16 жовтня 2018 року Справа № 804/8231/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТулянцевої І.В.
за участі секретаря судового засіданняЛитвин Ю.Ю.
за участі:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 Кравченка П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до відповідача - 1 Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, відповідача - 2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
07 грудня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_5 до відповідача - 1 Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, відповідача - 2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року дану позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом викладення прохальної частини позову у відповідності до норм п.4 ч. 1ст. 106 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року).
Ухвалою суду від 06 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_5 було повернуто позивачу у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 11.12.2017 року.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено та скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 року про повернення позовної заяви, а матеріали справи №804/8231/17 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
04 червня 2018 року матеріали адміністративної справи №804/8231/17 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та на підставі протоколу передачі судової справи передані для продовження розгляду судді Тулянцевій І.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року зазначений адміністративний позов було залишено без руху, у зв'язку з його невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
27 червня 2018 року позивачем подано уточнений позов, в якому позивач просить:
1) визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області в частині невжиття заходів, щодо скасування наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №99 о/с від 05 липня 2011 року про звільнення ОСОБА_5 зі служби за п.64 «є» (за порушення дисципліни) з посади дільничний інспектор міліції сектора дільничних інспекторів міліції Саксаганського районного відділу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, з підстав зазначених в частині 1 статті 6 Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»;
2) зобов'язати ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Дніпропетровській області скасувати наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №99 о/с від 05 липня 2011 року, яким ОСОБА_5 було звільнено зі служби за п.64 «є» (за порушення дисципліни) з посади дільничний інспектор міліції сектора дільничних інспекторів міліції Саксаганського районного відділу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, визнавши його недійсним;
3) зобов'язати ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Дніпропетровській області видати дублікат трудової книжки без запису про звільнення, відповідно до наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №99 о/с від 05 липня 2011 року, визнаного недійсним;
4) зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_5 на службу в органах поліції відповідно до п.9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію»;
5) поновити ОСОБА_5 на посади дільничного офіцера поліції Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, посаді аналогічній та рівнозначній той з якої його було звільнено 05 липня 2011 року;
6) стягнути з Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.07.2011 року до 07.11.2015 року;
7) стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2015 року до часу поновлення на службі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебував на службі на посаді дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Саксаганського районного відділу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області з 30.09.2008 року. 23 червня 2011 року прокурором Саксаганського району міста Кривого Рогу було порушено кримінальну справу відносно нього за фактом зловживання службовим становищем та службовим підробленням за ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. 01 липня 2011 року ГУ МВС України в Дніпропетровській області за фактом порушення кримінальної справи відносно позивача було проведено службове розслідування, за результатами якого прийнято наказ №99 о/с від 05 липня 2011 року, яким ОСОБА_5 було звільнено зі служби за п.64 «є» (за порушення дисципліни). Постановою слідчого прокуратури Дніпропетровської області від 10.07.2017 року кримінальне провадження за фактом скоєння позивачем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України було закрито у зв'язку із відсутністю складу злочину, а постановою від 20.10.2017 року закрито кримінальне провадження, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, також у зв'язку з відсутністю складу злочину. В рамках процедур, встановлених Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» позивач двічі - 22.07.2017 року і 11.11.2017 року звертався до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області із заявами про визнання недійсним запису про звільнення з посади на підставі наказу №99о/с від 05.07.2011 року, видачі дублікату трудової книжки, вирішення питання про поновлення на посаді, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, проте жодної відповіді не отримав. На думку позивача, оскільки його звільнення відбулось з порушенням вимог чинного законодавства, його права повинні бути поновлені в порядку, встановленому статтею 6 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури та суду».
На підставі ухвали від 03.07.2018 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судовому засіданні на 01 серпня 2018 року о 16:00 год.
30 липня 2018 року від Відповідача-1 Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 року у справі № 804/4771/17, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 року, позовну заяву ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування наказу №99 о/с від 05.07.2011 року та зобов'язання вчинити певні дії у справі - залишено без розгляду. Також вказано, що за результатами службового розслідування прийнято наказ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 01.07.2011 року № 1440 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Саксаганського РВ Криворізького МУ ГУМВС», відповідно до якого за порушення норм законодавства, що виразилось у неналежному зборі матеріалів дослідної перевірки та винесення незаконної постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, дільничного інспектора міліції СДІМ Саксаганського РВ Криворізького МУ ГУМВС старшого лейтенанта міліції ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з ОВС України за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС. 05.07.2011 року ГУ МВС України в Дніпропетровській області на підставі наказу від 01.07.2011 року № 1440 видано наказ № 99 о/с про звільнення позивача зі служби. На думку відповідача-1 при накладенні дисциплінарного стягнення та звільнення позивача з органів внутрішніх справ, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області діяло в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством. Просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку із його безпідставністю.
Відповідачем-2 - Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області 30 липня 2018 року подано відзив на позов, в якому управління заперечило проти позовних вимог з підстав того, що позовні вимоги ОСОБА_5, викладені у його позовній заяві у справі №804/4771/17, та позовній заяві №804/8231/17, є тотожними, тобто такими, які заявлені з тих самих підстав, про один і той самий предмет спору та до тієї ж самої сторони. Крім того, у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» було ліквідовано Головне управління МВС України в Дніпропетровській області як юридичну особу публічного права. При цьому, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області не є правонаступником територіальних органів МВС України. Зважаючи, що між Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області та ОСОБА_5 не виникало жодних правовідносин в рамках позовних вимог, зазначених в його позовній заяві, позивачем не надано об'єктивних доказів на підтвердження того, що рішенням, дією чи бездіяльністю Відповідача-2 порушено його права, свободи чи законні інтереси, а тому, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
30 липня 2018 року представником відповідачів - Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 29.08.2018 року.
01.08.2018 року справу було знято з розгляду у зв'язку іх хворобою судді.
В судовому засіданні 29.08.2018 року було оголошено перерву до 07.09.2018 року у зв'язку із необхідністю надання сторонами додаткових доказів по справі.
В судовому засіданні 07.09.2018 року було оголошено перерву до 16.10.2018 року за клопотанням представника відповідачів для надання додаткових доказів по справі.
16 жовтня 2018 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі із викладених у позові підстав.
Представник відповідачів підтримав доводи, викладені у запереченнях, та просив залишити позов без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_5 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 2003 року.
Згідно наказу начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 214 о/с від 30.09.2008 року позивача було призначено на посаду дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Саксаганського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області.
У зв'язку з порушенням 23 червня 2011 року прокуратурою Саксаганського району м. Кривого Рогу кримінальної справи № 56119033 відносно дільничного інспектора міліції СДІМ Саксаганського РВ Криворізького МУ ГУМВС старшого
лейтенанта міліції ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч.3 ст.3 64 та ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення, інспектором ІОС УКЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшим лейтенантом міліції Скрипником В. С. спільно із старшим оперуповноваженим в ОВС ВВБ в Дніпропетровській області СВБ ГУБОЗ МВС України підполковником міліції Крижнім А.А., на підставі Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 року №552, проведено службове розслідування, за результатами якого складено Висновок, затверджений 01.07.2011 року Начальником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області генерал-майором міліції В.М. Бабенко.
Згідно вказаного висновку про результати службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи під час дослідчої перевірки прокуратурою Саксаганського району м. Кривого Рогу встановлено, що 26.04.2011 року до Саксаганського РВ КМУ з Дзержинського РВ КМУ надійшли матеріали дослідчої перевірки за заявою громадянина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, за фактом його пограбування 15.04.2011 року у підземному переході на пр. Горького у Саксаганському районі м. Кривого Рогу. Із пояснень потерпілого громадянина ОСОБА_9 стало відомо, що невідомі особи із застосуванням словесних погроз заволоділи грошима у сумі 170 грн. та мобільним телефоном «Самсунг» Е 1080.
Проведення дослідчої перевірки за вказаним фактом було доручено працівникам сектору дільничних інспекторів міліції Саксаганського РВ КМУ ГУМВС.
28.04.2011 року дільничний інспектор міліції СДІМ Саксаганського РВ КМУ ГУМВС ОСОБА_5 спільно з дільничним інспектором міліції СДІМ Саксаганського РВ КМУ ОСОБА_10, проводячи дослідчу перевірку за даним фактом, приїхали у АДРЕСА_2 до місця мешкання громадянина ОСОБА_9 Працівник міліції ОСОБА_5 діючи навмисно, всупереч інтересам служби та положенням Закону України «Про міліцію», зловживаючи службовим становищем, в інтересах третіх осіб не вжив заходів, направлених на розкриття злочину та шляхом залякування примусив громадянина ОСОБА_9 написати заяву та відібрав пояснення на ім'я начальника Саксаганського РВ КМУ ГУМВС про припинення подальшої перевірки за фактом пограбування ОСОБА_9, посилаючись на те, що нібито факту пограбування не було та попереднє його пояснення є неправдивим.
Після цього, 29.04.2011 року старший лейтенант міліції ОСОБА_5 достовірно знаючи, що відносно громадянина ОСОБА_9 вчинено злочин, а відібрані від нього заява від 28.04.2011 року про припинення подальшої дослідчої перевірки за даним фактом та пояснення є не правдивими, посилаючись на зазначені заяву та пояснення, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою укриття злочину, на підставі п.1 ст.6 Кримінального процесуального кодексу України виніс незаконну постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом пограбування громадянина ОСОБА_9, до якої вніс завідомо неправдиві відомості, порушивши законні права та інтереси ОСОБА_9, чим підірвав авторитет правоохоронних органів.
Опитані під час службового розслідування дільничні інспектори міліції Саксаганського РВ КМУ старший лейтенант міліції ОСОБА_5 та капітан міліції ОСОБА_10 пояснили, що 28.04.2011 року вони прибули за місцем мешкання громадянина ОСОБА_9 для повного збору матеріалів. Під час розмови з громадянином ОСОБА_9 з'ясувалося, що ніякого злочину у відношенні останнього не вчинялося. Гроші та мобільний телефон громадянин ОСОБА_9 втратив при невідомих обставинах. До міліції останній звернувся із заявою, так як боявся, що його сестра, яка матеріально його забезпечує, лишить його житла.
Зі слів ОСОБА_10 та ОСОБА_5, громадянин ОСОБА_9 власноручно, без будь-якого примусу та психологічного тиску написав заяву про припинення подальшої дослідчої перевірки за фактом пограбування, у зв'язку з відсутністю події злочину. Після цього ОСОБА_5 опитав з даного приводу громадянина ОСОБА_9, а ОСОБА_10 опитав сестру громадянина ОСОБА_9
У подальшому на підставі заяви громадянина ОСОБА_9 ОСОБА_5 виніс постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.
Опитати під час проведення службового розслідування громадянина ОСОБА_9 не виявилося можливим, оскільки останній відмовився надавати будь-які пояснення з даного приводу.
Таким чином, з аналізу матеріалів службового розслідування встановлено, що дільничний інспектор міліції СДІМ Саксаганського РВ КМУ ГУМВС старший лейтенант міліції ОСОБА_5, діючи всупереч інтересам служби, грубо порушуючи вимоги законодавства, не вжив заходів для розкриття злочину та шляхом залякування змусив громадянина ОСОБА_9 написати заяву про припинення подальшого дослідної перевірки за фактом пограбування останнього, на підставі якої ОСОБА_5 у подальшому виніс постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, укрив від обліку тяжкий злочин, чим підірвав авторитет правоохоронних органів.
За результатами службового розслідування за порушення Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту ОВС України, Присяги працівника ОВС України, Кодексу честі та Етичного кодексу працівника ОВС, що виразилося у неналежному зборі матеріалів дослідної перевірки та винесення незаконної постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, дільничного інспектора міліції СДІМ Саксаганського РВ Криворізького МУ ГУМВС старшого лейтенанта міліції ОСОБА_5 рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з ОВС України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.
На підставі наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 01.07.2011 року № 1440 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Саксаганського РВ Криворізького МУ ГУМВС» позивача звільнено зі служби за п.64 «є» (за порушення дисципліни) з посади дільничний інспектор міліції сектора дільничних інспекторів міліції Саксаганського районного відділу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, про що видано наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №99 о/с від 05 липня 2011 року.
Постановою слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області від 10.07.2017 року кримінальне провадження, яке було внесено до ЄРДР на підставі раніше порушеної кримінальної справи № 56119033 від 23.06.2011 року, за № 42017041750000054, за фактом скоєння позивачем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України було закрито у зв'язку із відсутністю складу злочину.
20 жовтня 2017 року слідчим в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області також було прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 42017041750000053 від 12.05.2017 року, внесеного відносно позивача до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за фактом скоєння позивачем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, у зв'язку із відсутністю складу злочину.
22.07.2017 року позивач звернувся з письмовою заявою до начальника головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в якій з посиланням на Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури та суду», просив скасувати наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 05.07.2011 року № 99 о/с в частині звільнення його з посади дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Саксаганського районного відділу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, про що внести відповідний запис в трудову книжку; поновити на посаді дільничного офіцера поліції Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на посаді, аналогічній та рівнозначній, з якої його було звільнено; виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В ході розгляду справи відповідачами не заперечувався факт отримання 02.08.2017 року вказаної заяви.
З наданої до суду представником відповідачів ксерокопії відповіді від 08.08.2017 року (вих. № 1/с-5049/Бр) за підписом голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області Баранника П.Д. позивача було повідомлено, що у зв'язку із тим, що він був звільнений у запас Збройних Сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, закриття кримінальної справи відносно нього не є підставою для поновлення в органах внутрішніх справ.
Доказів направлення на адресу позивача вказаної відповіді відповідачем - 1 до суду не надано.
У зв'язку з неотриманням відповіді за своє звернення від 22.07.2017 року, позивач 11.11.2017 року знову звернувся з письмовою заявою до начальника ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області та голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області в якій виклав аналогічні, як і в заяві від 22.07.2017 року, вимоги.
З наданої до суду представником відповідачів ксерокопії відповіді від 22.11.2017 року (вих. № 1/с-7405, с-7405/1/Бр) за підписом голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області Баранника П.Д. позивача було повідомлено, що закриття кримінальної справи відносно нього не є підставою для поновлення в органах внутрішніх справ. Також, позивача було проінформовано про те, що, оскільки ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 року по справі №804/4096/17 його позов про поновлення на посаді було залишено без розгляду, підстави для поновлення на службі, відсутні.
Доказів направлення на адресу позивача вказаної відповіді відповідачем - 1 до суду не надано.
Як зазначає позивач, відповіді на свої звернення він не отримав.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо розгляду його звернень в порядку, встановленому Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури та суду», позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних дій відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при винесенні рішення виходить з наступного.
Підстави і порядок визначення розміру шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і суду, регулюється нормами Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і суду» від 01.12.1994 № 266/94-ВР (далі - Закон № 266/94-ВР) та Положенням «Про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України №3, Міністерства фінансів України від 04.03.1996 року №6/5/3/41 (далі - Положення №6/5/3/41).
У пункті 1 частини першої статті 1 Закону № 266/94-ВР передбачено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати (пункт 2 частини першої статті 2 Закону № 266/94-ВР).
Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону № 266/94-ВР, у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 266/94-ВР, відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.
Як передбачено статтею 6 Закону № 266/94-ВР, громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) - йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з дня набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, запис про звільнення з роботи (посади), зроблений у трудовій книжці, визнається недійсним. На вимогу громадянина власник або уповноважений ним орган у триденний термін видає йому дублікат трудової книжки без запису, який визнано недійсним.
Із системного аналізу наведених норм законодавства, судом зроблено висновок, що право на відшкодування шкоди на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» виникає в особи у випадку повної реабілітації.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що відносно позивача було порушено кримінальну справу, здійснено досудове слідство, а також закрито кримінальне провадження, яке було внесено до ЄРДР на підставі раніше порушеної кримінальної справи №56119033 від 23.06.2011 року за №42017041750000053 від 12.05.2017 року та за № 42017041750000054 відносно дільничного інспектора міліції СУІМ Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5, у зв'язку з відсутністю складу злочину, про що слідчим в особливо важливих справах другого слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області прийнято постанови від 10.07.2017 року та 20.10.2017 року про закриття кримінального провадження.
Таким чином, позивач у зв'язку з закриттям кримінального провадження набув право на відшкодування шкоди на підставі Закону №266/94-ВР.
Разом з тим, на звернення позивача до відповідачів про скасування наказу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області від 05 липня 2011 року № 99 о/с в частині звільнення ОСОБА_5 у зв'язку з закриттям кримінального провадження, відповіді ОСОБА_5 не отримав.
При цьому, судом не можуть братись до уваги додані до відзиву Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області відповіді Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 08.08.2017 року №1/с-5049/Бр та від 22.11.2017 року №1С-7405, С-7405/1/Бр, в яких повідомлено, що закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 не є підставою для поновлення на службі в органах внутрішніх справ, оскільки позивача було звільнено у запас Збройних сил за п.64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.
Так, на підтвердження відправлення вказаних відповідей не надано жодних доказів, а лише зазначено, що звернення ОСОБА_5 були розглянуті та листи-відповіді направлені на його адресою простим поштовим відправленням.
Проте, в силу пункту 2.6.18 Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Наказом МВС України 23.08.2012 року № 747 (чинною на момент виникнення спірних відносин), на кожну категорію вхідних, вихідних та внутрішніх документів, у тому числі й таких, що надійшли для ознайомлення, заводять окремі журнали реєстрації. Реєстрацію документів внутрішнього обігу ведуть у журналі 16 реєстрації вихідних документів, при цьому в графі «Кому адресовано» робиться позначка «Внутрішній».
Відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, в даному випадку, не виконано свого обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності та не надано доказів направлення позивачу відповідей на його звернення.
При цьому суд враховує, що фактично позивача було звільнено через розслідування кримінальної справи, порушеної відносно нього, що підтверджується висновком про результати службового розслідування, з якого вбачається, що саме у зв'язку з порушенням прокуратурою Саксаганського району м. Кривого Рогу 23 квітня 2011 року кримінальної справи № 56119033 відносно дільничного інспектора міліції СДІМ Саксаганського РВ Криворізького МУ ГУМВС старшого лейтенанта міліції ОСОБА_5 проведено службове розслідування.
Отже, після отримання заяви позивача разом із постановами про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5, відповідач - 1 повинен був вжити заходи, спрямовані на скасування спірного наказу про його звільнення зі служби. Однак, жодних дій ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області вчинено не було, що свідчить про протиправну бездіяльність ліквідаційної комісії Головного Управління внутрішніх справ МВС України в Дніпропетровській області в частині невжиття заходів щодо скасування наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 99 о/с від 05 липня 2011 року про звільнення ОСОБА_5 зі служби за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) області з підстав, зазначених в частині 1 статті 6 Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, зданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Також, суд погоджується з обранням позивачем належного способу захисту свого порушеного права шляхом зобов'язання Відповідача-1 скасувати наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 99 о/с від 05 липня 2011 року.
Отже, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Головного Управління внутрішніх справ МВС України в Дніпропетровській області в частині невжиття заходів щодо скасування наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 99 о/с від 05 липня 2011 року про звільнення ОСОБА_5 зі служби та зобов'язання ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області видати дублікат трудової книжки без запису про звільнення відповідно до наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №99 о/с від 05 липня 2011 року, визнаного недійсним.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_5 на службу в органах поліції відповідно до п.9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та поновити ОСОБА_5 на посади дільничного офіцера поліції Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, посаді аналогічній та рівнозначній той, з якої його було звільнено 05 липня 2011 року, суд зауважує, що чинним законодавством не передбачено можливість поновлення на роботі, коли повністю ліквідовано структуру та створено новий орган.
При цьому, статтею 6 Закону № 266/94-ВР чітко передбачено, що в разі ліквідації підприємства, установи, організації, скорочення посади, наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді), позивачу має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу,
Згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області знаходиться в стані припинення з 05.11.2015 року у зв'язку із втратою чинності Закону України «Про міліцію» та набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580 - VIII.
Зважаючи на те, що Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області не є правонаступником прав та обов'язків Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, суд відмовляє у задоволенні позову в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_5 на службу в органах поліції відповідно до п.9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».
З приводу вимог позивача про стягнення з Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_5 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 05.07.2011 року до 07.11.2015 року та стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за період з 07.11.2015 року до часу поновлення на службі, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не надав суду доказів які б вказували, що його було звільнено з порушенням норм трудового законодавства. Обставини звільнення позивача судом не досліджувались, сторонами їх дослідження не заявлялось. Вимога про стягнення коштів за час вимушеного прогулу може мати місце на ряду з вимогою про протиправність дій суб'єкта владних повноважень при звільненні особи з займаної посади.
Натомість, при розгляді даного адміністративного позову позивач вказує на порушення його прав та обов'язків в порядку Закону № 266/94-ВР, який у даному випадку є нормами спеціального закону, що передбачає відшкодування (повернення), зокрема, заробітку та інших грошових доходів, які позивач втратив внаслідок незаконних дій; моральної шкоди.
Статтею 12 Закону № 266/94-ВР передбачено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.
Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Положення №6/5/3/41, для визначення розміру шкоди, перелічених в п.п.1,3,4 ст.3 Закону, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися при закриті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України, відповідно до цих органів
Пунктом 12 Порядку №6/5/3/41 передбачено, що місячний термін з дня звернення громадянина один з органів, перелічених в п.11 Положення, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену ч.1 ст.12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» постанову (ухвалу).
В прийнятій постанові (ухвалі) вказаного органу, зокрема, зазначається найменування органу (службової особи), що виніс таку постанову (ухвалу), і дата її винесення, дата засудження громадянина, притягнення до кримінальної відповідальності, застосування як запобіжного заходу взяття під варту, накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, дата і підстави винесення виправдувального вироку, скасування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, закриття кримінальної справи (за відсутністю події злочину, за відсутністю в діянні складу злочину або за недоведеністю участі громадянина у скоєнні злочину) або закриття справи про адміністративне правопорушення, зміст вимог громадянина (стягнення заробітку, виплачених штрафів, судових витрат, сум за надання юридичної допомоги тощо), докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку (доходу) з посиланням на документи, на підставі яких проведено розрахунок (розмір середньомісячного заробітку, період, протягом якого громадянин був відсторонений від попередньої посади, перебував під вартою як запобіжного заходу, відбував покарання або адміністративне стягнення, сума податків, що підлягає утриманню за цей період часу, підсумкова сума, що підлягає виплаті в рахунок втраченого заробітку), розмір штрафів, судових витрат та інших сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) у зв'язку з незаконними діями, розмір сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) на користь установи (адвоката), яка надала юридичну допомогу, загальна сума, що підлягає виплаті громадянинові в рахунок відшкодування завданої шкоди, і порядок її виплати, порядок і термін оскарження і опротестування постанови (ухвали).
З аналізу наведених норм випливає, що із заявою про відшкодування шкоди при закритті провадження у справі органами дізнання або слідства, громадянин звертається до органу, який виніс таку постанову.
Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що постанова про закриття провадження у кримінальній справі, порушеній щодо ОСОБА_5, винесена Прокуратурою Дніпропетровської області, а тому, позивачу необхідно звернутися саме до прокуратури із заявою про винесення постанови про відшкодування шкоди, оскільки зазначений у пункті 12 Положення №6/5/3/41 обов'язок покладається в даному випадку на Прокуратуру Дніпропетровської області.
Зважаючи, що визначення розміру втраченого грошового доходу належить до компетенції інших органів, а тому, позивачем не вірно обраний спосіб захисту його порушених прав в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу саме з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 255, 256, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_5 (50084, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) до відповідача - 1 Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Красна, будинок 20 А, код ЄДРПОУ 08592141), відповідача - 2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Троїцька, будинок 20-А, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області в частині невжиття заходів щодо скасування наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 99 о/с від 05 липня 2011 року про звільнення ОСОБА_5 зі служби за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) з посади дільничний інспектор міліції сектора дільничних інспекторів міліції Саксаганського районного відділу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області з підстав, зазначених в частині 1 статті 6 Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Зобов'язати ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Дніпропетровській області скасувати наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 99 о/с від 05 липня 2011 року, яким ОСОБА_5 було звільнено зі служби за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) з посади дільничний інспектор міліції сектора дільничних інспекторів міліції Саксаганського районного відділу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, визнавши його недійсним.
Зобов'язати ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Дніпропетровській області видати ОСОБА_5 дублікат трудової книжки без запису про звільнення відповідно до наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №99 о/с від 05 липня 2011 року, визнаного недійсним.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 26 жовтня 2018 року.
Суддя І.В. Тулянцева