченого боргу становить 27633,28 грн.;
- № НОМЕР_3 від 19 березня 2018 року за лютий 2018 року, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті у розмірі 128034,00 грн. Однак, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається несплаченою відповідачем в повному обсязі;
- № НОМЕР_4 від 19 квітня 2018 року за березень 2018 року, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті у розмірі 34639,00 грн. Однак, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається несплаченою відповідачем в повному обсязі;
- № НОМЕР_5 від 18 травня 2018 року за квітень 2018 року, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті у розмірі 81712,00 грн. Однак, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається несплаченою відповідачем в повному обсязі;
- № НОМЕР_6 від 19 червня 2018 року за травень 2018 року, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті у розмірі 84079,00 грн. Однак, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається несплаченою відповідачем в повному обсязі.
- № НОМЕР_2 від 17 липня 2018 року за червень 2018 року, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті у розмірі 65291,00 грн.
Відповідно до пп. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до пп. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає, у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до 57.1. статті 57.3 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно пп.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, податкові зобов'язання позивача виникли шляхом подання податкових декларацій та вважаються узгодженими з моменту подання ним декларацій.
Згідно пункту 14.1.162 ст. 14 ПКУ пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Відповідно до ст. 129 ПК України відповідачу по платежу 30 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" було проведено нарахування пенсі у розмірі 14433,57 грн. та з урахуванням часткової сплати залишок несплаченої пені становить 7328,84 грн.
У період з 23 липня 2018 року по 30 липня 2018 року відповідачем було сплачено суму податкового боргу у розмірі 65291,00 грн., яка зарахована на часткове погашення боргу по декларації № НОМЕР_1 від 19 лютого 2018 року та пені. Оскільки відповідачем 17 липня 2018 року до податкового органу було подано декларацію з податку на додану вартість № НОМЕР_2, згідно якої сума податку, що підлягає сплаті до бюджету становить 65291,00 грн., податковий борг відповідача зменшився на суму сплати та збільшився на суму податку відповідно до податкової декларації від 17 липня 2018 року, та становив 428717,12 грн., в тому числі пеня у розмірі 7328,84 грн.
Разом з тим, як підтверджується обліковими картками платника податків станом на 19 вересня 2018 року податковий борг відповідача зменшився на 46653,73 грн. (45623,26 грн. недоїмки та на 1030,47 грн. пені) та становить 382063,39 грн., в тому числі пеня у розмірі 6298, 37 грн. по платежу 30 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Станом на 25 жовтня 2018 року податковий борг відповідача зменшився на 140000,00 грн. (138540,07 грн. недоїмки та 1459,93 грн. пені) та становить 242063,39 грн., в тому числі пеня у розмірі 4838,44 грн. по платежу 30 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.175 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно статті 59 пункту 59.1 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.153 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно зі статтею 59 пунктом 59.1 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу було вручено відповідачу податкову вимогу від 07 лютого 2018 року № 3177-17 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення та вручена - 16 лютого 2018 року .
Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема обліковими картками платника податків та податковими деклараціями.
Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Щодо посилань відповідача на можливість отримання у 2018 році субвенції з державного бюджету суд зазначає, що станом на час розгляду справи субвенція позивачем не отримана. Відтак, можливість отримання відповідачем субвенції у майбутньому не звільняє платника податків від вчинення дій з метою погашення своїх податкових зобов'язань.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав, що в усному порядку звертався до ГУ ДФС у Закарпатській області з питанням про розстрочення податкового боргу.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 100.2 ст. 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Таким чином, законодавство визначає письмову форму звернення із заявою про розстрочення та відстрочення податкового боргу. Однак, відповідач із такою заявою до ГУ ДФС у Закарпатській області не звертався.
Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.34 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене на те, що податковий борг відповідача у розмірі 242063,39 грн., підтверджується матеріалами справи та станом на час розгляду справи в суді відповідачем не погашений, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ГУ ДФС у Закарпатській області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал Карпатвіз" податкового боргу у розмірі 242063,39 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Рішень про залучення свідків, проведення експертиз у судовому провадженні не приймалось.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, будинок 52, код ЄДРПОУ 39393632) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал Карпатвіз" (90202, Закарпатська область, м. Берегове, вул. Б. Хмельницького, буд. 99, код ЄДРПОУ 35056062) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал Карпатвіз" (90202, Закарпатська область, м. Берегове, вул. Б. Хмельницького, буд. 99, код ЄДРПОУ 35056062) кошти у сумі 242063,39 грн. (двісті сорок дві тисячі шістдесят три гривні тридцять дев'ять копійок) на погашення суми податкового боргу у розмірі 242063,39 грн., у тому числі пені у розмірі 4838,44 грн. з податку на додану вартість.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
Суддя ОСОБА_4