12 жовтня 2018 року Справа № 0440/6075/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боженко Наталії Василівни
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до ОСОБА_1 управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 управління Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач) в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 управління Національної поліції в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, буд. 83, код ЄДРПОУ 40108630) щодо ненадання інформації на запит Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» від 02 березня 2018 року за вих. № 92 в п'ятиденний термін, що передбачений ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності»;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 управління Національної поліції в Полтавській області на користь Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» витрати по підготовці справи до розгляду в розмірі 4 000 (чотири тисячі гривень) 00 копійок;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 управління Національної поліції в Полтавській області на користь Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 762 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Первинною професійною спілкою «Правозахисники країни» 02 березня 2018 року до ОСОБА_1 управління Національної поліції в Полтавській області направлений запит за вих. № 92 з проханням надати інформацію про грошове забезпечення членів профспілки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, із зазначенням статей нарахування та відрахування, починаючи з 01.01.2016 року по 02.03.2018 року, а також інформацію про підстави позбавлення їх грошових премій у 2016-2018 роках. Запит ОСОБА_1 управлінням Національної поліції в Полтавській області отриманий 05 березня 2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Листом від 20 березня 2018 року за вих. № 364/115/29/01/2018, тобто з порушенням п'ятиденного терміну, що передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області надало інформацію на запит профспілки від 02 березня 2018 року за вих. № 92. Позивач вважає, що відповідачем було порушено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», у зв'язку з чим, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на запит в п'ятиденний термін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
14 вересня 2018 року представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому Головне управління Національної поліції в Полтавській області заперечує проти позову, посилаючись виключно на те, що в єдиному реєстрі адвокатів України відсутня інформація про реєстрацію ФОП ОСОБА_4 як адвоката, тобто він не є адвокатом, а лише надає юридичні послуги як фізична особа-підприємець. Зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати лише на правничу допомогу адвоката, а не фізичної особи-підприємця, що надає юридичні послуги. На підставі викладеного у задоволенні позову просив відмовити.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, будинок 96, код ЄДРПОУ 39245807) зареєстрована як юридична особа 06.06.2014 року, про що внесено запис №12031020000029076 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до Статуту Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» затвердженого загальними зборами засновників Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» протоколом від 17.07.2017 року № 17/07-17, Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» створена відповідно до протоколу установчих зборів засновників, які відбулись 15.02.2014 року у місті Дніпропетровську та є первинною добровільною неприбутковою організацією, створеною за територіальною та галузевою ознаками, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності, трудової діяльності та навчання з метою представництва, реалізації та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки.
02 березня 2018 року Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» звернулась до ОСОБА_1 управління Національної поліції в Полтавській області із запитом за вих. № 92 в порядку статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо одержання інформації про грошове забезпечення членів профспілки.
В зазначеному запиті позивач просив надати інформацію про грошове забезпечення членів профспілки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, із зазначенням статей нарахування та відрахування, починаючи з 01.01.2016 року по 02.03.2018 року, а також інформацію про підстави позбавлення їх грошових премій у 2016-2018 роках.
Вказаний запит був отриманий ОСОБА_1 управлінням Національної поліції в Полтавській області 05 березня 2018 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься у матеріалах справи.
ОСОБА_1 управління Національної поліції в Полтавській області вих. № 364/115/29/01/2018 від 20 березня 2018 року надано відповідь на запит позивача від 02 березня 2018 року № 92.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на запит у встановлений законодавством строк, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі; член профспілки - особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.
Статтею 3 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено сферу дії цього закону та встановлено, що його дія поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.
Особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України встановлюються відповідними законами.
Частинами 1, 2 статті 104 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що для захисту своїх прав та законних інтересів працівники поліції можуть утворювати професійні об'єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійні спілки поліції здійснюють свої повноваження із урахуванням обмежень, що накладаються на працівників поліції цим Законом. Професійним спілкам працівників поліції та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.
Відповідно до положень Статуту первинної професійної спілки «Правозахисники країни» профспілка об'єднує осіб, які працюють в ОСОБА_1 управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області, а також осіб які звільнились у зв'язку з виходом на пенсію з ОСОБА_1 управління Національної поліції в Дніпропетровській області, а також інших осіб пов'язаних з правоохоронною діяльністю.
Згідно частини першої статті 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.
Враховуючи, що питання, яке висвітлювалося в запиті до відповідача, стосувалося членів профспілкової організації (відповідачем вказане твердження не спростовано), суд приходить до висновку, що дане питання стосується прав, свобод та інтереси безпосередньо членів даної Профспілки, що надає право позивачу здійснювати їх захист в порядку, передбаченому Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Таким чином, розгляд запиту Професійної спілки «Правозахисники країни» за вих. № 92 від 02.03.2018 року відповідачем повинен здійснюватися у відповідності до вимог Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 року № 1045, зокрема, статті 28 зазначеного Закону, якою передбачено, що профспілки, їх об'єднання мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.
Отже, відповідач, як державний орган, не надавши інформацію на вищезазначений запит Професійної спілки «Правозахисники країни» у передбачений законом 5-ти денний строк, діяв всупереч Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання інформації на запит Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» № 92 від 02 березня 2018 року у п'ятиденний термін.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених ним витрат по підготовці справи до розгляду було надано копію договору про надання юридичних послуг № 14/06-1 від 14.06.2018 року між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4; квитанції № 14/06-1. № 14/06-2, № 14/06-3 від 14.06.2018 року; розрахунок наданих послуг від 14.06.2018 року; акт про оплату послуг від 14.06.2018 року, розрахункову квитанцію ОСОБА_2 АААА № 000027, а також прейскурант на юридичні послуги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
Разом з тим, суд зазначає, що зазначені документи не містять жодного посилання на адміністративну справу, її складність, в межах якої заявлені витрати до відшкодування. Тобто, матеріали справи, не доводять факту понесення позивачем витрат за складання та подання позову саме в адміністративній справі № 0440/6075/18, оскільки у договорі про надання юридичних послуг від 14.06.2018 року, квитанціях № 14/06-1. № 14/06-2, № 14/06-3 від 14.06.2018 року, у розрахунку наданих послуг від 14.06.2018 року, у акті про оплату послуг від 14.06.2018 року, розрахунковій квитанції ОСОБА_2 АААА № 000027 не зазначено номер справи, в якій надавалась відповідна допомога по підготовці справи до розгляду та не врахована складність справи.
Аналогічної позиція викладена Верховним Судом у додатковій постанові по справі № 810/2823/17.
Крім того, суд звертає увагу, що адміністративний позов підписаний та поданий безпосередньо до суду головою первинної професійної спілки «Правозахисники країни», що виключає можливість понесення витрат на оплату послуг за подання адміністративного позову до суду.
Також, слід зазначити, що позивачу не надавалась професійна правнича допомога адвокатом, а юридична допомога з написання адміністративного позову, усна консультація та подання адміністративного позову до суду здійснювалось фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, який не є адвокатом.
Враховуючи те, що наданими до суду, документами витрати на допомогу по підготовці справи до розгляду у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд дійшов висновку про відмову у розподілі даних судових витрат.
Щодо витрат по сплаті судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 1 762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 управління Національної поліції в Полтавській області, сплата якого підтверджується квитанцією № 0.0.1061310186.1 від 15.06.2018 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до ОСОБА_1 управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненадання інформації на запит Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» за вих. № 92 від 02 березня 2018 року в п'ятиденний термін, передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 управління Національної поліції в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, буд. 83, код ЄДРПОУ 40108630) на користь Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» (52070, Дніпропетровська область, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, буд. 96, код ЄДРПОУ 39245807) сплачений судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 12.10.2018 року.
Суддя ОСОБА_5