Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
29 жовтня 2018 р. Справа №200/11404/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (код ЄДРПОУ - 26288796, юридична адреса: 84112, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Добровольського, 2) до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (код ЄДРПОУ - 34974684, юридична адреса: 84122, м.Слов'янськ, вул.Добровольського, 2) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу,-
Позивач, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 16 жовтня 2018 року у виконавчому провадженні № 56921518 про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160,161 КАС України.
Всупереч вимогам частини другої статті 161 КАС України позивачем як суб'єктом владних повноважень до суду не надано доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
Згідно частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зауважує, що позивачем у встановленому порядку та розмірі не надано доказів сплати судового збору, обставини, що звільняють позивача від сплати судового збору в позові не зазначені.
Разом з цим, до позовної заяви, позивачем додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що територіальне управління ДСА України в Донецькій області є органом державної влади, який фінансується за рахунок коштів державного бюджету. За змістом статей 7, 23, 116, 119, 121 Бюджетного кодексу України витрачання коштів здійснюється виключно за цільовим призначенням, визначеним кошторисом, а за нецільове використання коштів передбачено відповідальність. На момент подання позовної заяви Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області не має можливості сплатити судовий збір в повному обсязі у зв'язку з недостатністю відкритих асигнувань загального фонду державного бюджету за відповідним кодом економічної класифікації видатків - 2800.
Розглянувши клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір”.
Преамбулою Закону України “Про судовий збір” встановлено, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Статтями 1, 2 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З наведених положень убачається, що можливість відстрочення сплати судового збору передбачена лише для фізичних осіб.
В той же час заявником позовної заяви (адміністративного позову) є суб'єкт владних повноважень, фінансове становище якого не може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору.
Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для відстрочення скаржнику законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 26 січня 2018 року по справі № 242/4385/17.
Відповідно до частини 6 ст. 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви по справі № 200/11404/18, та відмовляє у його задоволенні.
Між тим, положеннями частини першої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно норм пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривень.
Таким чином, за подання до адміністративного суду позову позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., оскільки 1,5 відсотка ціни позову складає тільки 153,00 грн. (10200*1,5%).
Відповідно до положень частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з нормами частини другої зазначеної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу 10-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок за наступними реквізитами: отримувач коштів Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34318206084034, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) та надання суду оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі, доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
Керуючись статями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу по справі № 200/11404/18 - відмовити.
Позовну заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі, доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кочанова П.В.