29 жовтня 2018 року Справа №160/7859/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроспектрбуд», третя особа: Державна податкова інспекція у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення 160435,73 грн., -
22.10.2018р. Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроспектрбуд», третя особа: Державна податкова інспекція у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області та просить стягнути податковий борг з відповідача на користь бюджету у розмірі 160435,73 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
При цьому, загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків затверджено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/8976 (далі - Інструкція №22).
Так, п.2.14 глави 2 Інструкції №22 визначено, що, зокрема, банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".
Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.
У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати:
- даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку;
- даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Однак, як вбачається із доданих до позовної заяви документів, позивачем на підтвердження сплати судового збору надано платіжне доручення №1762 від 15.08.2018р., зі змісту якого вбачається, що воно оформлене без дотримання вимог п.2.14 глави 2 Інструкції №22, а саме: у вказаному платіжному дорученні не заповнено реквізит "Дата надходження", а також не вірно зазначено реквізит "Дата виконання" - 22.05.2018р., оскільки платіжне доручення оформлено лише 15.08.2018р., а тому списання коштів з рахунку платника не могло відбутися 22.05.2018р., тобто, майже на три місяці раніше дати складання вказаного платіжного доручення.
Отже, вказане вище платіжне доручення не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому вищенаведеному порядку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2406,54 грн., оформленого відповідно до Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/8976, за подання даного адміністративного позову до суду у відповідності до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір», ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 161, ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроспектрбуд», третя особа: Державна податкова інспекція у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення 160435,73 грн. - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2406,54 грн., оформленого відповідно до Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/8976, за подання даного адміністративного позову до суду у відповідності до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір», ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва